Постанова № 575829, 19.04.2007, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р.

Справа № 11/680/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Жукової А. М.

суддів : Величко Т.А.

Бойко Л.І.

при секретарі : Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Курганов О.Ю.

від відповідача –Цвеліков С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва

на постанову господарського суду Миколаївської області

від 15.02.2007р.

по справі: №11/680/06

за позовом : ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва

до відповідачів: 1. Приватного Підприємства „Ріфат” м. Миколаїв

2. Приватного підприємства „Транссервіс” м. Донецьк

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.2004 р. №29/11-1

встановив:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 5.02.2007 року, (суддя Василяка К.Л.) у позові відмовлено. Постанова місцевого суду вмотивована порушенням органами ДПС „Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів” затв. Наказом ДПАУ №493 від 8.11.05 р. та зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно ст.19 Конституції України, мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи до уваги не беруться згідно ст.70 п.3 КАСУ.

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, не погодившись із висновками місцевого суду, звернулась 22.02.07 р. із заявою про апеляційне оскарження, а 13.03.07р. –із апеляційною скаргою, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, не відповідає обставинам, матеріалам справи. Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на ті обставини, що оригінали документів знаходилися у ДПІ для проведення позапланової перевірки у зв'язку з ліквідацією підприємства. На запит до ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька про проведення зустрічної перевірки надійшла відповідь, що установчі документи ПП „Транссервіс” визнані недійсними, а свідоцтво платника ПДВ анульовано актом №404 від 16.07.03 р. у зв'язку з чим з цих документів знято копії. Голова ліквідаційної комісії відмовився від їх завірення, про що складено акт про відмову від підпису №17 від 31.03.06 р. У довідці про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства ПП „Ріфат” за період з 1.01.05 р. по 23.01.06 р. було відображено угоди, укладені ПП „Ріфат” серед яких угода з ПП „Транссервіс” та посилання на первинні документи. Ця довідка підписана керівником ПП „Ріфат” без будь-яких зауважень та заперечень.

Представник відповідача заперечуючи доводи скаржника, просить залишити постанову місцевого господарського суду без змін.

Заслухавши пояснення, розглянувши матеріали справи, судовою колегією встановлено таке.

У зв'язку із заявою ПП „Ріфат” про ліквідацію, посадовими особами Ленінської МДПІ м.Миколаєва здійснено перевірку підприємства щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, в результаті якої виявлено взаємодію з ПП „Транссервіс”, яке має ознаки фіктивності. Зокрема, у січні 2005 року обсяг отриманих товарів від цього підприємства склав 3065667,97 грн. в т.ч ПДВ –613133,59 грн. Перевіркою видаткових накладних орган ДПС встановив, що ПП „Ріфат” одержував металоконструкції б/у на підставі договору №29/11-1 від 29.11.04р. На відвантажені металоконструкції ПП „Транссервіс” склав та надав ПП „Ріфат” податкову накладну №31/01-2 від 31.01.05 р. (а.с.35-40) На запит Ленінської МДПІ у м. Миколаєві надіслано ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька рішення Ленінського райсуду м. Донецька від 7.04.03 р., яким визнано недійсними статутні документи ПП „Транссервіс” з моменту реєстрації, та скасовано свідоцтво платника ПДВ з моменту реєстрації, а також, направлено акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 16.07.03 р. №404. ГУС у Донецькій області направило відомості щодо знаходження ПП „Транссервіс” станом на 19.07.06 р. у державному реєстрі підприємств та організацій України(а.с.28-32) Зазначене стало підставою для звернення з позовом про визнання недійсною угоди купівлі-продажу на підставі ст.207,208 ГКУ. На обґрунтування позовних вимог, позивач послався на п.7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №1056 від 25.07.2002 р. „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” згідно якого доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства за юридичною адресою; про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих документів; про неподання податкової звітності до органів ДПС; про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності тощо.

