Рішення № 57580156, 26.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1454/16

Головуючий у першій інстанції Бочаров А. І.

Доповідач Бабій А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Бабія А. П.

суддів Станкевича В. А., Ступакова О. А.

при секретарі Лопотан В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Науково-виробничого підприємства «НИВА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18. 09. 2015 р.,

в с т а н о в и л а:

11. 07. 2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «НИВА» (далі ТОВ НВП «Нива») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, у вигляді нестачі в розмірі 59074,84 грн. з посиланням на положення ст. ст. 130, 134 ч. 1 п. 1, ст. 135-1, 135-3 КЗпП України і тому, що між відповідачем в якості завідуючої складом підприємства та завідуючого складом ТМЦ за сумісництвом і позивачем укладені договори про повну матеріальну відповідальність, а внаслідок проведеної 20. 06. 2013 р. на складі готової продукції інвентаризації було виявлено недостачу готової продукції у кількості 892 пляшки на суму 17376,72 грн. та товарно-матеріальних цінностей на суму 41698,12 грн. і відповідно до звіту по базі ПММ вартість недостачі про рах. 947, що числиться за відповідачем складає 59074,84 грн.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 18. 09. 2015 р. зазначений позов ТОВ НВП «Нива» задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду як незаконного та необгрунтованого і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, вказується, що ОСОБА_2 стала відповідачем у справі на підставі актів інвентаризації, яка була проведена у її відсутність, і акти не відповідають дійсності, містять виправлення, дописи, і, що треба було викликати правоохоронні органи, щоб вияснити хто дійсно вкрав на таку велику суму.

Зазначила, що за усю її працю на підприємстві до неї не було зауважень, ніяких наказів про порушення трудової дисципліни, а 20. 06. 2013 р. її було викликано до співзасновника ТОВ НВП «Нива» ОСОБА_3 та оголошено, що вона звільнена, і ознайомили з наказами про звільнення за власним бажанням з посади зав. складом готової продукції та з посади зав. складом ТМЦ, ОСОБА_3 промовив, щоб вона писала заяву про звільнення, що вона і зробила. Потім вона пішла на склад готової продукції, де їй повідомили, що вона тут непотрібна, а коли вона спитала, кому передати склади, їй відповіли, що 01. 06. 2013 р. була проведена інвентаризація і недостачі немає, то вона вже не потрібна. Після цього вона подзвонила сину і чоловіку, що її раптово звільнили і вона себе погано почуває і прохала її забрати, чоловік зразу приїхав, вона хотіла віддати йому речі, але охорона підприємства зразу забрала у неї пластикову картку-перепустку і сказала їй добровільно покинути територію заводу, така їм була дана вказівка, і їй навіть не дали забрати особисті речі. Трудову книжку їй не віддали у день раптового звільнення, 26. 06. 2013 р. обіцяли віддати через декілька днів, і через декілька днів вона отримала по пошті трудову книжку, де був запис про те, що згідно наказу 185-К вона звільнена за прогул замість запису про звільнення за власним бажанням. Вказала, що не залишала у день звільнення підприємство і не бачить логіки де взявся прогул, а 28. 07. 2013 р. отримала лист із суду, де була позовна заява на суму 59074,84 грн., в якій написано, що добровільно платити цю суму і від підпису вона відмовилася.

Вказала, що позивач не довів її вину, і ставить під сумнів обставини проведення інвентаризації та оформлення актів інвентаризації, які є єдиними доказами, але складені без її участі та є необгрунтованими, а також вказує, що за всю продукцію, яка надходить до складу розписуються комірники, а в її обов'язки входив контроль роботи комірників, які укладали договори про повну матеріальну відповідальність і які оформлюють первинні документи, вона відповідала за контроль обліку і підписувала вторинні бухгалтерські документи (після підпису комірником), які йдуть до бухгалтерії.

Посилається на те, що суд першої інстанції її доводи у справі не врахував.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_2 просила розглядати апеляційну скаргу лише в тій частині, яка стосується позову ТОВ НВП «Нива» у даній справі, про що вказала у своїй письмовій заяві, у зв'язку з чим інші вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2, які не мають відношення до даної справи, у даному рішенні не викладаються.

В письмових запереченнях ТОВ НВП «Нива» від 22. 12. 2015 р. вих. № 22/01 на апеляційну скаргу ОСОБА_2 висловлюється побажання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін; вказується, що ОСОБА_2 навмисно вводить суд в оману, посилаючись на надумані, нічим не підтверджені факти, що апеляційна скарга не містить жодних підтверджуючих доказів, а містяться лише безпідставні припущення, посилання на прізвища, які не мають жодного відношення до справи, вказується на суперечливість змісту апеляційної скарги.

Зазначається, що 20. 06. 2013 р. ОСОБА_2 наказом №185-К НВП «Нива» була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за прогул без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з порушенням правил трудового внутрішнього трудового розпорядку і відсутністю на робочому місці протягом робочого дня, що було зафіксовано актом комісії підприємства від 20. 06. 2013 р. про відсутність її на роботі 20. 06. 2013 р. і актом комісії НВП «Нива» від 20. 06. 2013 р. було встановлено, що ОСОБА_4, залишаючи робоче місце, на вимогу адміністрації дати пояснення з приводу уходу повідомила, що на роботу більше не вийде і від письмових пояснень відмовилася.

Вказано, що ОСОБА_2 працювала на посаді завідуючої складом готової продукції на підставі наказу № 25 від 09. 06. 2003 р. та з 02. 04. 2012 р. на посаді завідуючої складом ТМЦ за сумісництвом на підставі наказу № 110-К і між НВП «Нива» та ОСОБА_2 були укладені договори віж 09. 03. 2006 р., 02. 04. 2012 р. про повну матеріальну відповідальність і, що відповідно до своїх посадових обов'язків ОСОБА_2 несе повну матеріальну відповідальність.

Зазначено, що позивачем на підтвердження недостачі надано акти інвентаризації №№ 5, 5/1, 5/2, 5/3, а також від 20. 06. 2016 р.

Стверджується, що на приймально-здавальних накладних на виноробну продукцію в пляшках, накладних міститься особистий підпис матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2 і, що під час проведення інвентаризації відповідачка свою провину не визнала, добровільно відшкодувати завдану товариству шкоду відповідачка відмовилась.

Приводяться положення ст. ст. 132, 135-1, 135-3, 138 КЗпП України, ст. 60 ЦПК України, та вказується, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені надані докази, їм дана належна правова оцінка, а доводи апеляційної скарги є неспроможними, висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення судом першої інстанції норм процесуального чи матеріального права.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, апеляційний суд враховує і вимоги закону щодо розумних строків розгляду справи та ігнорування з боку позивача його права надання доказів у справі і участі його представника в розгляді справи в апеляційній інстанції з січня по квітень 2016 р. включно, незважаючи на прийняті апеляційним судом заходи щодо участі позивача в особі його представника в судовому засіданні і витребування доказів/інформації у позивача по суті спору між сторонами.

При цьому, враховується, що вперше справа була призначена до розгляду в апеляційній інстанції в судовому засіданні на 03. 11. 2015 р. і позивач отримав судову повістку 21. 10. 2015 р., але його представник до суду 03. 11. 2015 р. не з'явився; в судове засідання 01. 12. 2015 р. з'явився представник позивача і заявив клопотання про необхідність ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим справу під розпис представника позивача було відкладено на 22. 12. 2015 р., коли представник позивача прийняв участь у розгляді справи з наданням пояснень, судом йому було роз'яснено права щодо можливості надання доказів на підтвердження позовних вимог та спростування заперечень відповідача, і з урахуванням його пояснень та прохання про надання тривалого часу для надання необхідних доказів та підтвердження його пояснень справу було відкладено під розпис на 02. 02. 2016 р., коли представник позивача до суду не з'явився, не повідомив про причину неявки і не надав ніякої заяви з цього приводу, у зв'язку з чим апеляційним судом було витребувано докази у позивача шляхом постановлення ухвали, яка як і судова повістка про призначення розгляду справи на 01. 03. 2016 р. були отримані позивачем 18. 02. 2016 р. під розпис поштовим відправленням, але 01. 03. 2016 р. представник позивача не з'явився в судове засідання, ніяких заяв з цього приводу не надав, ухвала суду про витребування доказів позивачем не була виконана без будь-якого повідомлення суду про причини цього, у зв'язку з чим позивачу на ім'я директора підприємства було направлено лист про ненадання доказів/інформації, невиконання ухвали суду і про неявку представника позивача в судове засідання з роз'ясненням ст. ст. 10, 11 ЦПК України і, що чергове судове засідання призначене на 29. 03. 2016 р., але в це судове засідання знову не з'явився представник позивача і у зв'язку з відсутністю підтвердження отримання судової повістки справа була призначена на 26. 04. 2016 р. з повторним направленням аналогічного листа директору позивача, отримання якого 05. 04. 2016 р. як і судової повістки про призначення судового засідання на 26. 04. 2016 р. було підтверджено поштою, але 26. 04. 2016 р. в черговий раз в судове засідання представник позивача не з'явився, ніяких доказів/інформації з боку позивача не було надано, в тому числі щодо доводів відповідача, ніяка заява до суду з боку позивача не надійшла.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи в межах заявлених заявником вимог та апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції у даній справі не відповідає.

Задовольняючи позов ТОВ НВП «Нива» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої під час виконання трудових обов'язків, суд першої інстанції виходив з того, що з 10. 06. 2003 р. ОСОБА_2 працювала на посаді завідуючої складом готової продукції на підставі наказу № 25 від 09. 06. 2003 р. та з 02. 04. 2012 р. на посаді завідуючої складом ТМЦ за сумісництвом на підставі наказу №110-К і між нею та ТОВ НВП «Нива» були укладені договори від 09. 03. 2006 р. та від 02. 04. 2012 р. про повну матеріальну відповідальність, а також з того, що позивачем на підтвердження своїх вимог було надані Акти інвентаризації по складу допоміжних матеріалів № 5, № 5/1, 5/2, 5/3 , а також відповідні накладні, видаткові накладні, акти приймання - передачі, картки складського обліку, які свідчать про приймання товару та його переміщення, і з наданих Актів вбачається що у складі комісії з інвентаризації була завідуюча складом ТМЦ матеріально-відповідальна особа ОСОБА_2 і проведеною інвентаризацією було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на суму 41698,12 грн. і також, що на підтвердження недостачі саме готової продукції позивачем були надані Акт інвентаризації готової продукції станом на 25. 12. 2012 р., та Акт інвентаризації готової продукції станом на 20. 06. 2013 р., приймально-здавальні накладні на виноробну продукцію в пляшках, накладні і саме з Акту інвентаризації готової продукції станом на 20. 06. 2013 р. вбачається, що комісією під час інвентаризації було виявлено недостачу готової продукції у кількості 892 пляшки на загальну суму 17376,72 грн. і на приймально-здавальних накладних на виноробну продукцію в пляшках, накладних міститься особистий підпис матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення інвентаризації, відповідачка свою провину не визнала, добровільно відшкодувати завдану товариству шкоду відповідачка відмовилась і, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні й доводять наявність вини відповідачки у нестачі та не відшкодуванні матеріальної шкоди, завданої нею, як працівником, під час виконання своїх трудових обов'язків в сумі 59 074,66 грн.

Вказаний висновок суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи і не відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що наказом ТОВ НВП «Нива» від 09. 06. 2003 р. № 25-ОК ОСОБА_5 - зав. матеріального складу переведено в цех розливу різноробочою, а ОСОБА_2 - різноробочу цеху розливу переведено на посаду зав. матеріального складу з 10. 06. 2003 р., у зв'язку з чим було створено комісію по передачі матеріальних цінностей з встановленням строку для проведення інвентаризації з 09. 06. 2003 р. по 12. 06. 2003 р. з участю матеріально відповідальних осіб - ОСОБА_6, комірника, та ОСОБА_5 - зав. складом.

Наказом ТОВ НВП «Нива» від 02. 04. 2012 р. № 110-К ОСОБА_2 прийнято за сумісництвом завідуючою складом ТМЦ з 02. 04. 2012 р., з окладом згідно штатного розкладу з зазначенням, що працівник ознайомлений з посадовою інструкцією та правилами внутрішнього розпорядку.

Документів (наказу) про призначення ОСОБА_2 зав. складом готової продукції ТОВ НВП «Нива» у справі немає.

Згідно з договором про повну матеріальну відповідальність від 01. 10. 2005 р., укладеним між ТОВ НВП «Нива» та ОСОБА_2 (далі - робітник), робітник, який займає посаду комірника основного господарського складу (комплектуючі, будматеріали, запчастини, інвентар та інше) безпосередньо пов'язану з прийманням, видачею і зберіганням матеріальних цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених адміністрацією матеріальних цінностей, і звільняється від відповідальності, якщо шкоду завдано не з його вини.

За договором про повну матеріальну відповідальність від 09. 03. 2006 р., укладеним між ТОВ НВП «Нива» та ОСОБА_2 (далі - робітник), робітник, який займає посаду зав. складом готової продукції безпосередньо пов'язану з прийманням, видачею, організацією контролю обліку руху товару, а також зі зберіганням матеріальних цінностей від пошкоджень та порчі приймає на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених адміністрацією матеріальних цінностей, і звільняється від відповідальності, якщо шкоду завдано не з його вини.

За договором про повну матеріальну відповідальність від 02. 04. 2012 р., укладеним між ТОВ НВП «Нива» та ОСОБА_2 (сторони), між сторонами було укладено договір, що працівник, який займає посаду зав. складом ТМЦ, готової продукції або виконуючий роботу безпосередньо пов'язану з прийомом, видачею, зберіганням матеріальних цінностей, а саме: ТМЦ, готова продукція, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання ввірених йому роботодавцем або третіми особами (за дорученням роботодавця) матеріальних цінностей (п. 1.1 договору); працівник зобов'язується: дбайливо відноситися до переданих йому для зберігання, обробки, видачі, перевезення або застосування в процесі виробництва матеріальних цінностей роботодавця або третіх осіб (за дорученням роботодавця), приймати заходи для запобігання шкоді, своєчасно повідомляти роботодавця про всі обставини, які погрожують забезпеченню зберігання ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишок ввірених йому матеріальних цінностей, приймати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей (п. 2.1 договору); адміністрація зобов'язується створювати працівнику умови необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного зберігання ввірених йому матеріальних цінностей, знайомити працівника з діючим законодавством про матеріальну відповідальність робочих та службовців за шкоду, завдану підриємству, установі, організації, а також з діючими інструкціями, нормативами та правилами зберігання, прийому, обробки, продажу (видачі), перевезення або застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей (п. 2.2 договору); у випадку не забезпечення з вини працівника зберігання ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, завданої підприємству, установі, організації і його відшкодування проводяться відповідно з діючим законодавством (п. 3.1 договору), працівник не несе матеріальну відповідальність, якщо шкода завдана не з його вини (п. 3.2 договору); договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до моменту звільнення працівника з ТОВ НВП «Нива» (п. 4.1 договору); договір підписаний сторонами.

