Постанова № 57611955, 11.05.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

11 травня 2016 року Справа № 814/629/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 2, 3, Миколаїв, 54030

доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056 Головного державного інспектора Південного інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ОСОБА_2, вул. Космонавтів, 61, Миколаїв, 54056 проскасування постанови від 25.01.2013 р. №3 та скасування припису від 15.01.2013 р. № 1, ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі також відповідач 1) та головного державного інспектора Південного інспекційного відділу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області ОСОБА_2 (далі також відповідач 2), в якому відповідно до уточнених позовних вимог просив скасувати постанову від 25.01.2013 р. №03 про накладення стягнення і припис від 15.01.2013 р. №1 про усунення порушень. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувані постанова та припис винесені відповідачами безпідставно, оскільки позивач не здійснювала інкримінованих йому порушень містобудівної діяльності.

Відповідач 1 позов не визнав, зазначивши в письмових запереченнях на позовну заяву, що під час перевірки позивача встановлено факт використання однієї кімнати з обєднаних квартир без введення в експлуатацію, що є порушенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також Закон № 3038).

Від відповідача 2 надійшла заява про слухання справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Позивач зареєстрована, як фізична особа-підприємець та з 2010 року здійснює підприємницьку діяльність у магазині "Жіночі брюки" АДРЕСА_2.

З матеріалів справи слідує, що квартири посімейного заселення 1, 2, 3 житлового будинку № 21 по вул. Пушкінській м. Миколаєва належать позивачу на праві приватної власності. У 2009 р. позивач здійснила їх перепланування на дві ізольовані квартири. З технічного паспорту вбачається, що квартира № 3 складається з житлової кімнати площею 47,3 кв. м., кухні площею 21,3 кв. м і вбиральні площею 2 кв. м. Таким чином, під магазин використовується лише одна кімната ізольованої квартири № 3.

15.01.2013 р. відповідачем 2 проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за висновками якої позивачем виконано реконструкцію кімнати під розміщення магазину "Жіночі брюки" (кімната розміром 10,62 м х 4,45 м) в перепланованих приміщеннях квартир 1, 2, 3 житлового будинку по вул. Пушкінській,21 в м. Миколаєві.

В акті перевірки зафіксовано, що на порушення ч.8 ст.39 Закону № 3038 магазин експлуатується без введення в експлуатацію.

15.01.2013 р. за вказане порушення відповідачем 2 винесено припис № 1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, яким від позивача вимагалося зупинити експлуатацію вказаного обєкта, а також оформити відповідні документи на право експлуатації.

25.01.2013 р. відповідачем 1 на підставі акта перевірки та припису прийнята постанова № 03 про накладення штрафу в сумі 103230,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні представник відповідача 1 пояснила, що оскаржувані припис і постанова прийняті в звязку з порушенням позивачем правил введення в експлуатацію приміщення магазину "Жіночі брюки".

Позивач пояснила, що будинок № 21 по вул. Пушкінській збудований до 1917 р. і не вводився в експлуатацію в звязку з відсутністю такої вимоги в законодавстві того часу. Провівши перепланування належних їй квартир, позивач не змінювала цільове призначення квартири № 3 і вона відноситься до житлового фонду.

Згідно даних технічного паспорту від 04.09.2009 р. квартира № 3 перебувала в такому ж вигляді, як і на момент проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Поняття реконструкції надано в п. 3.10 ДБН А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", за яким реконструкцією є перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку обєктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Відповідачем не спростовано аргументи позивача про те, що жодних дій серед вказаних вище позивачем вчинено не було, а облаштування кімнати необхідними для ведення підприємницької діяльності меблями не є переплануванням чи реконструкцією приміщення.

Стаття 39 Закону №3038 регулює правовідносини повязані з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, зокрема частина 8 вказаної статті зазначає, що експлуатація, закінчених будівництвом обєктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Однак відповідачі не врахували, що зазначений закон прийнято 17.02.2011р. (дата набрання чинності 12.03.2011р.). Натомість перепланування квартир 1, 2, 3 по вул. Пушкінській, 21 здійснено позивачем у 2009 році.

Статтею 58 Конституції України задекларовано, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Оскільки перепланування квартири №3 здійснено в 2009р. і зміни цільового призначення не було, відповідачами безпідставно притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення, вчинене до прийняття закону, яким встановлена за нього відповідальність.

Крім того, суд враховує ст.250 Господарського кодексу України, згідно якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

На підставі ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідачі не надали суду доказів того, що з 12.03.2011р. (дата набрання чинності Законом № 3038) позивач здійснила реконструкцію квартири № 3 (одна з кімнат якої використовується під магазин), що вимагало б введення приміщення в експлуатацію.

За таких обставин, оскаржувані припис і постанова прийняті всупереч законодавству України.

Зважаючи на ухвалу Вищого адміністративного суду від 24.03.2016 р. по даній справі, суд зазначає, що надання належної оцінки доводам сторін щодо категорії складності обєкту не впливає на висновок суду щодо протиправності оскаржуваних припису та постанови.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 25.01.2013 р. №03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області від 15.01.2013 р. №1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний