Рішення № 5758289, 10.06.2008, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №2-1360/2008

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2008 року М.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Височин Ю.В.,

за участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини та неповнолітньої дитини,

встановив:

28 березня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому вказувала, що з 24 грудня 2005 року знаходиться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, від якого сторони мають дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач проживає окремо від дитини, матеріальної допомоги не надає, аліментів на інших дітей не сплачує, спроможний надавати матеріальну допомогу, однак не надає її самостійно. У зв'язку з цим позивачка просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з дня подання позову.

Позивачка в судове засідання не з'явилась про місце, день і час слухання справи повідомлена належним чином.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та подав заяву в якій просив розглянути справу на попередньому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітньої дитини.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши наявні в справі матеріали, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову ОСОБА_2

Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачем склалися сімейні правовідносини щодо утримання дитини, які врегульовані Сімейним кодексом України.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно ст. 180 СК України, батьки повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною З ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейним кодексом України, а саме в ч. 1 ст. 182, також визначено, які обставини враховуються судом при визначенні розміру аліментів, серед яких: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Під час судового слідства встановлено, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 24 грудня 2005 року укладено шлюб, який розірвано 18.09.2007 року (а.с.2). Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину - малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом РАЦС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області від 04.05.2006 року (І-ОК №034020).

Позивачка в позовній заяві та відповідач в своїх поясненнях зазначили, що на утриманні відповідача немає інших дітей та непрацездатних батьків, у зв'язку з чим суд не вбачає за необхідне з'ясовувати відомості про наявність на утриманні ОСОБА_1 інших неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, однак враховує зазначені сторонами відомості при ухваленні рішення. Крім того, позивач визнав позов, чим також підтвердив вказаний висновок суду.

Враховуючи вказані обставини суд приходить до висновку про необхідність призначення аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 відповідно до ст. 183 СК України з визначенням їх розміру у частці заробітку батька.

При визначенні розміру аліментів судом враховані положення ч. 2 ст. 182 СК України щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, згідно якого такий розмір не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, розмір аліментів зазначений позивачкою та відповідачем. Так, згідно ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, з 1 січня 2008 року прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років становить 526 грн. (30 відсотків від якого становить суму в розмірі 157 грн. 80 коп.), а з 1 квітня 208 року - 538 грн. (30 відсотків- 161 грн. 40 коп.)

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.

У зв'язку з наведеним вище суд вважає, що розмір аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід визначити в 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 щомісячно з моменту подання позовної заяви до досягнення дитини повноліття.

Судові витрати в справі, а саме суму судового збору в розмірі 51 грн. 00 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп., які підлягають покладенню на відповідача, відповідно до п. 4 ч.3 ст. 81 та ч.1 ст. 88 ЦПК України, - слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, оскільки позивачка звільнена від їх оплати. При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд зобов'язаний допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. При цьому судом враховано вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, згідно якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180 - 183, 191 СК України, ст.ст. 10, 79, 81, 88, 130 ч.4, 174 ч.4 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на доньку ОСОБА_3, 17.04.2006 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.03.2008 року та до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Стягнути з ОСОБА_1 (проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь держави суму судового збору в розмірі 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. (р/р №31113095700103, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570079, банк: УДК в Київській області, КБК: 22090200) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп. (р/р №31216259700103, МФО: 821018, код ЗКПО: 23570059, банк: ГУДКУ в Київській області). Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.