За фактично аналогічними посадовими інструкціями завідуючої складом (без конкретизації назви складу та за відсутності дати затвердження інструкції) ОСОБА_2, затвердженої директором ТОВ НВП «Нива» ОСОБА_7, і завідуючої складом ТМЦ ОСОБА_2, затвердженої директором ТОВ НВП «Нива» ОСОБА_8 (за відсутності дати затвердження інструкції), з підписом від імені ОСОБА_2 про ознайомлення, відповідно завідуючий складом та завідуючий складом ТМЦ:

- зобов'язаний: керувати роботою складу по прийому, зберіганню і відпустку товарно-матеріальних цінностей, по їх розміщенню; забезпечувати зберігання складуємих товарно-матеріальних цінностей, дотримання режимів зберігання; вести облік складських операцій; вести постійний облік сировини, яка надходить на склад, матеріалів, інструментів і готової продукції, а також відпущених товарно-матеріальних цінностей зі складу; складати заявки та оформлювати іншу технічну документацію відповідно з потребами ТОВ НВП «Нива» та його структурних підрозділів для отримання товарно-матеріальних цінностей на склад; оформлювати накладні на товари, відпущені зі складу замовнику; забезпечувати дотримання правил оформлення і здачі приходно-розхідних документів, складати встановлену звітність; організовувати проведення погрузочно-розгрузочних робіт на складі з дотриманням вимог та правил по охороні праці, протипожежній безпеці; приймати участь в проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей; слідкувати за наявністю і справністю протипожежних засобів, станом приміщень, обладнання і інвентаря на складі і забезпечувати їх своєчасний ремонт;

- несе відповідальність за: неналежне виконання чи невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених цими посадовими інструкціями, - в межах, визначених діючим законодавством про працю; правопорушення, вчиненні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених діючим адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України; зберігання усіх робочих документів; шкоду, вчинену діловій репутації ТОВ НВП «Нива» і розголошення відомостей, які складають комерційну таємницю; достовірність наданих звітів по отриманню та відпуску товарно-матеріальних цінностей складу; дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку; порушення законодавчих актів по охороні праці, дотримання інструкцій по охороні праці, протипожежної безпеки і виробничої санітарії

Згідно копії наказу директора ТОВ НВП «Нива» від 31. 05. 2013 р. у зв'язку з виробничою необхідністю наказано провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей за станом на 01. 06. 2013 р. на складі ТМЦ, голова комісії - ОСОБА_9 - заст. головного бухгалтера, члени комісії - ОСОБА_10 - зав. складом ТМЦ при цеху розливу, ОСОБА_11 - комірник, ОСОБА_12 - бухгалтер, ОСОБА_13, комірник, ОСОБА_14 - економіст, МОЛ: ОСОБА_2 - завскладом, з відміткою про ознайомлення вказаних осіб з наказом і підписами від їх імені.

Згідно копії акту інвентаризації по складу допоміжних матеріалів на 01. 06. 2013 р. № 5, яка проведена на підставі наказу (розпорядження) від 31. 05. 2013 р. № 25 за станом на 01. 06. 2013 р., з вказівкою в акті зав. складом ТМЦ ОСОБА_2, комірника ТМЦ ОСОБА_11, комірника ТМЦ ОСОБА_13, ревізора ОСОБА_15, бухгалтера ОСОБА_12 та з підписами від їх імені і записом, що усі цінності, перелічені в інвентарному описі, комісією перевірені в її присутності, прийняті на відповідальне зберігання, та з підписом від імені матеріально відповідальної особи ОСОБА_2, має місце:

-недостача - 6,5 кг кизельгур Clarcer DICB крупний, 1 шт (пляшка) чернило 601, по упаковкам Пюр-Пак різних назв загалом - 2336 шт., по оболочці декоративній винній різних назв загалом - 47929 шт. без вказівки вартості вказаної недостачі;

-надлишки - 30 кг актиферм MVR і № 1, 1 короб фільтр-картон експериментальний, по упаковкам Пюр-Пак різних назв загаом - 6258 шт., по преформам - 20283 шт., по оболочці декоративній винній різних назв загалом - 25104 шт. без вказівки вартості вказаних надлишків.

