Постанова № 57611519, 11.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року 11 год. 40 хв.Справа № 808/882/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі іменується суд) надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез» (далі іменується позивач) до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі іменується відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог вх. №9166 від 18.03.2016, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 02.03.2016 у виконавчому провадженні №49380779 про повернення виконавчого документа стягувачеві;

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 12.03.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП №50428051.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що з 23 липня 2015 року по 02 березня 2016 року на виконанні державного виконавця Юлдашева А.А. перебувало два виконавчих провадження (ВП №48180189 з 23.07.2015 по 03.11.2015 та ВП №49380779 з 18.11.2015 по 02.03.2016) з примусового виконання виконавчого напису. Вказує, що 02 березня 2016 року постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачеві, виконавчий напис повернуто третій особі на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». 12 березня 2016 року постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №50428051 з примусового виконання виконавчого напису. Позивач вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02 березня 2016 року прийнята з порушенням приписів частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку», оскільки ненадання третьою особою інформації відповідачу на його вимогу від 11 лютого 2016 року це не є фактом перешкоджання третьою особою провадженню виконавчих дій щодо встановлення початкової ціни нерухомого майна позивача. Вказана постанова, як зазначає позивач, не містить у своєму змісті які конкретно виконавчі дії не може здійснити державний виконавець у звязку із ненадходженням від третьої особи інформації на вимогу відповідача від 11 лютого 2016 року. Тобто, третя особа не вчиняла перешкоджання провадженню виконавчих дій з виконання виконавчого напису, а лише не узгодила з позивачем початкову ціну іпотечного майна. Таким чином, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02 березня 2016 року прийнята з порушенням приписів пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», є незаконною, отже підлягає скасуванню. Позивач також вважає незаконною постанову про відкриття виконавчого провадження від 12 березня 2016 року, оскільки визнання незаконною та скасування судом постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві тягне за собою незаконність постанов про відкриття виконавчого провадження, оскільки одночасне існування двох різних виконавчих проваджень за №49380779 та №50428051 з примусового виконання одного і того ж виконавчого документа виконавчого напису, Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено. У додаткових поясненнях щодо початкової ціни предмету іпотеки позивачем також зазначено, що законодавством України не врегульовані порядок, строк, спосіб встановлення ціни іпотеки. Позивач звертає увагу, що в пункту 1.3 Іпотечного договору №42/10 від 29 квітня 2010 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ПрАТ «Запоріжбіосинтез» за взаємною згодою сторін цього договору визначена заставна вартість предмету іпотеки у розмірі 7 429 700,00 грн. Станом на 03 листопада 2015 року (день винесення оскаржуваної постанови) екземпляр вказаного Договору наявний у матеріалах виконавчого провадження №49380779. Таким чином, державний виконавець направивши на адресу ПАТ «Альфа-Банк» Вимогу безпідставно зобовязав третю особу письмово повідомити, чи досягнута згода щодо початкової ціни предмету іпотеки, оскільки початкова ціна фактично узгоджена між ПАТ «Альфа-Банк» та ПрАТ «Запоріжбіосинтез» у пункті 1.3 іпотечного договору №42/10 від 29 квітня 2010 року, отже відповідач незаконно прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02 березня 2016 року. Позивач вважає постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та про відкриття виконавчого провадження такими, що порушують його права, як божника у виконавчому провадженні, просить визнати їх протиправними та скасувати.

Ухвалою судді від 11.03.2016 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання зявився представник позивача ОСОБА_2

