Рішення № 57595874, 10.05.2016, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/324/16-ц

Номер провадження по справі 2/387/175/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Цоток В.В.

при секретарі Придатченко О.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

законного представника малолітнього відповідача ОСОБА_3

представника служби у справах дітей ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6, треті особи, на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Помічнянська міська рада Добровеличківського району Кіровоградської області, служба у справах дітей Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про позбавлення осіб права користування житловим будинком та усунення перешкод в розпорядженні житловим будинком шляхом зняття з реєстрації місця проживання ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про позбавлення осіб права користування житловим будинком та усунення перешкод в розпорядженні житловим будинком шляхом зняття з реєстрації місця проживання, в якому зазначив, що з 02 травня 2014 року він є власником житлового будинку за № 8 по провулку Першотравневому в місті Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.11.2014 року. Житловий будинок отримано ним в спадщину після смерті його матері ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 02.05.2014 року. В належному йому житловому будинку з 18 лютого 2003 року по теперішній час зареєстровані ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_6. Оскільки з 31.08.2002 року відповідачка перебувала в шлюбі та проживала з його повнорідним братом ОСОБА_8, та у зв'язку з народженням у них 31.01.2003 року спільного сина ОСОБА_9, мати позивача , яка була власником житла на той час, не заперечувала проти того, щоб відповідач та її онук ОСОБА_6 проживали та були зареєстровані в її будинку. 29 листопада 2010 року на підставі рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області шлюб його брата ОСОБА_3 з ОСОБА_5 було розірвано. У зв'язку з припиненням їх сімейних відносин, відповідач та її син не проживають в житловому будинку з вересня місяця 2010 року по теперішній час, проте реєстрації свого місця проживання не бажають змінювати . Факт реєстрації місця проживання відповідачів у житловому будинку позивача позбавляє останнього можливості в повній мірі розпоряджатися власним майном, зокрема вирішити питання щодо продажу будинку. Саме вказані обставини і спонукали ОСОБА_3В звернутися до суду з відповідним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Доказів про наявність поважних причин неявки та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав .

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю та обґрунтував їх обставинами, викладеними в позовній заяві .

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилися, доказів про наявність поважних причин їх неявки та заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали .

Представник відповідача в судовому засіданні заявлених вимог не визнав повністю, мотивуючи тим, що стороною позивача не доведено того факту, що відповідачі не проживають в будинку позивача без поважних на те причин . Також вважає, що реєстрація місця проживання відповідачів у житлі позивача ніяким чином не створює йому перешкоди у розпорядженні зазначеним майном . Просив суд звернути увагу, що у випадку задоволення позовних вимог, будуть порушені права малолітнього ОСОБА_3, оскільки і він і його мати не мають власного житла . Заявив, що відповідачі в період з вересня 2010 року по день розгляду спору не проживають в будинку позивача з поважних на те причин, оскільки після розірвання шлюбу з ОСОБА_8 його довіритель не мала змоги працевлаштуватися на території міста Помічна, а тому вимушена була виїхати до міста Кіровоград, де проживає разом із сином і по даний час .

Законний представник малолітнього відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги визнав повністю та погодився з доводами сторони позивача. Додав, що є батьком малолітнього ОСОБА_3 На момент розгляду спору він проживає та зареєстрований в житловому будинку, що знаходиться в місті Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області по вулиці Терешкової,7. Вказане житло є його приватною власністю. Заявив, що в будь-який час готовий зареєструвати місце проживання свого сина . Крім того стверджував, що ОСОБА_5 має власне житло на теритрії Харківської області, де вона не позбавлена можливості зареєструвати власне місце проживання .

Представник служби у справах дітей не заперечувала проти задоволення позовних вимог, зважаючи на ті обставини, що законний представник малолітного відповідача має власне житло та висловив згоду на реєстрацію в ньому місця проживання свого сина .

