Постанова № 57611234, 27.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Луцьк Справа № 803/447/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача 1ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі- ГУНП у Волинській області, відповідач-1), атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Волинській області (відповідач-2) про визнання протиправними дій щодо проведення незаконної атестації ОСОБА_1; визнання протиправним та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії № 2 Головного управління національної поліції у Волинській області про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність; визнання протиправним та скасування наказу № 43 о/с від 03 березня 2016 року в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення на посаді інспектора Луцького відділу поліції Головного управління національної поліції у Волинській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 березня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 11 січня 2011 року по 06 листопада 2015 року позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України.

07 листопада 2015 року наказом № 1 о/с По особовому складу у відповідності до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію ОСОБА_1 був призначений інспектором Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з присвоєнням йому спеціального звання старший лейтенант поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 22 січня 2016 року №85 було наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 22 січня 2016 року. Позивач для проходження атестування зареєструвався у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі та пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 45 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 34 бали із 60 можливих).

16 лютого 2016 року атестаційна комісія №2 Головного управління Національної поліції у Волинській області прийняла рішення щодо позивача про те, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, яке не було оскаржено до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2. За захистом порушених прав позивач звернувся до суду.

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 03 березня 2016 року №43 о/с По особовому складу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з 03 березня 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України Про Національну поліцію через службову невідповідність. Підстава звільнення: висновок атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 16 лютого 2016 року.

З рішенням атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 16 лютого 2016 року, наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 03 березня 2016 року № 43 о/с позивач не згідний, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з такого.

Атестаційна комісія №2 Головного управління Національної поліції у Волинській області при прийнятті рішення відносно ОСОБА_1 не врахувала критеріїв, визначених пунктом 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465, у протоколі від 16 лютого 2016 року не відображено хід проведення співбесіди та питання, що ставилися позивачу, відсутні мотиви прийняття рішення. Позивач успішно пройшов атестування, під час проходження служби за добросовісне виконання службових обовязків заохочувався. Вказує, що при винесенні рішення комісією не враховані: успішне виконання ним службових обовязків, висновок його прямого керівника, позитивна характеристика. Позивач вбачає в рішенні комісії упередженість.

Висновок атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Волинській області є необєктивним та протиправним, відтак, позивача незаконно було звільнено зі служби в поліції згідно із наказом від 03 березня 2016 року № 43 о/с.

У судовому засіданні перед початком слухання справи по суті позивач та представник позивача відмовилися від позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції України у Волинській області щодо проведення незаконної атестації. Суд керуючись статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв дану відмову оскільки це процесуальне право позивача. Додатково позивач пояснив, що дійсно проходив співбесіду на засіданні атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Волинській області, при цьому, члени комісії не задавали йому запитань стосовно його службової діяльності, а висловлювали припущення щодо можливого вчинення позивачем протиправних дій, тому позивач вважає висновок вказаної комісії відносно нього не обєктивним.

Просить визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії №2 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 16 лютого 2016 року, визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області №43 о/с від 03 березня 2016 року в частині звільнення, поновити його на посаді інспектора Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 27 квітня 2016 року та в письмових запереченнях від 27 квітня 2016 року № 860/26/01-2016 просить суд відмовити в задоволенні позову повністю з наступних підстав.

Згідно частини 3 та частини 5 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками, порядок проведення якого затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465, було затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських (далі Інструкція), яка і визначає створення атестаційних комісій, організацію та порядок проведення атестування поліцейських. Вважає, що позивача на законних підставах звільнено зі служби в поліції, оскільки згідно з висновком атестаційної комісії, який прийнято більшістю голосів, присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Позивача було взято на службу за окремим порядком та призначено на посаду тимчасового штату територіального підрозділу Національної поліції України. Стверджує, що атестування позивача проведено комісією у межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений наказом МВС України № 1465 від 17 листопада 2015 року, що в свою чергу спростовує твердження останнього про порушення його прав під час проведення атестування. Вказує на те, що позивачем у своїй позовній заяві не зазначено, які норми чинного законодавства було порушено ГУ НП у Волинській області під час проведення атестування. Відповідно до пункту 14 розділу IV Інструкції висновки атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа та протягом пяти робочих днів надсилаються для обовязкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. На підставі викладеного, ГУНП у Волинській області, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю (а. с. 94-100).

