Ухвала суду № 57612773, 11.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року Справа № 876/2313/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівКостіва М.В. та Бруновської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 19.02.2016р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської обл., старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції Івано-Франківської обл. ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця,-

В С Т А Н О В И Л А:

Оскаржуваною ухвалою суду від 19.02.2016р. відмовлено в порядку п.1 ч.1 ст.109 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби /ВДВС/ Косівського районного управління юстиції /РУЮ/ Івано-Франківської обл., старшого державного виконавця ВДВС Косівського РУЮ Івано-Франківської обл. Стефурака Р.М. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця, оскільки таку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства (а.с.6).

Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка в апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильної відмови у відкритті провадження (а.с.10-12).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що фактично апелянтом не оскаржувалися дії державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Вона звернулася до суду в порядку КАС України щодо визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності. При цьому, за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця первинно складається протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого приймається рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Оскільки такий порядок не дотриманий, тому оскаржувані дії виходять за межі компетенції державного виконавця і повинні оскаржуватися в порядку КАС України.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Виносячи спірну ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що аналіз приписів ст.181 КАС України вказує на можливість звернення із позовом до адміністративного суду в разі відсутності іншого порядку судового оскарження дій, бездіяльності та рішень державного виконавця. Відповідно до вимог ст.383 ЦПК України оскарження дій, бездіяльності та рішень державного виконавця під час виконання судових рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, проводиться в порядку ЦПК України.

Висновки суду першої інстанції щодо неналежності розглядуваного спору до юрисдикції адміністративних судів колегія суддів вважає обґрунтованими, з наступних підстав.

17.02.2016р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову у виконавчому провадженні № 49007300 старшого державного виконавця ВДВС Косівського РУЮ Івано-Франківської обл. Стефурака Р.М. від 01.02.2016р. про накладення на неї штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.1-3).

Відповідно до постанови старшого державного виконавця ВДВС Косівського РУЮ Івано-Франківської обл. Стефурака Р.М. ВП № 49007300 від 01.02.2016р. про накладення штрафу за невиконання законних вимог державного виконавця накладено на боржника ОСОБА_1 штраф в розмірі 510 грн. (а.с.13).

Матеріалами справи стверджується, що оскаржуване рішення державного виконавця стосується виконання судового рішення, яке постановлено в порядку цивільного судочинства, що не заперечується особами, які беруть участь в справі.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

У частині 1 ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

За частинами 4-5 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно з ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Таким чином, правила ч.1 ст.181 КАС України розмежовують компетенцію судів щодо розгляду справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби під час виконання рішень судів, які постановлені за нормами КАС України, та в порядку іншого (цивільного або господарського) судочинства. Зокрема, ст.383 ЦПК України передбачає можливість оскарження дій чи бездіяльності державних виконавців під час виконання судових рішень, ухвалених відповідно до наведеного Кодексу.

Таким чином, у разі оскарження дій чи бездіяльності, рішень державних виконавців під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, наведені спори підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду вказаних вимог в порядку адміністративного судочинства.

Як убачається із матеріалів справи, спірні правовідносини виникли щодо рішення державного виконавця ВДВС Косівського РУЮ Івано-Франківської обл. про накладення штрафу за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця. Із позовом на таке рішення звернулася ОСОБА_1, яка була стороною у спорі, що вирішувався судом в порядку цивільного судочинства. На підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження про стягнення суми боргу за договором позики, а потім накладено спірний штраф.

Із наведеного нормативного регулювання та з огляду на фактичні обставини справи слідує, що незгода сторони з рішеннями державного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому за виконавчим документом, виданим судом цивільної юрисдикції, не може бути предметом розгляду за правилами КАС України.

При цьому, закон не виділяє в окрему категорію справ спори щодо оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу.

За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування відповідачами вимог Закону України «Про виконавче провадження», заявлені позовні вимоги, які стосуються оскарження рішення органу державної виконавчої служби, не носять характеру публічно-правового спору і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративної справи), а юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вирішення таких.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по наведеній категорії справ, яка викладена в постановах від 30.06.2015р. у справі № 21-278а15, від 01.12.2015р. у справі № 21-3404а15.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість винесеної ухвали та відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки в ухвалі суду наведені вірні мотиви та обґрунтування щодо неможливості розгляду справи у порядку КАС України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи, підставно і обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі, ухвала суду відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.1 ч.1 ст.199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 19.02.2016р. про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі № 347/242/16 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

ОСОБА_3