Постанова № 57611575, 11.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року (12 год. 40 хв.)Справа № 808/1005/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується позивач) до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 04.03.2016 №355 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».

В обґрунтування позову вказує, що в оскаржуваному висновку відповідачем зазначено про те, що вартість вказаного у декларації майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел. Такий висновок вважає необґрунтованим та вказує, автомобіль Hyundai Accent вартістю 128 800,00 грн. придбаний позивачем за кошти, які були сімейними накопиченнями та заощаджувались тривалий час. Походження таких коштів, окрім заробітної плати, пояснює тим, що отримував дохід від продажу продукції особистого селянського господарства членів сімї, а саме від продажу власної продукції тваринництва, що не суперечить вимогам законодавства. Враховуючи викладене, вважає спірний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 25.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання зявився представник позивача ОСОБА_2

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився. Надіслав письмові заперечення на позов вх. №11487 від 11.04.2016, в яких, зокрема, зазначено про те, що перевіркою відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_1 встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_1 у Декларації, набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. Враховуюче викладене, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі. Клопотанням від 11.04.2016 вх. №11521 просить справу розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За приписами статті 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного зясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що власну трудову діяльність ОСОБА_1 розпочав з липня 1984 року, а з травня 2006 року займав посаду спеціаліста-землевпорядника відділу земельних відносин та комунальної власності виконавчого апарату Комиш-Зорянської селищної ради Куйбишевського району Запорізької області.

Відповідно до вимог Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 (далі іменується Порядок № 563) позивач підлягає перевірці, у звязку з займаною посадою.

Під час здійснення відповідачем перевірки позивача, контролюючтим органом отримано інформацію, зокрема, від Територіального сервісного центру 2345 м. Пологи Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області станом на 01.01.2015. Відповідно до вказаної інформації у власності позивача перебуває Hyundai Accent, червоний, 2011 року, держ. номер НОМЕР_1.

Згідно даних Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.02.1998 по 31.09.2011 становить 83216,09 грн.

ОСОБА_1 надане пояснення, що автомобіль Hyundai Accent придбаний 31 серпня 2011 року за грошові кошти в розмірі 128800 грн., які є роками накопичені спільні сімейні заощадження його та дружини ОСОБА_3. Крім заробітної плати вагомою складовою формування сукупного доходу сімї та заощаджень були доходи від продажу продукції особистого селянського господарства членів сімї, а саме продаже власної сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках та від продажу власної продукції тваринництва.

04.03.2016 відповідачем оформлений висновок №355 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищенні влади».

У висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки позивача та підтверджуючих документів встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) позивачем у Декларації, набутого (набутих) позивачем за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел, а саме ОСОБА_1 надане пояснення, що автомобіль Hyundai Accent придбаний 31 серпня 2011 року за грошові кошти в розмірі 128800 грн, проте згідно даних Відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01.02.1998 по 31.09.2011 становить 83216,09 грн. Підтвердження інших законних джерел набуття доходів, немає.

Вважаючи такий висновок відповідача протиправним, позивач оскаржив його до суду.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закон України «Про очищення влади» від 16.09.2014 за №1682-VII (далі іменується - Закон України №1682-VII) визначає правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону України №1682-VII, очищення влади (люстрація) це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини , і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Згідно з частиною восьмою статті 3 Закону України №1682-VII заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України №1682-VII.

Так, частиною першою статті 4 Закону України №1682-VII встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону (далі - заява).

Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України №1682-VII організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини пятої 5 вказаної статті перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України №1682-VII (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України №1682-VII (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України №1682-VII, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162 (далі іменується Порядок № 1100).

Як передбачено пунктом 4 Порядку №1100, при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від субєктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України №1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України №1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

При цьому, чинним законодавством України гарантоване право особи, стосовно якої проводиться перевірка, оскаржити рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, якщо вона вважає свої права порушені внаслідок проведення вказаної вище перевірки. Так, статтею 9 Закону України №1682-VII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абзацу другого пункту 11 статті 5 цього ж Закону, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених пунктами 1, 2 частини пятої статті 5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Також і пунктом 39 Порядку №563 передбачено, що висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Судом встановлено, що в приватній власності позивача є земельні ділянки площами 2 га (з 2001 року), 0,41 га (з 2002 року) для ведення особистого селянського господарства; 0,14 га (з 1999 року) для обслуговування житлового будинку, 8,99 га (з 2001 року) для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (копії Державних актів на право приватної власності на землю містяться в матеріалах справи).

Крім того, дружині позивача ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка площею 2 га з цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства.

Статтею 1 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено, що особисте селянське господарство це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Діяльність, повязана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Як вказує позивач, в особистому підсобному господарстві за період 2000-2011 роки він вирощував худобу, свиней, кролів та птицю, що підтверджується відповідною інформацією по господарського обліку по Шевченківській сільській раді (а.с. 19).

Інформація з по господарського обліку збирається та ведеться сільськими, селищними, міськими радами та регулюється Інструкцією з ведення по господарського обліку в сільських (селищних) радах, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 17.07.2000 №234.

Тобто, відповідно до податкового законодавства доходи позивача від продажу власної сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва не включались до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Також, підпунктом 165.1.24 пункту 165.1 статті 165 ПК України передбачено, що при продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

Відповідачем не доведено, що дохід позивача та членів його родини від продажу власної продукції тваринництва у відповідних роках перевищував 100 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом. Відповідно, жодного відображення таких доходів позивачем та членами його родини не здійснювалось.

Тобто, як зазначено позивачем у позові, джерелом коштів на придбання автомобіля Hyundai Accent вартістю 128000 грн. був дохід позивача внаслідок трудової діяльності та родинні заощадження, формовані внаслідок ведення особистого селянського господарства.

Виходячи з вищевикладеного, контролюючий орган при здійсненні перевірки відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел, повинен брати до уваги всю наявну в нього інформацію про доходи особи, стосовно якої проводиться перевірка, оцінити її на предмет правомірності отримання таких доходів і підставності використання з метою набуття майна (майнових прав) та провести порівняльний аналіз на предмет відповідності вартості майна (майнових прав) особи, стосовно якої проводиться перевірка, її доходам.

В даному випадку, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в установленому законом порядку не доведений факт використання позивачем для купівлі автомобіля Hyundai Accent грошових коштів, отриманих із незаконних джерел.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час розгляду справи по суті відповідачем не доведено в установлений законом спосіб законність та обґрунтованість висновку про недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1, а також наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У звязку із викладеним, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати висновок Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області від 04.03.2016 №355 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області від 04.03.2016 №355 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади».

Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 38629645).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко