Ухвала суду № 57603633, 11.05.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/834/2016

331/3030/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк», треті особи : ОСОБА_2, ОСОБА_3, про захист прав споживача, визнання кредитного договору № 06П131-К від 21 червня 2006 року недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на розгляді знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк», треті особи : ОСОБА_2, ОСОБА_3, про захист прав споживача, визнання кредитного договору № 06П131-К від 21 червня 2006 року недійсним.

Статтею 157 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п»ятнадцять днів.

Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України « Про статус суддів» : - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об»єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі розгляду справи позивач або його повноважний представник неодноразово не зявлялися у судові засідання, а саме: 25 квітня 2016 р. 10 годин 00 хвилин, 11 травня 2016 р. 14 годин 15 хвилин.

Так, в судове засідання, призначене на 25 квітня 2016 р., позивач або його представник не зявився, хоча про час, день і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення № 69063 1246296 7, відповідно до якого ОСОБА_1 особисто 19.04.2016р. отримав копію ухвали судді про відкриття провадження із зазначення дати, часу і місця розгляду справи. Причини своєї неявки позивач або його представник суду не повідомив. В матеріалах справи відсутні заяви або клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності позивача або його представника.. (а.с. 20)

Надалі, в судове засідання, призначене на 11 травня 2016 р., позивач або його повноважний представник повторно не зявилися, хоча про час, день і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення № 69063 1254464 5, відповідно до якого ОСОБА_1 особисто 04.05.2016р. отримав судову поістку. Причини своєї неявки позивач або її представник суду не повідомив. В матеріалах справи відсутні заяви або клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності позивача або її представника.

Відповідно до ст.ст. 74, 76 ЦПК України, які встановлюють порядок виклику сторін у судове засідання, судова повістка, разом із розпискою надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через курєрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі і вручається службовій особі, яка розписується про одержання повістки, у разі, якщо сторона у справі є юридичною особою. Розписки про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день, особами, які її вручили повертається до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися у судове засідання без поважних причин.

Виходячи з системного аналізу норм процесуального права, слід вважати, що повторною неявкою є друга поспіль неявка позивача або його представника, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Крім того, причини повторної неявки значення не мають.

Таким чином, в силу ч.2 ст. 77 ЦПК України, суд визнає, що позивач або його представник повторно не зявилися до суду без поважних причин.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 169, п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача або позивач повторно не зявився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Вищевказані норми процесуального права мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки, оскільки неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору у такому випадку було б порушенням принципу диспозитивності.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати права і виконувати процесуальні обовязки.

В порушення зазначеної норми процесуального права та не зважаючи на прийняті судом заходи для сприяння здійсненню позивачем або його представником своїх прав, останні не виконали покладені не них процесуальні обовязки та двічі поспіль у судове засідання не зявилися.

Зазначені обставини свідчать про те, що неявки позивача або його представника у судові засідання є наміром затягнути розгляд справи по суті, яке в свою чергу суперечить вимогам ст. 157 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд справи судом упродовж розумного строку.

У звязку з тим, що в матеріалах справи відсутня заява позивача або його представника про розгляд справи за їх відсутності, суд вбачає законні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до ст. 207 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, а відповідно і не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.

Керуючись ч.2 ст. 77, ч.3 ст.169, п.3 ч.1, ч.1 ст. 207 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк», треті особи : ОСОБА_2, ОСОБА_3, про захист прав споживача, визнання кредитного договору № 06П131-К від 21 червня 2006 року недійсним, залишити без розгляду.

Розяснити позивачу її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

11.05.2016