Ухвала суду № 57605801, 26.04.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/2359/15 Головуючий у 1 інстанції: Самсін М.Л.

Провадження № 22-ц/783/2514/16 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого судді- Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання - Фейір К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Укргазвидобування» на ухвалу Кам»янка-Бузького районного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Личаківського ВДВС Кам`янка -Бузького РУЮ Зубик О.І.,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваною ухвалою скаргу задоволено частково. Визнано факт зарахування зустрічних однорідних вимог, які містяться у судових наказах № 006067 та № 006068 від 09.12.2008 р., виданих Господарським судом Львівської області на підставі поданих ОСОБА_2 заяв до ГПУ «Львівгазвидобування» від 24.12.2009 р. та заяви у ВДВС Кам»янка- Бузького РУЮ Львівської області від 14.02.2015 р. В решті вимог скарги - відмовлено.

Ухвалу оскаржило ПАТ «Укргазвидобування» в особі представника Ільницького-Рибич О.О., просить оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні скарги, зазначає про те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Обгрунтовує апеляційну скаргу тим, що на виконання наказу Господарського суду відділом державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції було відкрите виконавче провадження №42827577 (постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2014 р.). За змістом Господарського процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, який розглянув справу та видав виконавчий документ . Суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції, розглянувши скаргу на дії держвиконавця у виконавчому провадженні з виконання наказу № 24/309, виданого Господарським судом Львівської області. Суд невірно вирішив вимогу про встановлення факту, розглянувши скаргу на дії держвиконавця всупереч того, що зарахування однорідних вимог, про що вирішив суд, стосується прав сторони -ПАТ «Укргазвидобування». Закон України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для закінчення виконавчого провадження як зарахування зустрічних вимог. Структурним підрозділом ПАТ «Укргазвидобування» ГПУ «Львівгазвидобування» не було отримано жодних заяв від ОСОБА_2 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та у випадку заявлення такі вимоги є вимогами про право.

Заслухавши представника апелянта Подоляк О.Р., скаржника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Кам»янка-Бузького районного управління юстиції знаходиться виконавче провадження ВП №42827577, відкрите на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2014 р., щодо виконання судового наказу, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Укргазвидобування» заборгованості в сумі 312 688,76 грн. ОСОБА_2 було перераховано борг в розмірі 76609, 38грн. , даний факт підтверджується копією квитанції про сплату вказаної суми, окрім того, ОСОБА_2 було скеровано на адресу начальника ГПУ «Львівгазвидобування» заяву про зарахування взаємних вимог. Посиляючись на те, що зобов»язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, суд першої інстанції зробив висновок про те, що скаргу на дії державного виконавця слід задовольнити частково.

Однак, з таким висновком колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Згідно із даним Законом, примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом, покладається на державних виконавців районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби, якими є начальник, заступник начальника, старший державний виконавець, державний виконавець районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження ".

Відповідно до Законів України «Про виконавче провадження» державна виконавча служба є органом, на який покладається примусове виконання рішень в Україні.

Як видно з матеріалів справи, боржник по виконавчому провадженні №42827577 ОСОБА_2, подав до суду скаргу на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції Зубик О.І., мотивуючи скаргу тим, що державний виконавець неправомірно відмовив йому у задоволенні його заяви про закінчення виконавчого провадження, оскільки ним було припинено зобов'язання однорідних зустрічних вимог, шляхом подання заяви до ПАТ «Укргазвидобування, а різницю боргу в розмірі 76609,38 грн. було перераховано на рахунок Стягувача. Просив суд постановити рішення: про поновлення терміну на звернення до суду; визнати факт зарахування зустрічних однорідних вимог, які містяться у судових наказах від 09.12.2008 р. , виданих Господарським судом Львівської області на підставі поданих ФОП ОСОБА_2 заяв до ГПУ « Львівгазвидобування» від 24.12.2009 р. та заяви у ВДВС Кам'янка-Бузького РУЮ Львівської області від 14.02.2015 р.; зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам'янка- Бузького районного управління юстиції Зубик О.І. закрити виконавче провадження ВП № 42827577 на підставі ч.І ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Як зазначено в ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно з ч.1 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби.

Як зазначено в останньому абзаці пункту 8 чинного роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції та розглянув скаргу Боржника ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Камянка-Бузького районного управління юстиції Зубик О.І. в виконавчому провадженні №42827577 з виконання наказу №24/309, виданого Господарським судом Львівської області, що підлягало розгляду за нормами Господарського процесуального кодексу.

Окрім того, відповідно до ст.259 ЦК України, встановлення факту відбувається виключно за рішенням суду, в якому повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт. Рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК України.

В порушення даних положень суд вирішив фактично вимогу про встановлення факту за наслідками розгляду скарги на дії держвиконавця, всупереч тому, що встановлення факту зарахування однорідних вимог безпосередньо стосується прав та обов'язків ПАТ «Укргазвидобування».

Частиною 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження. Такої підстави для закінчення виконавчого провадження, як зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами виконавчого провадження дана норма не містить.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, зазначена скарга на дії органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягає розгляду місцевим господарським судом, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто тим судом, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), тому оскаржувану ухвалу слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.311, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 313,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну ПАТ «Укргазвидобування» задовольнити частково.

Ухвалу Кам`янка -Бузького районного суду Львівської області від 10 грудня 2015 року скасувати та провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Личаківського ВДВС Кам`янка -Бузького РУЮ Зубик О.І.,-закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскарженою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Штефаніца Ю.Г.