Рішення № 57599485, 13.04.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38288/14-ц

Провадження №2/761/395/2016

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Анісковець Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Просто-Страхування » про стягнення страхового відшкодування, пені, -

в с т а н о в и в:

В квітні 2014р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Просто-Страхування», в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування в розмірі 13 851, 52 грн., пеню в розмірі 1 335,44 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 червня 2014 р. на автомобілі НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, який було припарковано по АДРЕСА_1 останнім були виявлені пошкодження, а саме: деформація правого порогу правої задньої двері та правої передньої двері з розривом металу.

06 листопада 2013р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Просто-Страхування» було оформлено договір НОМЕР_2 ( індивідуальні умови добровільного страхування ). Згідно умов вищезазначеного договору, позивач звернувся до останнього з заявою про виплату страхового відшкодування, однак, відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з наданням неправдивих відомостей щодо події, яка мала місце 06 червня 2014 року. Водночас, позивачем було проведено роботи по відновлювальному ремонту автомобіля на загальну суму 13 851, 52 грн.

Враховуючи, що стороною відповідача не виконано своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути дане відшкодування у розмірі 13 854, 52 грн., а також пеню за час прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 335, 44 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що дійсно, позивач своєчасно звернувся до страхової компанії з повідомленням та наданням усіх необхідних документів для отримання страхового відшкодування. На підставі зібраних документів та приймаючи до уваги пояснення позивача, страхова компанія прийшла до висновку про неможливість визнати подію, яка мала місце 06 червня 2014 року, страховим випадком та відмовила у проведенні виплати страхового відшкодування.

Суд, заслухав пояснення позивача та його представника, представника відповідача, допитав свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частково задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч.1 ст. 509 ЦК України).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 06.11.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ " Просто-Страхування " було укладено договір НОМЕР_2 ( індивідуальні умови добровільного страхування ) «Просто-Каско », за яким об'єктом страхування є цивільна відповідальність ОСОБА_1, щодо транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_1, вигодо набувачем якого є ОСОБА_4 строк дії якого становив з 07 листопада 2013р. до 06 листопада 2014р., і за яким страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно вищезазначеного договору франшиза безумовна у розмірі 0, 25 % від страхової суми, яка складає 140 000, 00 грн..

06 червня 2014р. приблизно о 17 год. 50 хв. в АДРЕСА_1, ОСОБА_3 було виявлено пошкодження автомобіля НОМЕР_1, власником якого є останній, а саме: деформація правого порогу правої задньої двері та правої передньої двері з розривом металу.

Як вбачається із висновку начальника Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10 червня 2014 р. по матеріалах перевірки ЖЄОЗІП № 16960 від 06.06.2014 р., проведеними заходами встановити свідків та очевидців, а також особу причетну до події, яка мала місце 06 червня 2014р. приблизно о 17год. 50 хв. в АДРЕСА_1, щодо пошкодження автомобіля НОМЕР_1 не надалось можливим ( а.с.20 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3) ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п.36.1. ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦПК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України ).

Судом встановлено, що вищезазначена подія мала місце під час дії договору страхування - «Просто-Каско», а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що подія, яка сталась 06 червня 2014р. ( виявлені ОСОБА_3 пошкодження транспортного засобу ) є страховим випадком відповідно до вищезазначеного договору.

Згідно наданих стороною позивача доказів: рахунок - фактура № 58 від 17.08.2014 р. на суму 7235, 00 грн. та рахунок - фактура № ОЗЧ-00018 від 17.06.2014 р. на суму 6 966, 52 грн. ( а.с. 22, 23 ), вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda», д.н. НОМЕР_1, складала 14 201, 52 грн. Однак, згідно умов договору, розмір франшизи складає 350, 00 грн. ( 0, 25 % від 140 000, 00 грн. = 350, 00 грн.; 14 201, 52 грн. - 350 грн. = 13 851, 52 грн. ). Загальна сума страхового відшкодування становить 13 851, 52 грн.

Під час розгляду справи було встановлено та не оспорювалось сторонами, що в досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування, проте, відповідачем у виплаті страхового відшкодування було відмовлено з посиланням на ненадання з боку ОСОБА_1 достовірної інформації щодо події, яка мала місце 06 червня 2014 р.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що відмова страхової компанії у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 13 851, 52 грн. є необґрунтованою та неправомірною.

Як вбачається із вищезазначеного договору «Просто-Каско», вигодонабувачем на отримання страхового відшкодування є ОСОБА_4

Відповідно до ч.1, 4 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Згідно заяви від 15 березня 2016 року, ОСОБА_4, відмовився від свого права ( до ч.4 ст.636 ЦК України), передбаченого договором страхування від 06 листопада 2013 р. на отримання страхового відшкодування внаслідок пошкодження 06 червня 2014 р. автомобіля марки «Skoda», д.н. НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, який є страхувальником зазначеного автомобіля, відповідно до умов договору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ « Просто-Страхування » на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 13 851, 52 грн. ( вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Skoda», д.н. НОМЕР_1 ).

Що стосується вимог ОСОБА_1 про стягнення пені у розмірі 1 335, 44 грн. за період прострочення з 09 липня 2014 р. по 26 листопада 2014 р. то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.2.12.1. договору НОМЕР_2 ( індивідуальні умови добровільного страхування ), за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. За несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування страховик сплачує страхувальнику пеню в розмірі 0, 01 % від суми простроченої виплати страхового відшкодування за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня.

Як пояснив в судовому засіданні позивач та його представник, під час подання до страхової компанії заяви з усіма необхідними документами для отримання страхового відшкодування, заяви від вигодонабувача ( ОСОБА_4 ) про відмову від отримання страхового відшкодування подано не було.

Вказані обставини свідчать про позбавлення страхової компанії можливості, у разі визнання події, яка мала місце 06 червня 2014 р. страховою, провести виплату страхового відшкодування саме на користь ОСОБА_1. А тому, у суду відсутні підстави для стягнення пені, так як, у страхової компанії відсутні підстави для проведення виплати страхового відшкодування саме на користь ОСОБА_1

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 13 851, 52 грн., так як відмова страхової компанії у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування у є неправомірною.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,6 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 11, 22, 509, 525, 526, 636, 988 ЦК України; ст. ст. 1, 16, 20 Закону України «Про страхування», суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Просто-Страхування » про стягнення страхового відшкодування, пені - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Просто-Страхування » на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 13851 /тринадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одну / грн. 52 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Просто-Страхування » на користь держави судовий збір у розмірі 243 / двісті сорок три / грн. 60 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: