Постанова № 57586557, 10.05.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/825/16-п

Провадження №3/163/588/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2016 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

при секретарі Носку А.В.

з участю представника Волинської митниці ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2,

представника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_3,

розглянувши направлені Волинською митницею ДФСУ матеріали справи за протоколом №/20502/2016 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, слідуючи 16.11.2015 року з ОСОБА_4 в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автомобілем «БМВ 725» 1997 року випуску, номерний знак ARM171, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 113916,06 гривні, намагався перемістити вказаний автомобіль з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави переміщення транспортного засобу підробленого документа доручення на право керування автомобілем, яке вказаним в ньому нотаріусом 4 Вільнюського нотаріального бюро Литовської ОСОБА_5 ОСОБА_6 не посвідчувалось, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні правопорушення не визнав і пояснив, що у ОСОБА_7 придбав автомобіль «БМВ», який в режимі транзиту мав перемістити через Україну для продажу в Абхазії. Під час митного контролю на посту «Ягодин» одержав відмову в пропуску з тих причин, що не мав доручення на право керування транспортним засобом. Повернувся в ОСОБА_4, залишив там автомобіль, а сам попутнім транспортом знову прибув в Україну і заночував в місті Ковель. Телефоном звязався з продавцем і повідомив про потребу в дорученні. Домовився про передачу доручення в місто Люблін, де його і забрав. Під час повторного перетину кордону автомобіль був вилучений, а відносно нього складено протокол. Стверджує, що не знав про обставини оформлення доручення, а письмові визнавальні пояснення митникам дав під впливом погроз і залякувань.

Незважаючи на такі заперечення, винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, актом огляду транспортного засобу, контрольними талонами, витягом з баз митниці «Диспетчер зони митного контролю» та «Пасажирський пункт пропуску», копією довіреності з перекладом, письмовими поясненнями порушника, інформацією литовського нотаріуса А.ОСОБА_6, технічним паспортом на автомобіль, службовою запискою, висновком експерта.

Вказаними доказами повно і обєктивно доведено, що ОСОБА_2 14.11.2015 року через «зелений коридор» митного поста «Ягодин» здійснив дві спроби ввезення автомобіля «БМВ 725», номер кузова НОМЕР_2, о 05:42 та 09:26 годині і кожен раз був повернений на суміжну(польську) сторону з оформленням карти відмови. Після вїзду 16.11.2015 року о 00:07 годині його автомобіль було переведено на червоний коридор для додаткової перевірки.

Для митного контролю автомобіля 16.11.2015 року ОСОБА_2 подано технічний паспорт, договір страхування LT/ACA №6763144, договір купівлі-продажу від 03.09.2015 року, а також довіреність власника автомобіля ОСОБА_7 Аурімаса, який уповноважив ОСОБА_2 керувати і користуватись транспортним засобом з правом виїзду за кордон. До довіреності, виконаної литовською мовою, додано її переклад на російську мову. На довіреності міститься відмітка про її нотаріальне посвідчення нотаріусом 4 Вільнюського нотаріального бюро Литовської ОСОБА_5 ОСОБА_6.

Згідно з інформацією нотаріуса ОСОБА_6, одержаною на запит митниці, довіреність від громадянина ОСОБА_7 Аурімаса на імя громадянина України ОСОБА_2 на право утримання і керування автомобілем «БМВ 725», номерний знак ARM171, не посвідчувалось.

Крім цього, в перекладі зазначено, що текст довіреності на литовській мові містить підпис власника. Однак в самому оригіналі доручення міститься лише підпис нотаріуса. Підпис власника транспортного засобу в оригіналі доручення відсутній.

Таким чином, аналіз довіреності з доданим перекладом дає підстави для висновку про її підробку вже через одне лише проставлення підпису і відбитка печатки нотаріуса, яким посвідчується підпис власника транспортного засобу, при відсутності такого підпису в тексті довіреності. Виявлення відсутності підпису власника можливе будь-якою пересічною особою і тягне такий же висновок щодо законності довіреності, оскільки до неї прикріплено переклад. Такий же висновок тягне і дата довіреності 07.11.2015 року, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що за автомобілем вибув у ОСОБА_7 11.11.2015 року, наступного дня придбав автомобіль і одержав документи на нього, в тому числі, техпаспорт як правовстановлюючий документ. За таких обставин дійсний власник обєктивно не міг оформити довіреність 07.11.2015 року, оскільки на той час автомобіль ще не був проданий, а після продажу власник не мав правовстановлюючих документів на транспортний засіб.

Такі обставини дають підстави і для висновку про обєктивність письмових пояснень ОСОБА_2, в яких він повідомив про дві невдалі спроби ввезення автомобіля і придбання довіреності 15.11.2015 року в місті Ковель від раніше незнайомої особи за 1000 гривень, оскільки такі пояснення узгоджуються з вище проаналізованими доказами, а також з витягом з баз даних митниці про дві відмови у його пропуску на митну територію України 14.11.2015 року.

Пояснення ОСОБА_2 про застосування до нього психологічного тиску свого обєктивного підтвердження не знайшли, докази з цього приводу ним не подані, а з врахуванням наведених міркувань дають підстави для безсумнівного висновку про намагання порушника таким чином уникнути відповідальності.

Твердження представника ОСОБА_2 про сумнівність висновку експерта щодо вартості транспортного засобу є безпідставними. Така експертиза проведена в порядку ст.ст.515, 516 МК України, а правом на проведення за власний кошт незалежної експертизи ОСОБА_2 не скористався. Представник митниці достатньо обґрунтовано пояснив повне співпадання вартості транспортного засобу в протоколі про порушення митних правил і у висновку експерта тим фактом, що інспектор митниці проводив консультації з експертом, який також є співробітником митної служби, а місцем його постійної дислокації є Волинська митниця.

Враховуючи характер правопорушення та особу порушника, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваного транспортного засобу та його конфіскації.

З порушника в порядку ст.520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2012 року №731 підлягають стягненню витрати митниці на зберігання автомобіля за періоди з 20.11.2015 по 21.01.2016 року(з часу складання протоколу і до дати розгляду, оскільки підстави направлення справи до суду поза визначеною на 21.01.2016 року датою не обґрунтовані), з 22.03.2016 по 10.05.2016 року(з часу надходження справи до суду і перерв у її розгляді за клопотаннями порушника та його представника) загальною тривалістю 103 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи, а також судовий збір згідно із п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі вартістю 113916(сто тринадцять тисяч девятсот шістнадцять) гривень 06 копійок з конфіскацією в дохід держави автомобіля «БМВ 725» 1997 року випуску, номерний знак ARM171, номер кузова НОМЕР_2, вартістю 113916,06 гривні.

Штраф в розмірі 113916(сто тринадцять тисяч девятсот шістнадцять) гривень 06 копійок підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області(МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Волинської митниці ДФС України 26616(двадцять шість тисяч шістсот шістнадцять) гривень витрат по справі на зберігання товарів на рахунок 31252240189069 в ГУДКСУ у місті Києві(МФО 820172, код ЄДРПОУ 39472698, призначення платежу «відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митного органу»).

Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 275(двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області(МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_8