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 11.04.2016, не прибув. Матеріали справи містять письмові заперечення на позов від 16.03.2016 №4059-3-03/4, в яких, зокрема, зазначено про те, що виконавче провадження №49380779 відкрито на підставі заяви представника ПАТ «Альфа-Банк» з виконання виконавчого напису №8072, вчиненого 13 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на майно, що належить на праві власності ПрАТ «Запоріжбіосинтез» для задоволення грошових вимог ПАТ «Альфа-Банк». Відповідач звертає увагу, що під час проведення виконавчих дій стягувач перешкоджав провадженню виконавчих дій, про що складено відповідний акт. Відповідач вказує, що ним 11 лютого 2016 року на адресу ПАТ «Альфа-Банк» надіслано вимогу державного виконавця, якою зобовязано ПАТ «Альфа-Банк» в строк до 18 лютого 2016 року письмово повідомити, чи досягнена згода щодо початкової ціни предмету іпотеки між ПАТ «Альфа-Банк» та ПрАТ «Запоріжбіосинтез». Також повідомлено ПАТ «Альфа-Банк» про те, що у випадку недосягнення згоди щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки, з метою забезпечення повного та своєчасного провадження виконавчих дій, а саме проведення субєктом оціночної діяльності оцінки вищезазначеного арештованого майна боржника необхідно в строк до 18.02.2016 внести на депозитний рахунок Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області грошову суму у розмірі 15 000,00 грн. для здійснення необхідних витрат для проведення оцінки майна або надати інші пропозиції щодо авансування витрат виконавчого провадження по оцінці арештованого майна. У разі ненадання відповідної інформації на адресу відділу, це призведе до неможливості подальшого проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, і буде розцінено як перешкоджання провадженню виконавчих дій. Крім того, вказаною вимогою ПАТ «Альфа-Банк» попереджено про те, що у разі невиконання вимог державного виконавця, зазначений виконавчий документ буде повернуто на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (вчинення перешкод стягувачем провадженню виконавчих дій). Оскільки станом на 02 березня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» вказана вимога не виконана, державним виконавцем 02 березня 2016 року повернуто виконавчий документ стягувачеві без виконання. Відповідач вказує, що з моменту направлення вимоги державного виконавця від 11.02.2106 та винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві №49380779 від 02.03.2016 у стягувача було достатньо часу (більш ніж два тижні) на виконання вимоги державного виконавця, або повідомлення про причини її невиконання. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються предявленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Враховуючи вимоги статей 22, 23 вказаного Закону, державним виконавцем в постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві № 49380779 від 02.03.2016 зазначено, що виконавчий документ може бути повторно предявлений до виконання в строк до 02.03.2017. Відповідач вважає, що ним дотримано вимоги Закону, та жодним чином, при завершенні виконавчого провадження, не порушено права позивача. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та зясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

29 квітня 2010 року між Приватним акціонерним товариством «Запоріжбіосинтез» (іпотекодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Банк Кіпру» (іпотекодержатель) укладено іпотечний договір №42/10, за умовами якого іпотекодавець відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки, у разі порушення іпотекодавцем зобовязань, що випливають з кредитного договору №44-147/2010 від 29 квітня 2010 року. У пункті 1.1 Іпотечного договору №42/10 зазначено, що за кредитним договором №44-147/2010 ВАТ «Банк Кіпру» надало ПрАТ «Запоріжбіосинтез» 400 000,00 доларів США. У пункті 1.3 Іпотечного договору №42/10 зазначено, що за взаємною згодою сторін цього Договору заставна вартість предмету іпотеки становить 7 429 700,00 грн.

На підставі договору факторингу №1 від 21 липня 2014 року ПАТ «НЕОС БАНК», правонаступник ВАТ «Банк Кіпру» відступив право вимоги за кредитним договором №44-147/2010 до ПАТ «Альфа-Банк», а на підставі Договору №1 про передачу прав за іпотечними договорами від 21 липня 2014 року, відступив право Вимоги за Іпотечним договором.

13 липня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис №8072 з метою задоволення вимоги ПАТ «Альфа-Банк» у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання ПрАТ «Запоріжбіосинтез» умов кредитного договору на загальну суму 5 617 003,04 грн.

ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою від 17.11.2015 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №8072 від 13 липня 2015 року (а.с. 34-35).

18 листопада 2015 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49380779 з виконання виконавчого напису №8072 від 13 липня 2015 року (а.с. 38-39).

У звязку з невиконання боржником виконавчого документу в самостійному порядку листом за вих. № 20094-3/11 від 25.11.2015 ПАТ «Запоріжбіосинтез» повідомлено, що 10.12.2015 об 11:00 державним виконавцем Відділу будуть проводитись виконавчі дії, а саме: опис та арешт будівлі цеху БКВ, інв. номер 1, котельні, інв. номер 2, та заводоуправління, інв. номер 5, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 17 (а.с. 41-42).

Вказаний лист отриманий директором ПАТ «Запоріжбіосинтез» ОСОБА_5 25.11.2015.

10.12.2015 з метою виконання виконавчого документа державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, яким описано та накладено арешт на іпотечне майно боржника, а саме на будівлю цеху БКВ, інв. номер 1, загальною площею 2306,9 кв.м.; котельню, інв. номер 2, загальною площею 664,6 кв.м.; заводоуправління, інв. номер 5, загальною площею 535,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 17 (а.с. 45-46).

Арештоване майно прийняв на відповідальне зберігання директор ПАТ «Запоріжбіосинтез» ОСОБА_5

Листом від 05.02.2016 №1496-3-03/11 відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач просив повідомити СПД ОСОБА_6 скільки коштуватиме проведення робіт по оцінці нерухомого майна, а саме: будівлі цеху БКВ, інв. номер 1, загальною площею 2306,9 кв.м.; котельні, інв. номер 2, загальною площею 664,6 кв.м.; заводоуправління, інв. номер 5, загальною площею 535,5 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 17 (а.с. 48)

Листом вих. №АЖ 1-05/02 від 05.02.2016 СПД ОСОБА_6 повідомив державного виконавця про те, що вартість вказаних робіт коштує 15000 грн., строк виконання робіт по оцінці складає 15 робочих днів, після надання усієї необхідної документації.

