Ухвала суду № 57605909, 06.05.2016, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1655/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1, державного виконавця Фурдуй П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з такою скаргою в якій вказував, що заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 29 травня 2015 року його зобов'язано забезпечити ОСОБА_3 безперешкодний доступ до житлового будинку №3-А по пров. Радіщева в м. Вознесенську Миколаївської області шляхом передачі їй комплекту ключів до замків від вхідних дверей до будинку та від воріт до будинку та стягнуто 121,80 грн. судових витрат.

На підставі рішення стягувач отримала виконавчий лист.

16 січня 2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до 22 січня 2016 року.

В зв'язку з невиконання ОСОБА_2 рішення постановою виконавця від 18 березня 2016 року на нього накладено штраф у розмірі 170 грн.

Боржнику надано додатковий строк для самостійного виконання рішення до 24 березня 2016 року.

В зв'язку з повторним невиконання ОСОБА_2 рішення постановою виконавця від 04 квітня 2016 року на нього накладено штраф у розмірі 340 грн.

Заявник стверджував, що з постановою про відкриття виконавчого провадження його не було ознайомлено у передбачений законом спосіб, що унеможливило самостійне виконання ним судового рішення. В зв'язку з цим вважав безпідставним винесення відносно нього постанови про накладення штрафу та просив про скасування оскаржуваної постанови від 04 квітня 2016 року в судовому порядку.

В судовому засіданні, яке проводилося без особистої участі заявника, його представник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримала в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним в скарзі. Вважала, що за умови скасування постанови виконавця від 18 березня 2016 року про накладення штрафу, не може залишатися чинною й оскаржувана постанова.

Державний виконавець Фурдуй П.В в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував. При цьому пояснив, що незважаючи на відсутність відповідних доказів, боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, самостійно не виконав судове рішення у встановлений строк, а тому на нього підставно накладено штраф, що вказує на законність оскаржуваної постанови.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі заявника та стягувача, оскільки матеріали містять достатньо відомостей про обставини справи.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1, державного виконавця Фурдуй П.В., дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали виконавчого провадження (№ЄДРВП 49818980) про зобов'язання ОСОБА_2 вчинити певні дії на користь ОСОБА_3, суд прийшов до наступного.

1) В частині розгляду скарги в порядку цивільного судочинства:

Як роз'яснив Верховний Суд України в своїх постановах від 11 листопада 2015 року по справі №6-2187цс15, від 24 лютого 2016 року по справі №6-3077цс15, від 16 березня 2016 року по справі №6-30цс16 оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, штрафу, винесених в процесі виконання судового рішення в цивільній справі, здійснюються відповідно до порядку, встановленого розділом VІІ Цивільного процесуального кодексу України, тобто в порядку цивільної юрисдикції.

2) В частині вимог скарги:

Судом встановлено, що заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 29 травня 2015 року ОСОБА_2 зобов'язано забезпечити ОСОБА_3 безперешкодний доступ до житлового будинку №3-А по пров. Радіщева в м. Вознесенську Миколаївської області шляхом передачі їй комплекту ключів до замків від вхідних дверей до будинку та від воріт до будинку та стягнуто 121,80 грн. судових витрат.

На підставі рішення стягувач отримала виконавчий лист.

16 січня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику надано строк для самостійного виконання рішення до 22 січня 2016 року.

В зв'язку з невиконання ОСОБА_2 рішення постановою виконавця від 18 березня 2016 року на нього накладено штраф у розмірі 170 грн.

Боржнику надано додатковий строк для самостійного виконання рішення до 24 березня 2016 року.

В зв'язку з повторним невиконання ОСОБА_2 рішення постановою виконавця від 04 квітня 2016 року на нього накладено штраф у розмірі 340 грн.

Ухвалою суду від 27 квітня 2016 року постанову від 18 березня 2016 року про накладення штрафу було скасовано.

Аналізуючи доводи заявника, суд виходить з наступного.

Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Закон встановлює гарантії прав фізичних та юридичних осіб у виконавчому провадженні.

Зокрема під час примусового виконання рішення державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону).

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону).

Закон також дає виконавцю право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у передбачених випадках (п. 13 ч. 3 ст. 11 Закону).

Згідно ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку (ч.ч. 1, 3-4 ст. 31 Закону).

Після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 75 Закону).

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ст. 89 Закону).

Таким чином передумовами для накладення на боржника за виконавчим документом, що зобов'язує його вчинити певні дії, штрафу за повторне невиконання є сукупність наступних обставин:

-відкриття виконавчого провадження шляхом винесення виконавцем відповідної постанови в якій боржнику надається строк для самостійного виконання судового рішення;

-належне повідомлення боржника про відкриття провадження та встановлений строк для виконання рішення шляхом направлення рекомендованого листа зі зворотнім повідомленням або в інший передбачений законом спосіб;

-повторне невиконання боржником рішення без поважних причин за умови попереднього притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу.

Судом встановлено, що державний виконавець надіслав боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом.

Докази надіслання копії постанови рекомендованим листом з повідомленням або у інший передбачений законом спосіб або докази отримання боржником відповідного листа в матеріалах справи відсутні.

При цьому підлягає врахуванню те, що:

-виконавець порушив встановлений порядок повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та надання строку для добровільного виконання рішення;

-відсутня ознака повторності невиконання боржником рішення без поважних причин, оскільки ухвалою суду від 27 квітня 2016 року постанову від 18 березня 2016 року про накладення на боржника первісного штрафу було скасовано, тобто на ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 89 Закону за перше порушення накладено стягнення в подвійному розмірі, в тому числі в розмірі, що перевищує встановлений ч. 1 ст. 89 Закону максимальний обсяг його відповідальності.

Таким чином накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 340 грн. не можна визнати законним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209-210, 383-387 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області про накладення штрафу задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_4 від 04 квітня 2016 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. (у виконавчому провадженні (№ЄДРВП 49818980) щодо виконання заочного рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, заборону вчиняти певні дії).

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, а особами, які не брали участь в розгляді справи протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: О.В.Вуїв