Ухвала суду № 57587808, 10.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/11/16-ц Головуючий у 1-й інст. Руденко З. Б.

Категорія 47 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Якухно О.М.

суддів: Коломієць О.С., Жигановської О.С.

з участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельних ділянок за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 17 березня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" (надалі - ПСП "Агрофірма "Світанок"), в якому просила: визнати договір оренди землі (кадастрові номера земельних ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_5) від 11 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 і ПСП "Агрофірма "Світанок" та зареєстрований у відділі Держкомзему у Ружинському районі Житомирської області 07.04.2011 року за №182520004000138 таким, що припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений; зобов'язати ПСП "Агрофірма "Світанок" повернути належні їй відповідно до Державних актів на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, НОМЕР_2 земельні ділянки площею 0,8764 га та 2,8974 га. В обгрунтування своїх вимог зазначила, що вона є власником зазначених земельних ділянок загальною площею 3,7438 га, які за договором оренди від 11 липня 2010 року передані нею в оренду ПСП "Агрофірма"Світанок" на 5 років, тобто до 11.07.2015 року. До закінчення терміну дії договору, а саме, у квітні 2015 року, вона повідомила відповідача про свій намір не продовжувати дію договору та в подальшому передавати належні їй земельні ділянки в оренду, а 24.10.2015 року нею направлено відповідачу вимогу про повернення земельних ділянок в зв'язку із закінчення строку дії договору, однак, відповідач своє зобов'язання щодо повернення земельних ділянок після закінчення строку дії договору не виконав.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 17 березня 2016 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано договір оренди землі (кадастрові номера земельних ділянок НОМЕР_3 та НОМЕР_5) від 11 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 і ПСП "Агрофірма"Світанок" та зареєстрований у відділі Держкомзему у Ружинському районі Житомирської області 07.04.2011р. за № 182520004000138, таким, що припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений. Зобов'язано ПСП "Агрофірма"Світанок" повернути ОСОБА_2 належну їй відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 земельну ділянку площею 0,8764 га, кадастровий номер НОМЕР_3, розташовану на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зобов'язано ПСП "Агрофірма"Світанок" повернути ОСОБА_2 належну їй відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 земельну ділянку площею 2,8974 га, кадастровий номер НОМЕР_5, розташовану на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Стягнуто з ПСП "Агрофірма"Світанок" на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 1653,63 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПСП «Агрофірма «Світанок» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Апелянт вважає, що він згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» має переважне право орендаря, оскільки після закінчення строку дії договору продовжив користування спірною земельною ділянкою, а матеріали справи не містять доказів того, що орендодавцем у передбачені законом строки було надіслано на адресу орендаря лист-повідомлення із відмовою у подальшому поновленні договору оренди.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2, НОМЕР_1 від 24.07.2009 року є власником земельних ділянок площею 2,8974 га та 0,8764 га, відповідно (кадастрові номера : НОМЕР_5 та НОМЕР_3), розташованих на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначених для ведення особистого селянського господарства (а.с.66, 67).

11 липня 2010 року між ОСОБА_2 та ПСП "Агрофірма "Світанок" укладено договір оренди вказаних земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(а.с.125-126).

Сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельних ділянок, скріпивши 11 липня 2010 року вказаний договір своїми підписами.

За актом про визначення меж земельної ділянки та передачу орендарю на зберігання межових знаків від 11.11.2010 року ОСОБА_2 та ПСП "Агрофірма "Світанок" визначили в натурі (на місцевості) межі земельних ділянок, які передаються в оренду (а.с.128) .

Вищезазначений договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Ружинському районі Житомирської області 07 квітня 2011 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за номером № 182520004000138 (а.с.62-65).

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до пункту 39 договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

У справі, що переглядається, сторони дійшли згоди щодо істотних умов договорів оренди земельних ділянок, скріпивши 11 липня 2010 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

Відповідно до зазначених положень договорів оренди та Закону України "Про оренду землі" в момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 09 лютого 2014 року по справі № 6-162 цс13, а тому висновок суду першої інстанції щодо обрахунку п'ятирічного строку оренди землі з 11.07.2010 року відповідає зазначеній правовій позиції. Відповідач не оскаржує висновок суду в цій частині.

Згідно із п. 5 зазначеного Договору він укладений строком на 5 років. У разі неотримання орендарем за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору письмового повідомлення орендодавця про відсутність наміру продовжити його дію, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право (правова позиція Верховного Суду України в постанові від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16).

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 23 квітня 2015 року ОСОБА_2 було направлено на адресу відповідача лист-повідомлення про небажання продовжувати дію договору оренди належних їй на праві власності земельних ділянок (а.с.20, 69).

24 жовтня 2015 року позивачем було направлено вдруге на адресу відповідача лист-повідомлення, в якому ОСОБА_2 просить повернути належні їй на праві власності ділянки після збору врожаю (а.с.21, 68, 69).

Отже, орендар до закінчення строку дії договору 11 липня 2015 року не повідомив орендодавця про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та не надав позивачу проект додаткової угоди, що не заперечується представником ПСП «Агрофірма «Світанок», а орендодавець повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди належних йому земельних ділянок, які в оренду іншим особам не передавав і не бажає цього робити на даний час, як зазначив представник позивача.

Враховуючи наведене, підстави для продовження дії договору оренди землі від 11.07.2010 року із застосуванням ст.33 Закону України «Про оренди землі», на яку посилається ПСП «Агрофірма «Світанок», відсутні у зв'язку із дотриманням орендодавцем процедури повідомлення про відсутність наміру продовжити його дію, визначену п.5 Договору, та невиконанням орендарем вимог ст.33 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні.

Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Світанок" відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: