Ухвала суду № 57588575, 11.05.2016, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/764/16-ц

У Х В А Л А

11 травня 2016 року Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Опанасюк І.О., розглянувши заяву ПАТ Приватбанк про забезпечення позову по справі за позовом ПАТ Приватбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернулася до суду із позовом в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі 82808,08 гривень за кредитним договором №218047-cred від 28.03.2018 року.

Одночасно з позовом представник позивача надіслав заяву про його забезпечення шляхом накладання арешту на рухоме майно, а саме автомобіль марки ПВА, модель 2 рік випуску 2007, який належить відповідачу ОСОБА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно йього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. в межах суми стягнення. Обмежити відповідача ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, вважає що заяву подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України.

Зокрема, у заяві не зазначено причини, у звязку з якими необхідно забезпечити позов (відсутність платіжоспроможності боржника, його непрацездатність, тощо) та необґрунтовано обраний позивачами вид забезпечення позову: накладання арешту на автомобіль відповідача. Посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду не обґрунтовано у заяві жодним чином, до заяви не додані докази її обґрунтування. Також, заява про забезпечення позову не підтверджується матеріалами позовної заяви.

Разом з тим, відповідно дост. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені вКонвенціїта у Першому протоколідо неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12Міжнародного пакту про громадянські та політичні правапередбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено уЦКдо особистих немайнових прав фізичної особи, а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

За таких обставин, у суду немає підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 151-153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Представнику заявника ПАТ Приватбанк в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на рухоме майно, а саме автомобіль марки ПВА, модель 2 рік випуску 2007, який належить відповідачу ОСОБА_1, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно йього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. в межах суми стягнення. Обмежити відповідача ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: