Ухвала суду № 57602857, 10.05.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/409/2016(м)

263/7905/15-ц

Головуючий у 1 інстанції Скрипниченко Т.І.

Категорія 30 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ігнатоля Т.Г.,

суддів - Зайцевої С.А., Попової С.А.,

за участю секретаря - Герасимової Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» (далі ТОВ «Степ»), приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»), третя особа: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо - транспортної пригоди

за апеляційною скаргою ТОВ «Степ» на рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 березня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» у відшкодування матеріальної шкод - 26752,87 грн.; з ТОВ «Степ» - 5753, 22 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грв. -у відшкодування моральної шкоди.

Посилався на те, що 21 листопада 2014 року приблизно о 14:30 год. з вини водія ОСОБА_2, який керував автомобілем Peugeot 307 XS2, що належить ТОВ «Степ», сталася дорожньо - транспортна пригода під час якої ОСОБА_2 зіткнувся з автомобілем «Dасіа Lоgan 90К» під його керуванням, внаслідок чого його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Згідно звіту №748/07/150615 спеціаліста оцінщика ОСОБА_3 вартість матеріальної шкоди, заподіяної йому, як власнику пошкодженого транспортного засобу, складає 55 253, 22 грн., з яких: вартість відновлювального ремонту - 52 442, 32 грн., величина втрати товарної вартості автомобілю - 2810, 90 грн.

Страховою компанією йому було виплачено страхове відшкодування в розмірі 22 747, 13 грн., яке було розраховане на підставі звіту про експертну оцінку вартості транспортного засобу №8, складеного СПД ОСОБА_4 та становила 23 247, 13 грн. Між тим, вказана оцінка проведена з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, який враховано оцінщиком у порушення вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колесних транспортних засобів від 24 листопада 2003 року, оскільки на час ДТП - 21.11.2014 року його автомобілю було менше 7 років.

Таким чином, зі страхової компанії позивач просив стягнути недоплачену суму матеріальної шкоди, яка складається з різниці між фактично відшкодованою сумою та вартістю ліміту страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи 500 грв., що складає 26 752, 87 грн.

З відповідача - ТОВ «Степ» позивач просив стягнути матеріальну шкоду, яка складається з різниці між лімітом страхового відшкодування та вартістю реально заподіяної шкоди -5753,22 грн., з яких: франшиза - 500 грн., втрата товарної вартості - 2810,90 грн. та шкода, що перевищує ліміт - 2442,32 грн. Крім того, просив стягнути з ТОВ «Степ» витрати на проведення автотоварознавчої оцінки в сумі - 700 грн., понесені судові витрати та 5000 грв. у відшкодування моральної шкоди, яку він обґрунтував тим, що після пошкодження автомобіля не має можливості вести звичний спосіб життя.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «УПСК» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 26 752,87 грн. та витрати по сплаті судового збору, пропорційно від задоволених позовних вимог - 267,53 грн, а всього - 27 020,40 грн. В зазначеній частині рішення суду не оскаржується.

Стягнуто з ТОВ «Степ» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 5753,22 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., витрати на товарознавче дослідження - 700 грн., витрати по сплаті судового збору, пропорційно від задоволених позовних вимог матеріального характеру - 57,53 грн. та за вимогами немайнового характеру - 243,60 грн., а всього - 8754,35 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням і посилаючись в апеляційній скарзі на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, ТОВ «Степ» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, в частині, що стосується стягнення шкоди з ТОВ «Степ», в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що позивач просив стягнути з ТОВ «Степ» матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в сумі 5753,22 грн. При цьому, до суду були надані два докази - звіт про оцінку вартості збитків №748, складений оцінщиком ОСОБА_3 та звіт про експертну оцінку транспортного засобу №8, складений СПД ОСОБА_4 У висновках звіту №748 йдеться про розмір збитків, а у звіті №8 про матеріальну шкоду, яку просив стягнути позивач у своєму позові. Тому, вірним апелянт вважає застосування саме звіту про експертну оцінку транспортного засобу №8. Крім того, суд не звернув уваги на те, що в звіті про оцінку №748 дата оцінки - 21 листопада 2014 року, а акт огляду складений - 15 червня 2015 року. Згідно з матеріалами справи оцінка збитків проводилась ОСОБА_3 з 21.11.2014 по 19.07.2015р.р., в той час, як орієнтовний термін проведення експертних досліджень складає до 10 днів. Також, не згодний відповідач і з оцінкою вартості автомобіля, визначеною оцінщиком ОСОБА_3, у розмірі 143 564, 86 грн., в той час, як експертом ОСОБА_4 - у розмірі 102 800 грн. При цьому, відповідач вважає належним доказом оцінку спеціаліста ОСОБА_4, якому надано право експертної оцінки матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП, а СПД ОСОБА_3 не є експертом та не несе відповідальності за дачу завідомо неправдивого висновку. Також, апелянт посилається на те, що позивачем не доведено наявність моральної шкоди, оскільки на трудову діяльність ОСОБА_1 не впливала наявність автомобіля, це був засіб пересування; доказів про те, що він знаходиться у тривалому психологічному стресі та не може користуватись громадським транспортом суду не надано.