В судові засідання, призначені на 20 квітня 2016 року та 27 квітня 2016 року, відповідач-2 свого представника не направив, хоча відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття представника відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 2011 року по 06 листопада 2015 року служив в структурних підрозділах ОВС України, на посаді дільничного інспектора міліції, про що свідчить його послужний список (а.с.110-113).

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначено інспектором Луцького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з присвоєнням йому спеціального звання старший лейтенант поліції (а.с.101).

Разом з тим, згідно з наказом т. в. о. начальника ГУ НП у Волинській області від 03 березня 2016 року № 43 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Луцького відділу поліції, звільнено зі служби в поліції з 3 березня 2016 року за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Підставою такого звільнення слугував висновок атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області від 16 лютого 2016 року (а.с.116).

Надаючи правову оцінку правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, суд дійшов до таких висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію», який набув чинності 07 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 Розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відповідно до статті 47 вищевказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Статтею 58 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обовязків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року призначений інспектором Луцького відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання - старший лейтенант поліції згідно відповідного наказу від 07 листопада 2015 року № 1 о/с за заявою (а.с.101).

Отже, позивач був прийнятий на службу в поліцію на постійній основі, за його згодою.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Частина друга даної статті визначає правові підстави, за яких проводиться атестування поліцейських, а саме:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування поліцейських містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі Інструкція № 1465), зокрема, її пункт 3 розділу І.

Згідно із частиною третьою та четвертою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками та рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до частини пятої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Звідси убачається, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд вважає, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у звязку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі № 21-13а14.

Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу І Інструкції № 1465 рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають створення атестаційних комісій; складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

З матеріалів справи вбачається, що т. в. о. начальника ГУ НП у Волинській області був виданий наказ від 22 січня 2016 року №85 про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Волинській області (а.с. 103), 25 січня 2016 року був виданий наказ №95 про організацію заходів з тестування поліцейських (а.с. 104), а наказом від 03 лютого 2016 року № 145 був затверджений персональний склад атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Волинській області (а. с. 105-108 зворот).

Разом з тим суд зазначає, що позивач був ознайомлений з наказами Головного управління Національної поліції у Волинській області №№85,95, добровільно зареєструвався та пішов на атестування. Дані накази не оскаржував оскільки не вважав їх протиправними.

Щодо персонального складу атестаційних комісій позивач у судовому засіданні пояснив, що знайомився з ними на офіційному веб-сайті ГУНП.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 1456 до складу атестаційних комісій входять: голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України.

Як передбачає пункт 4 розділу ІІ Інструкції № 1456, до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, персональний склад атестаційної комісії № 2 ГУНП у Волинській області згідно з наказом від 03 лютого 2016 року № 145 (із змінами, внесеними наказом ГУ НП у Волинській області від 12 лютого 2016 року № 157) (а.с.24-25) затверджено у такому складі: голова комісії полковник поліції ОСОБА_4, заступник начальника управління начальник відділу Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України; секретар комісії лейтенант поліції ОСОБА_5, Управління патрульної поліції в м. Одеса Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; члени комісії лейтенант поліції ОСОБА_6, головний оперуповноважений-інспектор Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України; ОСОБА_7, представник Волинської обласної ГО «Центр правової допомоги» (за згодою); ОСОБА_8, представник ГО Волинь (за згодою); ОСОБА_9, представник Асоціації фермерів та приватних землевласників Волині (за згодою) (а. с. 107-108).

Судом встановлено, що члени комісії не представлялися, були відсутні таблички з ініціалами персонального складу атестаційної комісії, що позбавило права позивача у разі необхідності заявити відводи членам комісії.

Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції № 1465 та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції № 1465 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:

1) результати службової діяльності згідно з функціональними обовязками;

2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;

3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;

4) володіння іноземними мовами;

5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;

6) стан здоровя та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;

7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;

8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;

9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Пункт 9 розділу IV Інструкції № 1465 передбачає, що прямі керівники зобовязані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, зясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямим керівником передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими матеріалами справи, за змістом атестаційного листа, складеного на ОСОБА_1, останній характеризується виключно з позитивної сторони як професійно грамотний, ініціативний співробітник, відповідальний, приймає виважені рішення, спокійний, врівноважений, розсудливий. Має вищу освіту. При спілкуванні з колегами та громадянами проявляє ввічливість та тактовність. В роботі проявляє наполегливість та ініціативу. Постійно працює над вдосконаленням свого освітнього та кваліфікаційного рівня. В стройовому відношенні підтягнутий, дотримується правил носіння форменного одягу, матеріальну частину табельної та вогнепальної зброї та правила її застосування знає і вміло володіє нею. Порушень дисципліни не допускає. В побуті веде себе скромно. Користується авторитетом в колективі. Справі служінню народу України відданий. За висновком прямого керівника ОСОБА_1 займаній посаді відповідає (а. с. 109 зворот).

Відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати поліцейський за результатами проходження двох тестувань, - 120, які враховуються рівними частинами (50 % - тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % - тестування на загальні здібності та навички) (пункт 18 розділу V Інструкції № 1465).

Як свідчить інформація, занесена до розділу ІІІ атестаційного листа, ОСОБА_1 за результатами проведеного тестування на загальні здібності та навички набрав 45 балів з 60 можливих, за тестом на знання законодавчої бази набрав 34 бали з 60 можливих, разом 79 балів. На думку суду, це є високий бал для поліцейського, який обіймає посаду інспектора Луцького відділу поліції (дільничий).

Відповідно до пунктів 11, 12 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-25 розділу IV Інструкції № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії. За результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис.

З протоколу атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області ОП № 15.00003268.0018392 від 16 лютого 2016 року вбачається, що членами атестаційної комісії під час проведення тестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, зібрані на ОСОБА_1, а саме: декларацію про доходи; послужний список; інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини пятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення комісією одноголосно прийнято рішення (за 5, проти 0), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 116).

На думку суду, висновок атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області про невідповідність позивача займаній посаді та, як наслідок, про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не відповідає фактичним обставинам справи, є необгрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Згідно матеріалів, які були досліджені атестаційною комісією, поліцейський характеризується виключно з позитивної сторони, за висновками безпосереднього керівника займаній посаді відповідає, по інформативних довідках за період служби в міліції мав одне заохочення та пять стягнень, які на час проведення атестації зняті, рівень професійної підготовки в системі службової підготовки «добре», професійної та фізичної підготовки за підсумками 2014-2015 навчального року: функціональна підготовка «добре», вогнева підготовка «добре», фізична підготовка «задовільно», загальна оцінка «добре», за результатами перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», до ОСОБА_1 заборони, передбачені частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону, не застосовуються (а. с. 113-115). Щодо стягнень надав суду пояснення, що всі стягнення були у вигляді «зауваження», останнє було в 2015 році, наразі всі стягнення зняті.

Згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обовязків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, вирішуючи питання відповідності поліцейського займаній посаді за наслідками атестування атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465.

Проте, в рішенні атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області не вказано, з яких підстав комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, якими критеріями вона керувалася, приймаючи таке рішення.

На думку суду, атестаційна комісія поверхнево, не в повній мірі зясувала обставини відповідно до вимог інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшла до такого висновку, не взяла до уваги професійні, ділові, особисті якості позивача.

Разом з тим, протокол атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області не містить чіткого переліку запитань, які ставились позивачу під час проходження ним співбесіди, та відповідей на них. З пояснень позивача технічний запис не здійснювався.

У судовому засіданні позивач пояснив, що під час проходження атестації члени атестаційної комісії задавали запитання, які не стосуються оцінки його ділових та професійних якостей, кваліфікаційного рівня. Зокрема, ставились запитання щодо отримання ним неправомірної вигоди чи виконував злочинні накази, де проживаю та з ким. Крім того, просив суд звернути увагу на ту обставину, що відповідачами не надано суду інформацію з відкритих джерел відносно поліцейського, яка свідчила б про його причетність до незаконної діяльності.

Поліцейському не пропонувалось проходження поліграфу, що є одною із умов передбачених Інструкцією у разі сумнівів при усній співбесіді з позивачем.

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 1465 метою атестування поліцейських є оцінка їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Отже, при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватись усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції, що зроблено в повній мірі не було. Зворотнього чи будь-яких письмових доказів, які свідчили б про протиправні дії позивача представник відповідача суду не надав.

Скарга безпосередньо до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 позивачем подана не була.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді є необґрунтованим, упередженим, поверхневим та безпідставним, оскільки відповідачами не доведено суду відсутність у позивача належного рівня професійних, ділових та особистих якостей для виконання покладених обовязків по службі, неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення.

Згідно з пунктом 28 розділу IV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобовязані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність висновку (рішення) атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області про невідповідність позивача займаній посаді, тому наказ ГУНП у Волинській області «По особовому складу» від 03 березня 2016 року № 43 о/с, яким реалізовано висновки атестації в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 із займаної посади зі служби в поліції, слід скасувати як протиправний, поновити позивача на посаді інспектора Луцького відділу поліції з 03 березня 2016 року та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 13 Конвенції пр. захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2.4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини спраа «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року, «Єфименко проти України» від 18 липня 2006 року, які згідно до положень статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є обовязковими для виконання Україною, суд неодноразово наголошував, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує ефективний засіб юридичного захисту.

Згідно статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Отже, гарантування кожному права на захист від незаконного звільнення є не тільки конституційно-правовим обовязком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобовязань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародному пакту про громадські та політичні права.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За принципом внутрішнього переконання, на думку суду, відповідачі у даній справі не довели правомірності оскаржуваних у даній справі, рішення атестаційної комісії та наказу про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене, оскільки рішення атестаційної комісії стосовно невідповідності позивача займаній посаді жодним чином не мотивовано, під час судового засідання підтвердилися процесуальні недоліки в роботі комісії, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення атестаційної комісії №2 ГУНП у Волинській області відносно ОСОБА_1, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби позивача, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд бере до уваги довідку Головного управління Національної поліції у Волинській області від 06 квітня 2016 року № 351, відповідно до якої позивачу було нараховане грошове забезпечення за січень 2016 року 4600 грн., за лютий 2016 року 4600 грн., тобто загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням становить 9200 грн. (а. с. 118). При цьому середньоденний заробіток позивача за 1 день складає 153,33 грн. (9200 / 60 днів). Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу становить 8 279, 82 грн. (вісім тисяч двісті сімдесят девять гривень вісімдесят дві копійки) (153,33 х 54 календарних дні вимушеного прогулу), яке слід стягнути з відповідача - Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 4 599, 90 грн. слід звернути до негайного виконання.

Керуючись частиною третьою статті 160, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 2 Головного управління Національної поліції у Волинській області відносно ОСОБА_1, оформлене протоколом ОП № 15.00003268.0018392 від 16 лютого 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області № 434 о/с від 03 березня 2016 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади інспектора Луцького відділу поліції з 03 березня 2016 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора Луцького відділу поліції з 03 березня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 11, ідентифікаційний код 40108604) на користь ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 8 279, 82 (вісім тисяч двісті сімдесят девять гривень вісімдесят дві копійки) грн.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 4 599, 90 (чотири тисячі пятсот девяносто девять гривень девяносто копійок) грн. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 02 травня 2016 року.