Рішення № 57608175, 23.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2032/16

Головуючий у першій інстанції Бобровська І. В.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Парапана В.Ф., Панасенкова В.О.,

при секретарі - Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

встановила:

ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. В позові зазначила, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі з 12.11.2013 року. Від шлюбних відносин народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Сторони проживають окремо, дитина проживає разом з позивачкою, знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1300 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала. Суду пояснила, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, отримує державну допомогу у розмірі 130 грн. в місяць. Проживає разом зі своєю матір'ю та дитиною за рахунок матері. З відповідачем проживають окремо приблизно 1 рік. За час окремого проживання відповідач добровільно матеріальної допомоги на її утримання та утримання дитини не надає, хоч працює барменом та отримує дохід у розмірі 1000 грн. на тиждень. Позов про стягнення аліментів на своє утримання подавати не бажає. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов визнав частково, погодився сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 300 грн., оскільки він не працює і не бажає давати грошей позивачці. Запевняє, що буде допомагати дитині продуктами та речами все життя. Пояснив, що проживає з батьками, які не є пенсіонерами або інвалідами, утриманців не має.

Рішенням суду позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі по 700 грн. щомісячно, починаючи з 01 грудня 2015 року, тобто з дня звернення позивачки до суду і до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487,20 грн.

На вказане рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вказане рішення в частині розміру стягнутих аліментів, стягнувши з нього не 700 грн., а 400 грн., посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарг, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12 листопада 2013 року, але проживають окремо, подружніх стосунків не підтримують (а.с.2). Мають спільну дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком якого є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянськом району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області 12.11.2013р., актовий запис №690 від 12.11.2013р. (а.с.3).

Дитина проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, що не заперечується сторонами.

Позивачка не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, отримує державну допомогу на дитину в розмірі 130 грн. в місяць, аліментів на своє утримання з відповідача стягувати не бажає.

Наявності у позивачки інших доходів судом не встановлено.

Відповідач є молодим, здоровим та працездатним чоловіком, інших утриманців за законом не має. Він офіційно ніде не працює, на обліку як безробітний в Роздільнянському РЦЗ не перебуває. Відсутність постійного місця роботи при відсутності медичних протипоказань до праці не звільняє відповідача від пошуку роботи та від обов'язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В порядку ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У відповідності до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В той же час, суд першої інстанції вважаючи, що позовні вимоги позивачки щодо стягнення аліментів, законні та цілком обґрунтовані, а тому підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на утримання дитини 700 грн. до цього висновку суд першої інстанції дійшов зважаючи на положення ст.ст.180-182,184 СК України, зокрема, про солідарний обов'язок батьків утримувати неповнолітню дитину та той факт, що відповідач незалежно від наявності у нього заробітку зобов'язаний утримувати неповнолітню дитину, що відповідач є молодим, здоровим, працездатним, але не працює без поважних причин, що позивачка не може працювати і знаходиться з дитиною без засобів до існування, оскільки дитина маленька і потребує постійного стороннього догляду.

Повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції щодо розміру аліментів колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Позивачка не надала розрахунків та зовсім не обґрунтувала свої вимоги щодо стягнення аліментів саме в розмірі 1300 грн. на дитину. Доказів його роботи барменом із зарплатою 1000 грн. на тиждень не було надано.

При визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд першої інстанції при винесенні свого рішення не обґрунтував свій висновок стосовно того, чи взмозі відповідач, враховуючи його матеріальне становище, відсутність роботи, сплачувати щомісячно саме по 700 грн. аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В суді першої інстанції та в своїй апеляційній скарзі відповідач вказував, що він може щомісячно сплачувати аліменти в сумі 300-400 грн.

Розглядаючи справу, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи у зв'язку з чим є підстави для зміни рішення суду першої інстанції шляхом зменшення суми розміру аліментів з 700 грн. до 500 грн. щомісяця.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309 ч.1 п.1; ст.313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 22 грудня 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Бендери, Республіка Молдова, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 24.12.2003р. Роздільнянським РВ УМВС України в Одеській області, зареєстрованого в АДРЕСА_2, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 01 грудня 2015 року, тобто з дня звернення позивачки до суду і до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто до досягнення дитиною повноліття.

Рішення вступає в законну силу з моменту оголошення. На рішення може бути подана касаційна скарга протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.Ф. Парапан

В.О. Панасенков