11 лютого 2016 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено Вимогу державного виконавця за №1981-3-03/4, згідно якої ПАТ «Альфа-Банк» зобовязано в строк до 18 лютого 2016 року письмово повідомити, чи досягнена згода щодо початкової ціни предмету іпотеки між ПАТ «Альфа-Банк» та ПрАТ «Запоріжбіосинтез». Також повідомлено ПАТ «Альфа-Банк» про те, що у випадку недосягнення згоди щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки, з метою забезпечення повного та своєчасного провадження виконавчих дій, а саме проведення субєктом оціночної діяльності оцінки вищезазначеного арештованого майна боржника необхідно в строк до 18.02.2016 внести на депозитний рахунок Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області грошову суму у розмірі 15 000,00 грн. для здійснення необхідних витрат для проведення оцінки майна або надати інші пропозиції щодо авансування витрат виконавчого провадження по оцінці арештованого майна. У разі ненадання відповідної інформації на адресу відділу, це призведе до неможливості подальшого проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, і буде розцінено як перешкоджання провадженню виконавчих дій. Крім того, вказаною вимогою ПАТ «Альфа-Банк» попереджено про те, що у разі невиконання вимог державного виконавця, зазначений виконавчий документ буде повернуто на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (вчинення перешкод стягувачем провадженню виконавчих дій).

Вказана вимога державного виконавця направлена на адресу ПАТ «Альфа-Банк» 11.02.2016, що підтверджується Реєстром рекомендованої кореспонденції по Україні, Списком №607 згрупованих відправлень рекомендованих листів та фіскальним чеком (а.с. 52-54). Отримання адресатом направленої кореспонденції підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти (а.с. 55).

02 березня 2016 року заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 складено ОСОБА_1 державного виконавця, яким встановлено, що, станом на 02.03.2016 на вимогу державного виконавця від 11.02.2016 від ПАТ «Альфа-Банк» на адресу відділу не надходило жодної інформації. Крім того, ПАТ «Альфа-Банк» про причини не виконання вищезазначеної вимоги відділ не повідомлено.

Оскільки станом на 02 березня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» вимога державного виконавця №1981-3-03/4 від 11 лютого 2016 року не виконана, державним виконавцем 02 березня 2016 року повернуто виконавчий документ стягувачеві без виконання.

02 березня 2016 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову ВП №49380779 про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначено, що станом 02 березня 2016 року на вимогу державного виконавця від 11.02.2016 від ПАТ «Альфа-Банк» жодної інформації не надходило, ПАТ «Альфа-Банк» про причини не виконання вищезазначеної вимоги відділ не повідомлено, а тому виконавчий напис №8072 від 13 липня 2015 року повернуто стягувачеві.

09 березня 2016 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №8072 від 13 липня 2015 року.

12 березня 2016 року заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50428051 з виконання виконавчого напису №8072 від 13 липня 2015 року.

Позивач, не погоджуючись із винесенням постанови ВП №49380779 про повернення виконавчого документа стягувачеві, та постанови про відкриття виконавчого провадження №50428051 з виконання виконавчого напису №8072 від 13 липня 2015 року, вважаючи протиправними такі рішення відповідача, звернувся із цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон України №606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону України №606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За приписами частини першої статті 6 Закону України №606-XIV державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною першою статті 11 Закону України №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частина друга статті 11 Закону України №606-XIV).

З матеріалів справи вбачається та проти цього не заперечували представники сторін, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТ УЮ у Запорізькій області знаходилось виконавче провадження №49380779 з примусового виконання виконавчого напису №8072, вчиненого приватним нотаріусом, про звернення стягнення на будівлю цеху БКВ- інв.номер 1, котельню - інв.номер 2, заводоуправління - інв.номер 5, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, буд. 17, та належать боржнику - ПрАТ «Запоріжбіосинтез», для задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» на загальну суму 5617003,04 грн..

Вказане виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача - ПАТ «Альфа-Банк» від 17.11.2015, про що державним виконавцем в порядку статей 17, 19, 20, 25 Закону України №606-XIV було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49380779 від 18.11.2015 .

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України №606-XIV одним із заходів виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 52 Закону України №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюста України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Мінюсті України 02.04.2012 за № 489/20802, після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

У звязку з невиконанням ПрАТ «Запоріжбіосинтез» в добровільному порядку зобовязань за виконавчим документом, державним виконавцем на підставі наведених вище норм та в порядку статті 57 Закону України №606-XIV складено акт опису та арешту майна від 10.12.2015, яким описано та накладено арешт на іпотечне майно боржника, а саме: будівлю цеху БКВ- інв.номер 1, котельню - інв.номер 2, заводоуправління - інв.номер 5, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, буд. 17.

Згідно з частиною восьмою статті 54 Закону України №606-XIV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

На підставі вказаних вище норм державним виконавцем в порядку статей 5, 11, 54 Закону України №606-XIV на адресу ПАТ «Альфа-Банк» 11.02.2016 направлено вимогу, якою зобовязано стягувача в строк до 18.02.2016 письмово повідомити Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Запорізькій області, чи досягнута згода між ПАТ «Альфа-Банк» та ПрАТ «Запоріжбіосинтез» щодо початкової ціни предмету іпотеки (будівлі цеху БКВ- інв.номер 1, котельні - інв.номер 2, заводоуправління - інв.номер 5, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Дніпропетровське шосе, буд. 17). Також повідомлено ПАТ «Альфа-Банк» про те, що у випадку недосягнення згоди щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки, з метою забезпечення повного та своєчасного провадження виконавчих дій, а саме проведення субєктом оціночної діяльності оцінки вищезазначеного арештованого майна боржника необхідно в строк до 18.02.2016 внести на депозитний рахунок Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області грошову суму у розмірі 15 000,00 грн. для здійснення необхідних витрат для проведення оцінки майна або надати інші пропозиції щодо авансування витрат виконавчого провадження по оцінці арештованого майна.

Відповідно до статті 5 Закону України №606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обовязкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Держаному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Крім того, у вказаній вимозі стягувача попереджено, що у разі ненадання відповідної інформації на адресу відділу, це призведе до неможливості подальшого проведення виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника, і буде розцінено як перешкоджання провадженню виконавчих дій. Також зазначено про те, що у разі невиконання вимог державного виконавця, зазначений виконавчий документ буде повернуто на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (вчинення перешкод стягувачем провадженню виконавчих дій).

Зазначену вище вимогу стягувач - ПАТ «Альфа-Банк» не оскаржував.

Пунктом 4 частини першої статті 47 Закону України №606-XIV передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

За приписами частини другої статті 47 Закону України №606-XIV про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2016 року заступником начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_1 складено ОСОБА_1 державного виконавця, яким встановлено, що, станом на 02.03.2016 на вимогу державного виконавця від 11.02.2016 від ПАТ «Альфа-Банк» на адресу відділу не надходило жодної інформації. Крім того, ПАТ «Альфа-Банк» про причини не виконання вищезазначеної вимоги відділ не повідомлено.

До того ж, відсутність інформації на вимогу державного виконавця, сторонами по справі (в тому числі ПАТ «Альфа-Банк») не оскаржувалась.

Таким чином, при наявності зазначених вище підстав та не наданням ПАТ «Альфа-Банк» відповідної інформації для подальшої можливості проведення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого документа, державним виконавцем було прийнято постанову №49380779 від 02.03.2016 про повернення виконавчого документа без виконання та розяснено право повторного предявлення виконавчого документа в строк до 02.03.2017.

Суд зазначає, що з моменту направлення вимоги державного виконавця від 11.02.2016 до винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 49380779 від 02.03.2016, у стягувача було достатньо часу на виконання вимоги державного виконавця, або повідомлення відділу про причини її невиконання.

Тому, твердження боржника про те, що державним виконавцем надано стягувачу короткий проміжок часу для виконання вимоги державного виконавця, є безпідставним.

Відповідно до частини пятої статті 47 Закону України №606-XIV, повернення виконавчого документа стягувачу з вищезазначених підстав не позбавляє його права повторно предявити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до статті 22 Закону України №606-XIV, строк предявлення виконавчого напису № 8072, вчиненого 13.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 становить рік з дня його вчинення (про що також зазначено у Виконавчому написі, а.с. 62).

Відповідно статті 23 Закону України №606-XIV, строки предявлення виконавчого документа до виконання перериваються предявленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку предявлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Отже, державним виконавцем вірно зазначено про те, що виконавчий документ може бути повторно предявлений до виконання в строк до 02.03.2017.

ПАТ «Альфа-Банк», скориставшись правом повторного звернення, подав відповідну заяву до відділу примусового виконання рішень, на підставі якої 12.03.2016 заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТ УЮ у Запорізькій області в порядку статей 17, 19, 20, 25 Закону України №606-XIV було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №8072, вчиненого 13.07.2015 приватним нотаріусом, про що винесено постанову ВП №50428051 від 12.03.2016.

Посилання позивача на той факт, що неодноразово повертаючи виконавчий напис третій особі, а потім відкриваючи виконавче провадження з примусового виконання Виконавчого напису, державний виконавець затягує виконання Виконавчого напису , тобто, допускає неупереджене ставлення до позивача, суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області доведено правомірність прийняття постанов від 02 березня 2016 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та від 12 березня 2016 року про відкриття виконавчого провадження. Відповідач при прийнятті таких рішень діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез».

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати позивачу не повертаються.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко