Ухвала суду № 57608106, 28.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3172/16

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Кравця Ю.І., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Лопотані В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби про визнання майнових прав на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до Київського районного суду м.Одеси з позовом до вищезазначених відповідачів, та згідно останньої редакції від 17 червня 2015 року просила ухвалити рішення, яким: визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право на отримання свідоцтва про право власності на 1\2 частину земельної ділянки площею 0,0586 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право на державну реєстрацію права власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0586 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку, що видане на ім'я ОСОБА_4, а також скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_4 на підставі цього свідоцтва; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0586 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 від 11.09. 2014 року, реєстровий номер 5135, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7; зобов'язати відповідачів не перешкоджати їй у користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги мотивувала тим, що її дідусь ОСОБА_6 перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, який 10 листопада 2009 року був розірваний.

Позивач зазначає, що в період шлюбу її дідуся ОСОБА_6 з ОСОБА_3 ними було придбано земельну ділянку, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 її дідусь помер, а за життя склав заповіт на її ім'я. Таким чином, позивач вважає, що в порядку спадкування до неї перейшли усі майнові права діда ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку, а саме: право на користування ? частиною, право на отримання свідоцтва про право власності на 1\2 частину, право на державну реєстрацію права власності на 1\2 частину земельної ділянки. Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 20 жовтня 2014 року. Скасовано арешт на 1/2 частину земельної ділянки, площею 0, 0586га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким позов позивача задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи у вимогах про визнання майнових прав на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності, непідтвердженості викладених в позовній заяві обставин наявними в матеріалах справи доказами та відсутності законних підстав для їх задоволення.

Такий висновок суду відповідає матеріалам справи і заснований на законодавстві.

Судом встановлено, що:

25 грудня 1990 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 1805. Вказане підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 виданим повторно 04 грудня 2008 року (а.с. 36 ).

13 жовтня 2000 року державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 було посвідчено Договір купівлі-продажу, згідно умов якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,0586 гектарів, що знаходиться на території Київського району АДРЕСА_1. Даний правочин було зареєстровано в реєстрі за № 8-625 (а.с.54).

10 листопада 2009 року шлюб, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було розірвано, про що Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний запис за № 203, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_2 (а.с. 37).

Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, про що Першим Малиновським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 477, що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_3 (а.с. 38).

За життя, а саме 29 квітня 2008 року ОСОБА_6 склав заповіт, згідно якого усе своє майно, де б воно не було, то з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право заповів ОСОБА_2. Зазначений правочин посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрований в реєстрі за № 3782 (а.с. 33).

Спірна земельна ділянка неодноразово була предметом спору між сторонами, про що свідчать ряд рішень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Так рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 березня 2008 року було визнано за ОСОБА_12 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1788 гектарів, за адресою: АДРЕСА_2, що складається з трьох земельних ділянок: 0,0625 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; 0,0586 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; 0,0578 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, а також визнано за ОСОБА_12 право власності на домоволодіння, що складається з: двоповерхового будинку літ. «А», загальною площею 815,5 кв.м., житловою площею 288,6 кв.м., підсобною 526,9 кв.м., сараю літ. «Б», бесідки літ. «В», літньої кухні літ. «Г», навісу літ. «г», гаражу літ. «Д», 1-вимощення, 1-3 - огорожа, який розташований на вищевказаній земельній ділянці ( а.с. 7-8).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 27 жовтня 2009 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_6, в результаті чого рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 березня 2008 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею (а.с. 9-12).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 березня 2011 року (а.с. 13-16), залишеним без змін ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 07 червня 2011 року (а.с.19-22) у задоволенні позову ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1788 гектарів, за адресою: АДРЕСА_2, що складається з трьох земельних ділянок: 0,0625 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_3; 0,0586 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; 0,0578 гектарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, а також права власності на домоволодіння, що складається з: двоповерхового будинку літ. «А», загальною площею 815,5 кв.м., житловою площею 288,6 кв.м., підсобною 526,9 кв.м., сараю літ. «Б», бесідки літ. «В», літньої кухні літ. «Г», навісу літ. «г», гаражу літ. «Д», 1-вимощення, 1-3 - огорожа, який розташований на вищевказаній земельній ділянці - відмовлено повністю.

Позов ОСОБА_2 яка є правонаступником ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_12 про визнання договору дарування квартири недійсним - задоволено.

В січні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, про поділ майна подружжя та визнання права власності на частину майна, та просив поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в тому числі: визнати за ним на 1\2 частину земельної ділянки, площею 0,0586 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1.

У зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_6 до участі у справі було залучено ОСОБА_2 як правонаступника за заповітом.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 03.10.2013 року та ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року позов задоволений частково та в задоволенні позову в частині спірної земельної ділянки відмовлено.

В ході розгляду вказаної справи встановлено, та підтверджено судами вищих інстанцій, що ОСОБА_3 державного акту на земельну ділянку площею 0,0586 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 не отримувала і на час смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 прав власності на спірну земельну ділянку оформлено не було, що підтверджується відповіддю Держкомзему у м. Одесі від 01.02.2012 року. Тому спірна земельна ділянка не могла входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_6, оскільки він сам жодних прав на цю земельну ділянку так і не набув.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 13 жовтня 2000 року, що був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, був визнаний недійсним з моменту укладання.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 було закрито з посиланням, що вказане заочне рішення не стосується прав та обов`язків ОСОБА_2, яка не має відношення до спадщини у вигляді спірної земельної ділянки. При цьому суд мотивував свою позицію тим, що ОСОБА_2 претендує на спірну земельну ділянку, як спадкоємець після смерті ОСОБА_6, але спірна земельна ділянка не входить до спадкової маси та не є спадковим майном. Суд касаційної інстанції доводи касаційної скарги ОСОБА_2 відхилив, як безпідставні (т.2, а.с. 2-3, 35-37).

Ухвалою судді Верховного суду України від 29.03.2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 24 вересня 2015 року та рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року повернуто заявнику.

Оскільки заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року не скасовано та вступило в законну силу, спірна земельна ділянка юридично є власністю ОСОБА_4 і за таких обставин не може відноситися та не відноситься до спільного майна ОСОБА_6 і ОСОБА_3, як набутого ними під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі, як слідство, не є предметом поділу між подружжям, не може належати у частці або в цілому будь-кому з них за життя і не може входити до спадкової маси після смерті.

При таких обставинах, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, про відсутність законних підстав для задоволення заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року, на яке безпідставно послався районний суд в рішенні, що оскаржується і переглядається в даному провадженні, не можуть бути взятими до уваги, оскільки предметом даного апеляційного перегляду не є законність заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року. Водночас суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення від 24.02.2016 року не міг не враховувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року, яке вступило в законну силу, з огляду на те, що вказаним рішенням визнаний недійсним з часу укладення договір купівлі-продажу, на підставі якого було придбане майно, яке визначено, як спільне подружнє, і на яке, як вважає сторона, спадкодавець мав майнові права, що нею, як спадкоємцем, юридично успадковані.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність закону доводів, що наведені у рішенні апеляційного суду Одесьої області від 08.12.2015 року, яким скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2015 року та відмовлено у вимогах ОСОБА_2 щодо визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на частину матеріалів та обладнання при будівництві будинку, визнання прав забудовника, зобов`язання не перешкоджати у здійсненні права користування будинком, не можуть бути взятими до уваги, оскільки предметом розгляду судів були вимоги, що стосувалися виключно жилого будинку та матеріалів, що використані при його будівництві, в той час, як предметом розгляду в справі, рішення в якій переглядається, є безпосередньо земельна ділянка.

В засіданні судової колегії представник позивача зазначала, що в оскаржуваному рішенні суд послався і на висновки викладені у рішенні Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2013 року і на висновки заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2015 року, які на думку представника позивача взаємовиключні, оскільки у рішенні від 11.07.2013 року суд встановив, що договір купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладався, в той час як у заочному рішенні від 06.02.2015 року даний договір визнаний недійсним.

Проте судова колегія з такими твердженнями представника позивача погодитися не може, оскільки недійсним, за наявності передбачених законом підстав, може бути визнаний лише укладений договір і навпаки не укладений договір не може визнаватися недійсним. Тому з таких обставин висновки, що наведені у рішеннях від 11.07.2013 року та від 06.02.2015 року (встановлення, що договір є укладеним; визнання його недійсним) не є взаємовиключними.

Інших доводів, які у разі їх підтвердження, самі по собі можуть бути підставою для скасування або зміни рішення районного суду, в апеляційній скарзі не наведені.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування або зміни рішення, при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 24 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: Ю.І. Кравець

С.О Погорєлова