Постанова № 57590175, 10.05.2016, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 537/2248/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.05.2016 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Сьоря С.І., при секретарі Яворській А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці Полтавської області справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП, поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити постанову, якою скасувати постанову серії ПС2 №672783 від 06.04.2016 року по справі відносно нього про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Свої вимоги мотивував тим, що 06 квітня 2016 року поліцейським роти № 1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці рядовим ОСОБА_3 відносно нього винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення про застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 (двісті пятдесяти пяти) гривень.

Згідно даної постанови Позивач на перехресті вул. Петровського та 2-го Індустріального провулку здійснив зупинку та стоянку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив п. 15.9 (г) ПДР України.

Вважає, що вказана постанова в справі про адміністративні правопорушення є такою, що винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та являється незаконною виходячи з наступного.

Протокол про адміністративне правопорушення на нього не складався, на руки не йому не видавався та він з ним не ознайомлювався.

У відповідності до ч. 2 ст. 254 КУпАП України протокол не складається лише у випадках, коли штраф накладається і одночасно стягується, а попередження фіксується на місці вчинення правопорушення.

06.04.2016 року він штраф на місці правопорушення не сплачував, з вчиненим правопорушенням згідний не був, а поліцейські на місці правопорушення ніяких замірів стосовно розташування транспортного засобу ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини не проводили.

Оскільки адміністративне правопорушення не було зафіксовано належним чином, як того вимагає діюче законодавство, враховуючи відсутність адміністративного протоколу, а постанова по справі про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом вини та вона винесена з грубим порушенням чинного законодавства, а тому за таких обставин відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені.

Відповідач - поліцейський роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП ОСОБА_2 та представник відповідача - Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП в судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просили відмовити у звязку з його необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та представника відповідача, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працює на посаді поліцейського УПП в м. Кременчуці ДПП. 06 квітня 2016 року патрулюючи за квадратом №16, а саме по вул.. Петровського в м. Кременчуці було помічено автомобіль, який був припаркований з порушенням правил дорожнього руху, а саме п. 15.9 ґ «Зупинка на перехресті». Згідно діючого законодавства було прийнято рішення припинити правопорушення. Підїхавши до автомобіля, водію було розяснено суть правопорушення, після чого винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Під час винесення постанови був присутній водій. Йому було запропоновано надати пояснення. Водій причину зупинки не пояснював. Заперечень щодо вчинення правопорушення не висловлював. Фіксування правопорушення технічними засобами не проводилось. Заміри відстані автомобіля від перехрестя за допомогою вимірювальних приладів не проводились. Точно пояснити чи стояв автомобіль саме на перехресті чи ближче десяти метрів від краю перехрещуваної проїзної частини він не може.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює на посаді поліцейського УПП в м. Кременчуці ДПП. 06 квітня 2016 року він знаходився на патрулюванні разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Рухаючись по вул.. Петровського в м.Кременчуці, на перехресті вул.. Петровського та «Другого Індустріального провулку» був помічений легковий автомобіль марки «Део» сірого кольору, який стояв з порушенням вимог п. 15.9 ґ ПДР «Зупинка на перехресті ближче 10 метрів». Було прийнято рішення скласти адміністративний матеріал та водія притягнути до адміністративної відповідальності. Водію було розяснено права та запропоновано надати пояснення з приводу вчинення адміністративного правопорушення. Під час розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення до винесення постанови, водій пояснив, що буде оскаржувати дану постанову в суді. Постанова складалась в машині, а водій був на вулиці. Фіксування правопорушення технічними засобами не проводилось. Заміри відстані автомобіля від перехрестя не проводились.

Як встановлено судом, 06 квітня 2016 року поліцейським першої роти УПП у м.Кременчуці ОСОБА_2 винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №672783, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 06.04.2016 року о 8 год. 23 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Кременчуці на перехресті вулиці «Петровського» та «2 го Індустріального провулку» здійснив зупинку та стоянку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив п. 15.9 ґ ПДР України.

Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність зокрема за порушення водіями вимог дорожніх знаків, правил зупинки та стоянки.

Відповідно до вимог п. 15.9 ґ ПДР України, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Згідно п.15.10 (а) ПДР України стоянка забороняється у місцях, де заборонена зупинка.

Згідно ст..213 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно ст..222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч.1 ст.122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст..254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ст..258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п.4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення повнолітніми особами адміністративних правопорушень, передбачених ст..122 ч.1 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст..283 КУпАП.

Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено главою 22 КУпАП та ст..279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Також, відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, розяснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обовязки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Як встановлено судом, та це зокрема вбачається із пояснень позивача та показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, вказаний вище порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення дотримано не було.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, що до якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

При цьому, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ній взагалі не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок поліцейського про вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ст..122 ч.1 КУпАП, та не зазначено, які, передбачені ст.33 КУпАП обставини, врахував відповідач при накладенні на позивача адміністративного стягнення.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при накладенні на позивача відповідачем адміністративного стягнення було порушено загальні засади накладення адміністративного стягнення, а сама оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, посилається на відсутність самого факту порушення ним вимог п.п. 15.9 ґ, 15.10 (а) ПДР України, за порушення вимог яких ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, при цьому зазначає, що будь які вимірювання відстані на місці не проводились і твердження відповідача про розташування транспортного засобу на відстані ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини, ґрунтуються фактично на його припущеннях.

В свою чергу відповідачі, належних доказів, на основі яких у визначеному законом порядку було встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, винність позивача та доказів, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач при обґрунтуванні позову - не надали.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд вважає, що відповідачами не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 100, 102, 159-163, 167, 171 - 2 КАС України ст.ст.9, 10, 33, 268, 287 - 289 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП, поліцейського роти №1 Управління патрульної поліції у м.Кременчуці ДПП ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №672783 від 06 квітня 2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП скасувати.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: