Ухвала суду № 57580280, 29.04.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 653/2245/15-к

Провадження № 1-кп/653/72/16

У Х В А Л А

іменем України

29.04.2016 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіна О.П.

при секретарі Пшенична В.М.

за участю прокурора Циганкова Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Приозерне Кілійського району Одеської області, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, призваного 19.02.2015 року Кілійським РВК Одеської області, водія польової лазні взводу технічного забезпечення роти забезпечення військової частини - польова пошта В2262, солдата,у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 426-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Генічеського районного суду Херсонської області знаходиться вказане кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.4 ст. 426-1 КК України.

В ході судового засідання обвинуваченим заявлено клопотання про проведення судово-медичної експертизи. Оскільки, на думку захисту, з висновків експерта не можна встановити коли саме були нанесені ушкодження, просить призначити ще експертизу та поставити запитання про те яка давність тілесних пошкоджень, які потягли смерть. Виконання експертизи просить доручити «Головному бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України», оскільки експертам, що робили висновки захист не довіряє, тому що згідно висновку спеціаліста ОСОБА_3 висновок експерта ОСОБА_4 є неправильним.

Захисник підтримав таке клопотання.

Прокурор заперечує проти проведення експертизи, оскільки вважає, що це затягування процесу та що обома висновками експертів достовірно встановлено давність тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч.1 ст.332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам за наявності підстав, передбачених ст.242 цього Кодексу, тобто, для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою прокурора військової прокуратури Херсонського гарнізону південного регіону України від 15.07.2014 року у вищевказаному кримінальному провадженні була призначена судово-медична експертиза, провадження якої було доручено експертам Генічеського відділення Херсонському обласному бюро судово-медичних експертиз, в результаті чого був наданий висновок експерта № 74/Г в якості доказу, досліджений в судовому засіданні.

25 лютого 2016 року ухвалою суду призначено комісійну судово-медичну експертизу з залученням спеціаліста-нейрохірурга за клопотанням прокурора для усунення розбіжностей, які встановлені висновком спеціаліста ОСОБА_3, який наданий стороною захисту.

Таким чином, наразі у справі проведено декілька експертиз, остання комісійна судово-медична експертиза із залученням спеціаліста-нейрохірурга була проведена з урахуванням даних медичної документації та відомостей матеріалів справи, висновку спеціаліста № 454/15, який був проведений на підставі адвокатського запиту в приміщенні ДУ «Головного бюро СМЕ МОЗ України», оскільки стороною захисту ставився під сумнів висновок первинної експертизи. Стороні захисту надавалась можливість ставити питання на вирішення експертів, що не було зроблено, питання про давність нанесення тілесних пошкоджень, які потягли смерть ( моменту смерті) також було поставлено. Крім того на вимогу захисту для проведення такої експертизи залучено спеціаліста нейрохірурга.

Суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження та в порядку ст. 94 КПК України, як доказу, з точку зору належності, допустимості, достовірності у сукупністю з іншими доказами по справі.

Згідно ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Статтею 22 ч.2 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.22 КПК України суд, зберігаючи об»єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов»язків.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах» №8 від 30.05.1997 року (з відповідними змінами) повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов»язані з його недостатньою необґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Вказаного судом, при дослідженні висновків первинної та комісійної експертизи не встановлено. Висловлено тільки думку незгоди з наявними висновками експертів.

Обставин, які б викликали сумніви у правильності проведення наявних в матеріалах висновків експертів, окрім незгоди з їх підсумками, не наведено. Питання про давність тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого вже ставились до експертів та на них були наданні відповіді.

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об»єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Зважаючи, що заявленими клопотаннями, з врахуванням усіх перелічених вимог чинного законодавства, не встановлено наявності достатніх підстав для призначення судово-медичної експертизи, суд відмовляє у його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.242, 332, 350 КПК України,

УХВАЛИВ:

У клопотанні обвинуваченого про призначення судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні № 42015230270000100 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 426-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеського районного суду О. П. Крапівіна