Постанова № 5759383, 24.10.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-3636/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2008 року 11 год. 04 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Анікушин В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представники Палій А.Д. (копія довіреності в матеріалах справи);

відповідач: представник Костюк-Москалюк Г.М. (копія довіреності в матеріалах справи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі про стягнення з відповідача не відшкодованих витрат на загальну суму 98008,63 грн., суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі - звернувся до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі про стягнення з відповідача не відшкодованих витрат на загальну суму 98008,63 грн.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Просили позов задоволити повністю.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив, та надав пояснення, які співпадають з позицією, викладеною в письмових запереченнях проти позову.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити частково.

Суд виходив з наступного.

Позивач здійснював виплату пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (5143,40 грн.), допомоги на поховання (2456,16 грн.) та щомісячної державної адресної допомоги (90409,07 грн.).

Позивачем виплачувалися пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва громадянам ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.

З громадянином ОСОБА_1. нещасний випадок стався в Казахстані, з громадянами ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в Росії, що підтверджується Актами про нещасний випадок форми № Н-1 (а.с. 8-11). Внаслідок нещасних випадків вказані громадяни стали інвалідами: ОСОБА_1. 2 групи, ОСОБА_2. 3 групи, ОСОБА_3 3 групи, що підтверджується витягами з акту огляду МСЕК (а.с.17-19).

Громадянин ОСОБА_1. з коштів Пенсійного фонду одержав пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року на суму 1587,42 грн., державну адресну допомогу на суму 348,70 грн.; сума витрат на виплату і доставку пенсії становить 26,28 грн.

Громадянин ОСОБА_2. з коштів Пенсійного фонду одержав пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.07.2007 року по 31.01.2008 року на суму 1050,00 грн.

Громадянин ОСОБА_3 з коштів Пенсійного фонду одержав пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року на суму 2131,42 грн.

Загальна сума пенсії, виплачених вищезазначеним пенсіонерам, та витрат на їх виплату і доставку, за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року становить 5143,40 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі виплачені кошти на поховання наступних громадян:

1. ОСОБА_2 на суму 300,00 грн., сума витрат на виплату і доставку допомоги на поховання становить 2,40 грн.;

2. ОСОБА_4 на суму 222,16 грн.;

3.ОСОБА_5 на суму 962,00 грн.; сума витрат на виплату і доставку допомоги на поховання становить 7,60 грн.;

4. ОСОБА_6 на суму 962,00 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідками про смерть (а.с.23-26) копіями разових доручень на виплату допомоги на поховання (а.с.231-234).

Відповідач відмовив позивачу у відшкодування допомоги на поховання на загальну суму 2456,16 грн. у звязку з тим, що смерть вказаних осіб не підтверджена висновком медичного закладу про причинний звязок смерті.

Крім того, за травень-червень 2008 року відповідачем не відшкодовано позивачу виплачену з коштів Пенсійного фонду щомісячну державну адресну допомогу на загальну суму 90409,07 грн. (а.с.129-218) .

Сторонами не оспорюються суми витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Костопільському районі. Спір між сторонами виник з приводу правомірності відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності, допомоги на поховання та щомісячної державної адресної допомоги.

Згідно статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення” пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 - Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до ст.81 Закону України “Про пенсійне забезпечення” призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання” (далі по тексту постанови Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату пенсій громадянам, нещасний випадок з якими стався за межами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 року, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни Союзу РСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Згідно статті 5 вказаної Угоди, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди

Статті 21, 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фонд також зобовязаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та статей 1, 2 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Положення ч.2 п.5 ст.24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва (в сумі 5143,40 грн.), підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до п. 2 Постанови КМ України “Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян” № 265 від 26.03.2008 року встановлено, що для інвалідів, щомісячний розмір пенсійних виплат яких не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, то таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Пункт 4 вказаної постанови передбачає, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Оскільки пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва підлягає до виплати з коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, то і виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів вказаного Фонду. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача щомісячної державної адресної допомоги на загальну сумі 90409,07 грн. обґрунтована та підлягає до задоволення.

Щодо відшкодування допомоги на поховання, то слід відзначити таке.

Відповідно до п.8 ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності”, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. N 826 затверджено Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Вказаним Порядком передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначений перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112. Позивач не надав суду доказів того, що громадяни ОСОБА_2., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6. померли за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. А відтак, у суду відсутні підстави для задоволення частини позовних вимог щодо стягнення з відповідача виплаченої допомоги на поховання в розмірі 2456,16 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги слід задоволити частково.

Позивач не надав доказів понесення судових витрат, а відтак, у суду відсутні підстави для застосування ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі задоволити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі (35000, м. Костопіль, вул. Б.Хмельницького, 15, р/р 25930496 в УДК, МФО 833017, код ЄДРПОУ 25930496) на користь стягувача Управління Пенсійного фонду України в Костопільському районі (35000, м. Костопіль, вул. Грушевського, 34а, р/р 256043104371 в Костопільському відділенні Ощадбанку, МФО 333368, код 22553805) 95552,47 грн. (девяносто пять тисяч пятсот пятдесят дві гривні сорок сім копійок), з яких: 5143,40 грн. пенсії по інвалідності та трудовому каліцтву та витрати на їх виплату і доставку, 90409,07 грн. щомісячна державна адресна допомога.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М.Шевчук

Повний текст постанови складено 28.10.2008 року.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя С.М.Шевчук