Представник ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, тому, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, апеляційний суд розглянув справу у відсутності вказаних осіб.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ТОВ «Степ» ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог відносно ТОВ «Степ», заперечення позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6, які просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду оскаржується в частині стягнення шкоди з ТОВ «Степ». Тому, перевіряючи законність оскаржуваного рішення, відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги вказаного відповідача, колегія суддів не перевіряє справу в частині стягнення шкоди з Пр АТ «Українська пожежно - страхова компанія» за відсутності апеляційної скарги в зазначеній частині рішення.

Відповідно до ст.308 ЦПК У країни апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія, виданого 21 грудня 2013 року, ОСОБА_1 є власником автомобіля «Dасіа Lоgan 90К», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 15зв).

28 травня 2014 року між ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ТОВ «Степ» укладено поліс №А1/1118608 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль Peugeot 307 XS2, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно зі страховим полісом цивільна відповідальність ТОВ «Степ», як власника забезпеченого транспортного засобу, була застрахована на період з 31 травня 2014 року по 30 травня 2015 року, ліміт за шкоду, заподіяну майну, встановлено у розмірі 50 000 грн., франшиза - 500 грн. ( а.с. 5 зв.).

Згідно довідки ТОВ «Степ» від 14 серпня 2015 року ОСОБА_2 працював в даному товаристві начальником спеціалізованої дільниці з 22 листопада 2013 року по 24 березня 2015 року (а.с.33).

21 листопада 2014 року, приблизно о 14:30 год. ОСОБА_2, керуючи забезпеченим автомобілем Peugeot 307 XS2, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Степ», рухаючись по вул. Грецькій в Жовтневому районі м. Маріуполя, проявив неуважність - перед виїздом з другорядної дороги на головну на нерегульованому перехресті не переконався в безпеці свого руху, не поступився дорогою автомобілю «Dасіа Lоgan 90К», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, який рухався по основній дорозі - вул. Георгіївській, внаслідок чого, скоїв зіткнення з даним автомобілем. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження ( а.с. 134-135).

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, а саме за скоєння дорожньо - транспортної пригоди, внаслідок якої транспортний засіб ОСОБА_1 - автомобіль «Dасіа Lоgan 90К», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження ( а.с.4).

Згідно звіту про експертну оцінку транспортного засобу від 30 січня 2015 року, складеного спеціалістом автотоварознавцем ОСОБА_4 за замовою ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», розмір матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю «Dасіа Lоgan 90К», реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 23 247,13 грн. (а.с.103-130) .

Відповідно до страхового акту № ОЦ/033,090/15/00221 від 17 квітня 2015 року ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» перерахувала на користь ОСОБА_1 22 747,13 грн. (23247,13 грн. вартість відновлювального ремонту мінус франшиза - 500 грн.,що дорівнює 22747,13 грн.) (а.с. 53).

Згідно зі звітом про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 19 червня 2015 року, складеного СПД ОСОБА_3, станом на дату дорожньо - транспортної приг8оди і оцінки - 21 листопада 2014 року, вартість збитків складає 55 253,22 грн. (вартість відновлювального ремонту - 52 442,32 грн., втрата товарної вартості - 2810,90 грн.) За товарознавче дослідження позивачем сплачено 700 грн., що підтверджується квитанцією від 19 червня 2015 року (а.с. 8-15,4зв.).

