Ухвала суду № 575860, 12.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

УХВАЛА

12.04.07 Справа № 5/2786-19/374А

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Якімець Г.Г.

суддів: Дубник О.П.

Орищин Г.В.

при секретарі Горбач Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача –Гордієнко В.В. - представник

від відповідача –Томашівський О.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ДПІ у Личаківському районі м.Львова

на постанову господарського суду Львівської області від 04.12.2006р. (суддя Левицька Н.Г.)

у справі № 5/2786-19/374 А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укргазресурс”

до відповідача: ДПІ у Личаківському районі м.Львова

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 29.12.2005р. №0003582300/023-0/22832

Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки передбачені стаття 27, 29,49,51 Кодексу адміністративного судочинства.

Постановою господарського суду Львівської області від 04.12.2006р. у справі №5/2786-19/374 А задоволено позовні вимоги ТзОВ „Укргазресурс” та визнано нечинним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 29.12.2005р. №0003582300/023-0/22832.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, зокрема, що є помилковим висновок податкового органу про те, що продаж корпоративних прав є продажем послуг в розумінні п.1.4 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Згідно з цим пунктом по послуг належить надання права на користування або розпорядження об’єктами власності за компенсацію. Корпоративне право –це право власності на статутний фонд юридичної особи чи його частку, отже, продаж корпоративних прав означає продаж за компенсацію права власності на статутний фонд, а не продаж права користування або розпорядження статутним фондом. Підпунктом 3.2.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Не погоджуючись з вказаною вище постановою суду ДПІ у Личаківському районі м.Львова просить її скасувати та відмовити позивачу в позові повністю, з огляду на наступне:

- судом не взято до уваги, не проведено аналіз наявних в матеріалах справи документів;

- операції з продажу товарів (нематеріальних активів) є об’єктом оподаткування ПДВ;

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній мотивів.

Представник відповідача, заперечуючи доводи апеляційної скарги, з мотивів, викладених у відзиві, просить залишити постанову господарського суду Львівської області без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та їх юридичну оцінку, розглянувши доводи скаржника та заперечення відповідача Львівський апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в:

За результатами проведеної комплексної планової виїзної документальної перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ „Укргазресурс” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт від 15.12.2005р. № 373/23-0/31215293.

На підставі вказаного акту ДПІ у Личаківському районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 29.12.2005р. №0003582300/023-0/22832 про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 106 458,00 грн. (в тому числі 70 972,00 грн. –основний платіж, 35 486,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції).

За висновками акту перевірки, в ході перевірки встановлено, що в порушення п.3.1.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ „Укргазресурс” не включено до бази оподаткування податком на додану вартість продаж корпоративних прав на суму 354 861 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2004р. на суму 70 972 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ „Укргазресурс” укладено договір б/н від 22.05.2004р. з ПП «Веста», відповідно до п.1.2 якого ТзОВ «Укргазресурс»- «Відчужувач»передає, а ПП «Веста»- «Набувач»отримує частку у статутному капіталі ТзОВ «4П»(надалі –корпоративні права). Продаж корпоративних прав відповідно до п.2 Договору здійснено за 354 860,80 грн., передачу права власності на корпоративні права здійснено 21.07.2004р., акт прийому-передачі б/н від 21.07.2004р. Фактичне здійснення даної операції підтверджено також новою редакцією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „4П”, зареєстрованого 25.05.2004 року, згідно якого ТзОВ „Укргазресурс” не є учасником названого Товариства.

Обґрунтовуючи висновки акту перевірки, ДПІ у Личаківському районі м.Львова зазначено, що операції з продажу корпоративних прав є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки є продажем послуг, Товариством в порушення вимог п.3.1.1 ст.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не включено до бази оподаткування податком на додану вартість продаж корпоративних прав на суму 354 861 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість у липні 2004р. на суму 70 972 грн..

Однак, як правомірно зазначено в постанові суду першої інстанції, такий висновок суду є помилковим та таким, що суперечить чинному законодавству, виходячи з наступного.

Законом України „Про податок на додану вартість” визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно п.1.17 ст.1 згаданого Закону, термін „корпоративні права” з метою застосування Закону розуміється у значенні, визначеному Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

У відповідності до п.1.8 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” корпоративні права –це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. Таким чином, законодавством дано чітке визначення поняття „корпоративні права”, яке не підлягає довільному розширеному тлумаченню.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” продаж послуг (робіт) –будь-які операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт), надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (результатів робіт), зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), продаж, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової власності. Продажем товарів наведеним пунктом Закону визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання. При цьому, товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій емісії та погашення.

В свою чергу, активами законодавець визначив основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативів, об’єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об’єктом права власності платника податку.

Виходячи з наведених норм закону, частка у статутному фонді (корпоративні права) не є послугами чи товаром з точки зору оподаткування податком на додану вартість, а тому операції з продажу корпоративних прав за цивільно-правовими угодами не є об’єктом оподаткування цим податком, про що правомірно зазначено в постанові суду першої інстанції, що спростовує твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі.

Крім того, п. 3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено чіткий, вичерпний перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема п.п.3.2.1 передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що в акті перевірки не встановлено порушення останнім встановленого чинним законодавством порядку відображення в бухгалтерському обліку операцій з продажу корпоративних прав, дані обставини скаржником не спростовані ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене, зібраними у справі доказами ДПІ у Личаківському районі м.Львова не спростовано висновки суду першої інстанції та не доведено правомірності визначення ТзОВ „Укргазресурс” оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми податкового зобов’язання в розмірі 70 972,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 35 486,00 грн.

У відповідності до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

За даних обставин, постанова господарського суду Львівської області від 04.12.2006р. у даній справі відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника суперечать вимогам чинного законодавства, а тому не можуть бути підставою зміни чи скасування постанови суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 196, 198, 199, 200, 205 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 22.01.2007 року відхилити.

Постанову господарського суду Львівської області від 04.12.2006р. у справі №5/2786-19/374 А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.