Ухвала суду № 57594647, 29.04.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/3411/16

ун. № 759/6121/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2016 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Семаніва Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2підписану її представником - адвокатом Тарасенком Т.П. до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, Генеральної прокуратури України, заінтересовані особи: Державне підприємство «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», Головне управління Національної поліції в Запорізькій області про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, підписаним її представником - адвокатом Тарасенком Т.П. та просить усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання своїм нерухомим майном шляхом звільнення з-під арешту та скасування заборони відчуження квартири АДРЕСА_1; зобов'язати Генеральну прокуратуру України звернутися до ДП ««Інформаційний центр Міністерства юстиції України» з заявою про скасування арешту та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1; зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119, і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно зі ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви позивачем повинно бути, зокрема, долучено документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( з 01.01.2016 року - 1378 грн.), тобто 551, 20 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивач звернувся до суду з трьома вимогами немайнового характеру, однак судовий збір сплатив у розмірі 551, 20 грн. Тобто, судовий збір у відповідності до вимог закону позивачем сплачено не було.

Крім того, відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог.

Позивач в прохальній частині позовної заяви не чітко виклав свої вимоги, а саме: усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпоряджання своїм нерухомим майном шляхом звільнення з-під арешту та скасування заборони відчуження квартири і водночас, просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України звернутися до ДП «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» з заявою про скасування арешту та заборони відчуження та зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту та заборони відчуження квартири. Таким чином, є не зрозумілим, з який саме способом захисту позивач звертається до суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», відповідачами у справі може бути боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, і, в необхідних випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване, а в тих випадках, коли опис проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач, притягується відповідна державна податкова інспекція.

Проте, визначити чи були виконані позивачем вимоги ст.119 ЦПК України з заявленого позову визначити не можливо, оскільки позивачем у позові не зазначено про докази, які свідчать про те, чи звертався позивач, з часу, коли йому стало відомо про накладення арешту, до часу звернення до суду, до Генеральної прокуратури України з заявою про скасування накладеного арешту та чи отримав він відповідь - відмову на своє звернення.

Крім того, з позову невідомо відносно кого було порушено кримінальну справу та хто по ній притягується до кримінальної відповідальності.

Так, позивач у позові посилається на те, що було порушено кримінальну справу, але постанови про порушення кримінальної справи, ним до позову не долучено.

Відсутня також копія постанови про накладення арешту, на яку посилається позивач у позові.

Також позивач у позові зазначає. що він по вказаній кримінальній справі не є ні свідком, ні потерпілим, але на підтвердження зазначеного, до позову не долучає жодного доказу.

Крім того, процесуальний статус Державного підприємства «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», Головного управління Національної поліції в Запорізькій області визначено в якості заінтересованих осіб, однак позовне провадження передбачає наявність позивача та відповідача, а не заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 119).

Таким чином, встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог ст. 119 ЦПК України.

Відповідно, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.119, 120 ЦПК України. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним надати строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись, ч. 3 ст. 181 СК України, ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2підписану її представником - адвокатом Тарасенком Т.П. до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, Генеральної прокуратури України, заінтересовані особи: Державне підприємство «Інформаційний центр Міністерства юстиції України», Головне управління Національної поліції в Запорізькій області про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.

Запропоновувати позивачу усунути вищевказані недоліки в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

У разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Семаніва