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючи на його користь з ТОВ «Степ», як володільця джерела підвищеної безпеки, матеріальної та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з оцінки вартості шкоди, заподіяної пошкодженням автомобіля, що визначена звітом про оцінку вартості збитків, в результаті пошкодження транспортного засобу від 19.06.2015 року, складеного спеціалістом ОСОБА_3, в розмірі 55 253,22 грв., оскільки будь - яких доказів які б викликали сумнів у повноті та правильності вказаного звіту, чи доказів пов'язаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача ОСОБА_3, сторонами суду надано, висновок є обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін. Виходячи з вказаної оцінки, суд стягнув на користь позивача вартість заподіяної шкоди в розмірі 5 753,22 грв., що складається з втрати товарного вигляду транспортного засобу - 2810 грв. та вартості шкоди, що перевищує ліміт відповідальності страхової компанії - 2442,32 грв. Крім того, з ТОВ «Степ» на користь позивача стягнуті франшиза - 500 грв. та витрати по оплаті оцінки спеціаліста в розмірі 700 грв. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з того, що пошкодження автомобіля вплинуло на спосіб життя позивача, викликало у нього душевні хвилювання та, з урахуванням вимог розумності і справедливості, стягнув у відшкодування моральної шкоди 2000 грв.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч.2 ст. 1187 цього Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно д о положень ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон), об'єктом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповіднодо ст. 22 цього Закону, при настанні страхового випадку страховик, у відповідності з лімітами відповідальності страховика, відшкодовує в установленому даним Законом порядку оцінену шкоду, спричинену в результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров"ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.ст.8,9 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування і не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи факт ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу Peugeot 307 XS2, що належить відповідачу - ТОВ «Степ» підтверджено матеріалами справи. Отже, страховий випадок мав місце. Спричинення позивачу матеріальної шкоди у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля, втрати товарного вигляду пошкодженого автомобіля «Dасіа Lоgan 90К», підтверджений належними та допустимими доказами і не спростований відповідачами.

Так, з висновку спеціаліста оцінщика - СПД ОСОБА_3 від 19 червня 2015 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 55 253,22 грв.( а.с. 8-15).

Зазначена сума оспорюється ТОВ «СТЕП» з посиланням на висновок експерта автотоварознавця ОСОБА_4 від 30 січня 2015 року, відповідно до якого матеріальна шкода у вигляді вартості відновлювального ремонту визначена, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу вузлів та деталей пошкодженого автомобіля, оскільки строк експлуатації автомобіля на момент ДТП становив 7 років (а.с. 103-124).

Між тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги цей висновок, з огляду на те, що в ньому відображені не об'єктивні дані щодо строку експлуатації автомобіля. Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобуАНС 256913, посвідчення водія ВВТ621015, акту оцінки від 19 червня 2015 року, строк експлуатації автомобіля «Dасіа Lоgan 90К», на момент дорожньо - транспортної пригоди та проведення огляду - 21 листопада 2014 року становив 6 років 4 місці (а.с. 8-10,15 зв.).

Відповідно до п.7.37 Методики товарознавчої експертизи і оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна 24 листопада 2003 року №142/52092, в редакції від 24 липня 2009 року, (далі Методика), коефіцієнт фізичного зносу Е З розраховується за формулою Е З = 1- С:Цн.

Відповідно до п.7.38 Методики значення Е З приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: для: легкових КТЗ виробництва країн СНД - 5 років; для інших легкових КТЗ - 7 років.

Згідно з п.7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації і якщо деформація складових кузова є вторинним пошкодженням; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Таких даних матеріали справи та звіти про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 19 червня 2015 року та від 30 січня 2015 року не містять.

Згідно з довідкою Національної автоматизованої інформаційної системи ДДАІ МВС України транспортний засіб - «Dасіа Lоgan 90К», реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_1, в період з 2008 року по теперішній час за участю вказаного автомобіля зареєстрована одна дорожньо - транспортна пригода, яка мала місце 21.11.2014 року ( а.с.133-135).

З пояснень допитаного в суді першої інстанції 9 лютого 2016 року спеціаліста автотоварознавця - СПД ОСОБА_4 вбачається, що звіт про оцінку транспортного засобу проведено ним за замовленням страхової компанії, станом на 30 січня 2015 року, огляд автомобіля проводився 12 січня 2015 року та враховувався строк експлуатації автомобіля 7 років. При цьому, про дату дорожньо - транспортної пригоди йому відомо не було, страхова компанія таких даних не надавала і якби йому було повідомлено, що дорожньо - транспортна пригода сталася 21 листопада 2014 року, коефіцієнт фізичного зносу ним би не враховувався, оскільки на цю дату строк експлуатації автомобіля був менше 7 років ( а.с.97-98).

Ці пояснення підтверджуються звітом №8 від 30 січня 2015 року, який не містить даних про дату ДТП (а.с.103-130).

Таким чином, при визначенні розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу пошкодженням автомобіля, суд обґрунтовано виходив саме з висновку №748 від 19 червня 2015 року, яким розмір матеріальної шкоди становить 55 253,22 грв., з яких вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 52 442,97 грв., втрата товарної вартості автомобіля - 2 810,90 грв.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновок про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням автомобіля від 19 червня 2015 року, не є належним доказом, оскільки СПД ОСОБА_3 не є експертом, не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, є безпідставним.

Згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно - правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Крім того, відповідно до вимог ст. 6 цього Закону оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, СПД ОСОБА_3 має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 12 липня 2013 року, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_5 від 17 квітня 2010 року та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_4 від 3 жовтня 2013 року по спеціалізації «Оцінка колісних транспортних засобів» ( а.с. 16).

Посилання в скарзі на те, що в звіті про оцінку вартості збитків від 19 червня 2015 року дата огляду автомобіля зазначена пізніше дати його оцінки не впливає на висновки суду, оскільки розмір матеріальної шкоди визначений спеціалістом станом на день дорожньо - транспортної пригоди, тобто, на 21 листопада 2014 року.

.

(15)

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд

першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України, оцінив представлені сторонами матеріали за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному і безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; оцінив належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності і дійшов обґрунтованого висновку про те, що різниця між вартістю фактичної матеріальної шкоди (55 253,22 грв.) та лімітом страхового відшкодування (49 500 грв.), що дорівнює 5 753,22 грв., та складається з втрати товарної вартості пошкодженого транспортного засобу (2810,90 грв.) і шкоди, що перевищує ліміт страхового відшкодування (2442,32 грв.), а також витрати на проведення оцінки автомобіля в розмірі 700 грв.

підлягають стягненню на користь позивача з ТОВ «Степ». Передбачена страховим полісом про цивільну відповідальність ТОВ «Степ» франшиза - 500 грв., у відповідності зі ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якою передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, обґрунтовано стягнута з відповідача - ТОВ «Степ», як володільця джерела підвищеної безпеки, з вини якого сталася дорожньо - транспортна пригода.

Не може не погодитися колегія суддів апеляційного суду і з висновками суду першої інстанції про стягнення з ТОВ « Степ» на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 2000 грв.

(14)

У відповідності зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 ч.2 ст.23 ЦК України (у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням майна та приниження честі і гідності потерпілої особи), таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди.

З урахуванням наведеного позивачем обґрунтування позову, фактичних обставин справи, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_1, з урахуванням того, що факт пошкодження автомобіля позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і неможливість використання власного транспорту протягом певного періоду часу, безумовно вплинули на його емоційний стан, на спосіб його життя, викликали у нього душевні хвилювання.

При визначенні розміру відшкодування судом в повній мірі враховані положення ч.3 ст.23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням засад розумності, виваженості і справедливості. Тому, сума відшкодування у 2000 грв., на думку колегії суддів, відповідає глибині переживань ОСОБА_1 від понесених втрат.

З доводами апеляційної скарги ТОВ «Степ» про недоведеність позивачем факту наявності та розміру моральної шкоди колегія суддів не погоджується, і вважає, що сам факт пошкодження коштовного майна позивача під час ДТП, не може свідчити про те, що він байдуже переніс цю подію і не пережив душевних страждань та хвилювань від отриманої втрати.

Крім того, відсутність висновку про перебування позивача у психологічному стресі, про неможливість користуватися громадським транспортом, на що посилається в апеляційній скарзі ТОВ «Степ», не впливає на висновки суду, оскільки обґрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що пошкоджений автомобіль був засобом для задоволення потреб його та сім'ї у биту і вони тривалий час не можуть користуватися автомобілем, відкладені були заплановані поїздки на автомобілі, витрачався зайвий час на поїздки громадським транспортом для оформлення відповідних документів, на отримання консультацій спеціалістів щодо звернення за захистом свої прав. Тому, підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ «Степ» в цій частині підлягає відхиленню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення суду постановлено у відповідності з нормами матеріального права, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи та є безумовною підставою для скасування рішення, не встановлено, у зв'язку з чим рішення суду в частині стягнення матеріальної і моральної шкоди з ТОВ «Степ» підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ТОВ «Степ» - відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 10 березня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г.Ігнатоля

Судді: С.А.Зайцева

С.А. Попова