Рішення № 57580369, 27.04.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/8120/15-ц

Провадження №2/592/358/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

за участю:секретаря судового засідання ОСОБА_1,

сторін, які брали участь у справі:

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа : ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 25.02.2006 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. 25.12.2008 року у неї з відповідачем народилася донька ОСОБА_7 За час шлюбу з відповідачем було придбано за спільні кошти наступне майно: телевізор Orion model LCD 1921 вартістю 1000,00 грн., телевізор ВЕКО вартістю 1000,00 грн., пральня машина LG вартістю 1300,00 грн., мультимедійні колонки F&D вартістю 300,00 грн., холодильник LG вартістю 3500,00 грн., ручну шліфувальну машину УШМ 115/900 вартістю 800,00 грн., перфоратор KONNER вартістю 500,00 грн., мікрохвильову піч DAWOO KOR 41 F5 вартістю 350,00 грн., електричну плиту ZKT 621 LX/LN вартістю 2400,00 грн., машина ручна свердлильна Д-350 ЭР вартістю 350,00 грн., пилосос VACUUM CLEANER вартістю 600,00 грн., ліжко Антошка вартістю 1200,00 грн., диван вартістю 2000,00 грн., кухня (набір столів та шкафів) вартістю 2000,00 грн., витяжка вартістю 500,00 грн., карниз з ламбрекеном та тюллю вартістю 1200,00 грн., а всього на загальну суму 19000,00 грн. 22.08.2014 року Ковпаківським районним судом м.Суми шлюб між нею та відповідачем розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає з нею. Вона пропонувала відповідачу добровільно поділити спільне майно, однак він відмовився та забрав зазначені речі собі. При визначені майна, яке вона просить поділити були враховані її інтереси та інтереси їх малолітньої дитини з відповідачем. За таких обставин просить поділити майно набуте нею під час шлюбу з відповідачем виділивши їй: телевізор ВЕКО вартістю 1000,00 грн., пральну машину LG вартістю 1300,00 грн., холодильник LG вартістю 3500,00 грн., електричну плиту ZKT 621 LX/LN вартістю 2400,00 грн. диван вартістю 2000,00 грн., кухню (набір столів та шкафів) вартістю 2000,00 грн., а всього на суму 12200,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги з підстав зазначених у позові підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи ОСОБА_3 позов не визнав і зазначив, що спільно нажитим майном позивача та відповідача можна вважати лише телевізор Orion LCD 1921, холодильник LG, машина ручна електрична углошліфувальна УШМ-115/900, доказів придбання на час перебування у шлюбі позивачкою та відповідачем іншого майна, вказаного в позовній заяві не надано. Крім того, вартість спірного майна позивачкою визначена на власний розсуд і доказів щодо дійсної вартості цього майна не надано. Тому в задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа ОСОБА_6 повідомлялася про час та місце розгляду справи, однак до суду не зявилась.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.02.2006 року позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 зареєстрували шлюб.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 22.08.2014 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.24).

Позивач звернулась до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, а саме : телевізора Orion model LCD 1921 вартістю 1000,00 грн., телевізора ВЕКО вартістю 1000,00 грн., пральної машини LG вартістю 1300,00 грн., мультимедійних колонок F&D вартістю 300,00 грн., холодильник LG вартістю 3500,00 грн., ручної шліфувальної машини УШМ 115/900 вартістю 800,00 грн., перфоратора KONNER вартістю 500,00 грн., мікрохвильової печі DAWOO KOR 41 F5 вартістю 350,00 грн., електричної плити ZKT 621 LX/LN вартістю 2400,00 грн., машини ручної свердлильної Д-350 ЭР вартістю 350,00 грн., пилососу VACUUM CLEANER вартістю 600,00 грн., ліжка Антошка вартістю 1200,00 грн., дивану вартістю 2000,00 грн., кухні (набір столів та шкафів) вартістю 2000,00 грн., витяжки вартістю 500,00 грн., карнизу з ламбрекеном та тюллю вартістю 1200,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Як передбачено ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.22 своєї постанови № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У даному випадку згода сторін щодо вартості майна не досягнута, тому позивач просить поділити майно набуте нею під час шлюбу з відповідачем виділивши їй: телевізор ВЕКО вартістю 1000,00 грн., пральну машину LG вартістю 1300,00 грн., холодильник LG вартістю 3500,00 грн., електричну плиту ZKT 621 LX/LN вартістю 2400,00 грн. диван вартістю 2000,00 грн., кухню (набір столів та шкафів) вартістю 2000,00 грн.

При цьому вартість майна визначалась позивачкою на власний розсуд.

Так, позивачкою на підтвердження вартості телевізора Orіon model LCD 1921 було надано два документи, а саме: фіскальний чек від 08.05.2011 року в якому зазначено, що вартість телевізора становить 1555,00 грн. та товарний чек № ХК-8507 від 08.05.2011 року в якому вартість цього ж телевізора складає 1295,83 грн. (а.с.6,8).

Тобто, на один телевізор позивачкою надано дві різні вартості.

Також позивачкою на підтвердження вартості холодильника LG було надано два документи, а саме: фіскальниий чек від 08.05.2011 року в якому зазначено, що вартість холодильника становить 4949,00 грн. та товарний чек № ХК-8507 від 08.05.2011 року в якому вартість цього ж холодильника складає 4124,16 грн. (а.с.6,8).

Тобто, на один холодильник позивачкою теж надано дві різні вартості.

Доказів на підтвердження вартості телевізора ВЕКО, пральної машини LG, мультимедійних колонок F&D, перфоратора KONNER, машини ручної свердильної Д-350 ЭР, «пилесоса Vacuum Cleaner», дивану, карнизу з ламбрекеном та тюллю, ручної шліфувальної машини УШМ -115/900, мікрохвильової печі Dawoo KOR 41 A 5, електричної плити ZKT 621 LX/LN, витяжки позивачкою та її представником не надано, а надано тільки гарантійні талони (свідоцтва) в яких вартість майна не зазначена (а.с.10,12,14,15,20,21).

Отже, здійснити розподіл майна між позивачем та відповідачем не можливо, так як позивачем всупереч ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження дійсної вартості спірного майна і вартість такого майна нею визначалась на власний розсуд.

Крім того, відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Натомість, сторонами по справі не заявлялись клопотання про призначення будь-яких експертиз з метою зясування дійсної вартості вищезазначеного майна, а суд не може з власної ініціативи призначити експертизу, оскільки згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На неодноразові звернення суду на необхідність призначення товарознавчої експертизи, представник позивача відповів відмовою.

Виходячи з вищевикладеного, слід прийти до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_4 про поділ спільного майна під час шлюбу з ОСОБА_5 слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 3,10,11,60,88,143,212-215 ЦПК України, ст.372 ЦК України, ст.69 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 про поділ спільного майна під час шлюбу з ОСОБА_5 виділивши їй: телевізор ВЕКО вартістю 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., пральну машину LG вартістю 1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп., холодильник LG вартістю 3500 (три тисячі пятсот) грн. 00 коп.., електричну плиту ZKT 621 LX/LN вартістю 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп., диван вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп., кухню (набір столів та шкафів) вартістю 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.., а всього на суму 12200 (дванадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Чернобай