Помічнянська міська рада Добровеличківського району Кіровоградської області, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Подала заяву в якій не заперечує проти позову, просить розглядати справу за відсутності її представника .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешканням для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Згідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку

(квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх

права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст. 64 ЖК УРСР, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

З пояснень осіб, які беруть участь в справі, а також письмових доказів, встановлено, що право користування жилим приміщенням, за адресою: провулок Першотравневий, 8 в місті Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, виникло у відповідачів 18.02.2003 року, у зв'язку з їх перебуванням у родинних відносинах на той час з власницею будинку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема відповідач ОСОБА_5 була її невісткою, а малолітній ОСОБА_3 - онуком .

Також судом встановлено, що відповідачі не є і не були членами сім'ї позивача .

Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.2014 року, посвідченого державним нотаріусом Добровеличківської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 зареєстрованого в реєстрі за № 2333, встановлено, що ОСОБА_7 померла 02.05.2014 року. Спадкоємцем житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в місті Помічна по провулку Першотравневому,8 Добровеличківського району Кіровоградської області, який належав померлій на праві приватної власності є її син - ОСОБА_3 ( а.с. 18 ).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 30095807 від 27.11.2014 року, встановлено, що єдиним власником житлового будинку, що знаходиться в місті Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області по провулку Першотравневому,8, є ОСОБА_3 ( а.с. 19 ).

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 5 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14 право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якої вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї, в тому числі коли таке припинення права власності відбулося у зв'язку із смертю власника, членами сім'ї якого були особи, які проживали у належному померлому на праві власності житлі. Спадкоємці, до яких перейшло право власності на таке житло, відповідно до ст. ст. 383, 391 ЦК України мають право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном у тому числі шляхом виселення осіб, які були членами сім'ї попереднього власника.

Вказана постанова, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для застосування при вирішенні спорів.

Отже, враховуючи, що власник житлового приміщення, в якому відповідачі проживали, як члени його сім'ї, помер, а право власності на зазначене майно набула іншаособа, до кола членів сім'ї якої вони не входять, то, виходячи з наведеної правової позиції Верховного Суду України, відповідачі втратили право користування жилим приміщенням по провулку Першотравневому,8 в місті Помічна .

З пояснень представника позивача встановлено, що факт реєстрації місця проживання відповідачів у будинку, що належить ОСОБА_3, створює останньому перешкоди в розпорядженні належним йому майном .

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод, в тому числі, у здійсненні ним права користування своїм майном.

Таким чином у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (пропозбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Беручи до уваги зазначені вище встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині визнання за позивачем, як єдиним власником спірного жилого приміщення, права усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням .

Крім того, застосовуючи до спірних правовідносин за аналогією закону положення статті 405 ЦК України, суд вважає, що відповідачі втратили право на користування житлом, що належить позивачеві з тих підстав, що вони без поважних на те причин, починаючи з вересня 2010 року по день розгляду спору були відсутні .

Зазначені обставини підтверджуються рішеням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 29.11.2010 року по справі № 2-1684/10, довідками Помічнянської міської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 06.05.2015, 04.12.2015, 05.12.2015 року ( а.с. 17,20,21,22 ). Доказів, які б спростували зазначені обставини, стороною відповідача не надано .

Доводи сторони відповідачів про те, що у випадку задоволення позовних вимог будуть порушені права малолітнього ОСОБА_3, спростовуються поясненнями його законного представника, який пояснив, що має власне житло за адресою місто Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, вулиця Терешкової,7 та готовий зареєструвати місце проживання свого сина .

Щодо вимог про зняття з реєстрації відповідачів, то в цій частині вони є передчасними, та необґрунтованими, оскільки зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду, в тому числі й щодо позбавлення особи права користування житловим приміщенням, відповідно до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а тому позов в частині вимог про зняття з реєстрації відповідачів задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного,ст.ст. 319,321, 383,391, 405 ЦК України, ст.ст. 64, 156 ЖК України, керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 11, 88, 209, 212, 214-216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, жительку міста Кіровоград, вулиця Куйбишева,43, зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим будинком за адресою: провулок Першотравневий,8, місто Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки міста Кіровоград, вулиця Куйбишева,43, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати в сумі 275 ( двісті сімдесят п'ять ) гривень 60 копійок .

Стягнути з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судові витрати в сумі 275 ( двісті сімдесят п'ять ) гривень 60 копійок .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_11sp; В.