Місцевим судом при розгляді справи акцентовано увагу лише на положеннях „Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів” затв. Наказом ДПАУ №493 від 8.11.05р. тоді як обставинам, матеріалам справи, що стали предметом спору не надано юридичної оцінки.

Відповідно до ст.195 КАСУ перегляд судового рішення першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Так, ПП „Транссервіс” зареєстровано 18.04.01 р. Ленінською райрадою м. Донецька, взято на податковий облік 23.04.01 р. ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька, про що йому видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Згідно довідки ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, це підприємство подавало звітність до 14.03.02 р.; відкритих рахунків у підприємства немає (а.с.66) Позивачем по справі про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ПП „Транссервіс” була ДПІ у Ленінському р-ні м.Донецька. Як вбачається із рішення Ленінського райсуду від 7.04.03 р. це підприємство не здійснювало підприємницьку діяльність, було зареєстровано на підставну особу Шимчука А.А. за винагороду.

Відповідно до ст.11 ЗУ „Про підприємництво” №698-ХІІ від 7.02.1991 р. припинення підприємницької діяльності та ст.34 ЗУ „Про підприємства в Україні” №887-ХІІ від 27.03.1991 р. ліквідація підприємства здійснюється за рішенням суду. Підприємство вважається таким, що припинило свою діяльність з моменту внесення запису про це до державного реєстру відповідно до ЗУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” №755-ІV від 15.05.03 р. Фактично, ДПІ у Ленінському р-ні м. Донецька обмежилась лише одержанням судового рішення та анулюванням свідоцтва платника ПДВ, актом №404 від 16.07.03 р. Згідно довідки ГУС Донецької області від 17.01.07 р. №22/129 (а.с.76) ПП „Транссервіс” (ІК 31427213) обліковується в ЄДРПОУ. ПП „Транссервіс”, не втративши статусу юридичної особи, мав право здійснювати будь –яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом відповідно до ст.42-44 ГКУ, наслідком чого був укладений договір №29/11-1 від 29.11.04 р. (а.с.33) у м. Миколаєві. Проте, на день складення податкової накладної від 31.01.05 р. ПП „Транссервіс” не був платником ПДВ, що є порушенням п.7.2.4 п.7.2. ст.7 „Про ПДВ”. Проте, акт зарахування однорідних вимог від 28.02.05 р. свідчить про те, що розрахунки за металеві конструкції живими коштами не проводились(а.с.19)

Відповідно до ст.207 п.1 ГКУ –господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) можуть бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсними повністю або в частині.

Із змісту договору не вбачається завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення його та умисне настання несприятливих наслідків від виконання умов цього договору.

Сам факт визнання недійсними статутних документів ПП „Транссервіс” не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними до моменту виключення його з державного реєстру.

Щодо доводів відповідача, які покладені в основу постанови місцевого суду, то слід зазначити таке.

На підставі ст.11 п.9 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні ДПІ при проведенні перевірок має право вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування(заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду –вилучати оригінали первинних документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу ДПС та платника податків із залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучати у суб'єктів підприємницької діяльності документи, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування. ПП „Ріфат”, згідно рішення власника №2 від 25.02.05 р. підлягало ліквідації. Саме на підставі заяви керівника ПП „Ріфат”, згідно ст.11-1 п.6 цього закону ДПІ здійснювала позапланову перевірку щодо дотримання платником податків вимог податкового законодавства на підставі документів, наданих ПП „Ріфат”. Перевірка проведена протягом терміну з 23.01.06 по 3.02.06 р. За результатами перевірки контролюючим органом не виявлено порушень податкового законодавства. Отже, вилучення копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів згідно опису №1 від 31.03.06 р. здійснено в порушення ст.11 п.9 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні”.

З урахуванням мотивів, викладених вище, апеляційна інстанція залишає постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст.160, 198,200,205,206,212,254 КАСУ, суд

ухвалив:

Постанову господарського суду Миколаївської області від 15.02.2007р.у справі №11/680/06–залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в місячний термін до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Жукова

Суддя Т.А. Величко

Суддя Л.І. Бойко