Постанова № 57612303, 18.04.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 квітня 2016 р. № 820/403/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання дій неправомірними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0026041703 від 20.07.2015 р. про застосування до ОСОБА_4 штрафних санкцій в сумі 119,40 грн. та нарахування пені в сумі 1012,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснював свою підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року, а з IV кварталу 2013 року перейшов на загальну систему оподаткування та не здійснював підприємницьку діяльність. За період перебування на спрощеній системі оподаткування позивач ОСОБА_4 сплачував єдиний внесок в порядку і в розмірі, встановленому Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464. У зв'язку із цим, позивач вважає безпідставним та необґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0026041703 від 20.07.2015 року про застосування відносно нього штрафних санкцій в сумі 119,40 грн. та нарахування пені в сумі 1012,54 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача, Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у судовому засіданні позов не визнали.

У письмових запереченнях на позов представники відповідача (а.с. 45-46) вказали, що згідно даних ІС "податковий блок" станом на 01.10.2013 року за ФОП ОСОБА_4, обліковувався борг в сумі 6335,48 грн., який виник внаслідок несплати ЄСВ за 2012 рік в сумі 3947,42 грн., за 1 квартал 2013 року - 1194,03 грн., за 2 квартал 2013 року -1194,03 грн. 15 травня 2015 року сплачено ЄСВ в сумі 1194,03 грн., та в автоматичному режимі сформовано рішення про застосування штрафних санкцій №0026041703 від 20.07.2015 року на суму 1131,94 грн., в т.ч. штраф в сумі 119,40 грн. та пеня - 1012,54 грн., яке було проведено до КОР 17.08.2015 року. Рішення отримано платником 25.07.2015 року, а 08.10.2015 року направлено до ДВС на стягнення. Сплачена сума 1194,03 грн. у порядку календарної черговості відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 зменшено борг за 2012 рік та станом на 15.05.2015 року борг за 2012 рік склав - 2753,39 грн. На підставі викладеного, відповідачем обґрунтовано та правомірно, як він вважає, сформовано рішення №0049381703 від 08.09.2014 року, тобто у відповідності до приписів законодавства. За таких підстав, за судженням ОДПІ, позовні вимоги не є законними та обґрунтованими, такими, що не підтверджені жодним належним та допустимим доказом у справі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні відносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Стаття 8 ОСОБА_5 України встановлює, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закон та інші нормативно правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Правовий порядок в Україні, за визначенням ст. 19 ОСОБА_5 України, ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах та відповідно до розділу 4 п.4.1 та 4.2 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 09.09.13 № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Інструкція №455) нараховують ЄСВ на суми, що зазначені базою для нарахування єдиного внеску, які не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів та сплачуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.10 вищевказаної статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 2 ч. 11 вищевказаної статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Судовим розглядом встановлено, що 14.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено вимогу №Ф-151 від 14.11.2013 року про сплату ОСОБА_4 заборгованості з єдиного внеску на суму 7529,51 грн. та передано її на виконання до Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова.

Позивач не погодившись із даною вимогою оскаржив її до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року по справі №820/4717/15 (а.с. 12-14) позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано дії державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо направлення ОСОБА_4 вимоги про сплату боргу №Ф-151У від 14.11.2013р. протиправними. Скасовано вимогу про сплату боргу №Ф-151У від 14.11.2013 року ДПІ в Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року залишено без змін (а.с. 15-17), а отже постанова суду першої інстанції набула законної сили в установленому законом порядку та в силу ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

За правилами, встановленими ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, при вирішенні справи №820/4717/15, судами першої та апеляційної інстанції, встановлено неправомірність винесення контролюючим органом податкової вимоги про сплату боргу, яка безпосередньо в подальшому слугує підставою для нарахування пені та штрафу, відтак у Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області відсутнє законне підґрунтя для прийняття спірного рішення №0026041703 від 20.07.2015 року про застосування до ОСОБА_4 штрафних санкцій в сумі 119,40 грн. та нарахування пені в сумі 1012,54 грн. (а.с. 10).

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_5 та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень, який є відповідачем в даній адміністративній справі, не доведено належними та допустимими доказами правомірність складення спірного рішення №0026041703 від 20.07.2015 року про застосування до ОСОБА_4 штрафних санкцій в сумі 119,40 грн. та нарахування пені в сумі 1012,54 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позову Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0026041703 від 20.07.2015 р. про застосування до ОСОБА_4 штрафних санкцій в сумі 119,40 грн. та нарахування пені в сумі 1012,54 грн.

Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (місцепроживання: 61013, м. Харків, провул. Мозирський, 5-А, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 552 (п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд.41, код ЄДРПОУ 39893720).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 25 квітня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.