Згідно копії акту інвентаризації по складу допоміжних матеріалів на 01. 06. 2013 р. № 5/1, яка проведена на підставі наказу (розпорядження) від 31. 05. 2013 р. № 25 за станом на 01. 06. 2013 р., з вказівкою в акті зав. складом ТМЦ ОСОБА_2, комірника ТМЦ ОСОБА_16, комірника ТМЦ ОСОБА_13, ревізора ОСОБА_15, бухгалтера ОСОБА_12 та з підписами від їх імені і записом, що усі цінності, перелічені в інвентарному описі, комісією перевірені в її присутності, прийняті на відповідальне зберігання, та з підписом від імені матеріально відповідальної особи ОСОБА_2, має місце: недостача - 11 шт. підшипників, надлишки - 6 шт. підшипників.

З копії зведеної таблиці за результатами інвентаризації по Актам № 5, № 5/1 за станом на 01. 06. 2013 р. (за підписом від імені бухгалтера ОСОБА_12) недостача без зазначення залишків складає суму в розмірі 10595,78 і на вказаній таблиці відсутні дані про ознайомлення з її змістом членів інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальних осіб.

Згідно копії акту інвентаризації по складу допоміжних матеріалів на 01. 06. 2013 р. - 03. 06. 2013 р. № 5/2, яка проведена на підставі наказу (розпорядження) від 31. 05. 2013 р. № 25 за станом на 01. 06. 2013 р., з вказівкою в акті зав. складом при цеху розливу ОСОБА_10, зав. складом ТМЦ МОЛ ТМЦ ОСОБА_2, комірника ТМЦ ОСОБА_16, комірника ТМЦ ОСОБА_13, економіста ОСОБА_14, бухгалтера ОСОБА_12 та з підписами від імені комірника ТМЦ ОСОБА_16, комірника ТМЦ ОСОБА_13, економіста ОСОБА_14, бухгалтера ОСОБА_12 і за відсутності підпису ОСОБА_2 та з рукописним записом, що ОСОБА_2 від підпису акта відмовилася, про що складено відповідний акт без підпису та вказівки особи, що цей запис здійснила, має місце недостача: 28 шт. етикеток ТМ «ПВ» Тамянка 2-1 к-т, самоклейка new, сума 6,44; з запчастин і будматеріалів 81 одиниця найменувань, сума 2186,04; 674 шт. стикерів с/к ТМ «Наша Марка «Советское шампанское» п/сухе, сума 48,5; 115 стикерів ТМ «Преміум Вин» різних найменувань 115 шт., сума 8,28 грн.; 2359 стикерів на вермути різних найменувань, сума 169,85; 20 етикеток с/к ТМ Грант Вин «Рубін Королевський», сума 6,84; 844 стикерів ТМ «Соната», сума 70; 400 етикеток ТМ «Vermonte» 2-й к-т с/кл різних найменувань, сума 99,5; 799 етикеток т.м. Натхнення Бича Кров черв 0,7 самокл., сума 399; 150 етикеток шамп ТМ Ольвія, В'єтнам «Советское» біл. п/сл, ска 133,2; 154 стикерів ТМ «Вермонте» різних найменувань, сума 10,97; 1315 етикеток с/кл ТМ «ТВ «Кагор Україниський» Монголія, сума 302,45;4366 етикеток «ТМ Т» різних найменувань, сума 841,7 грн.; 2626 етикеток на вермути різних найменувань, сума 613,44; 13736 етикеток «ТМ Т» різних найменувань, сума 3182,84; 960 етикеток «ТМ Аккерман» штоф різних найменувань, сума 169,88; 240 етикеток «ТМ Ольвія» с/кл різних найменувань, сума 50,38; інше (різні матеріальні цінності - крафт, етикетки, емаль, грунтовка, рукавиці, чистяще Гала, пензель, кисть, пломба, дюбель, сверло, скотч, скретч-плівка, колпачки, лампа, а всього 13977 одиниць, сума 6026,76.

Згідно копії акту інвентаризації по складу допоміжних матеріалів на 03. 06. 2013 р. - 10. 06. 2013 р. № 5/3, яка проведена на підставі наказу (розпорядження) від 31. 05. 2013 р. № 25 за станом на 01. 06. 2013 р., з вказівкою в акті зав. складом при цеху розливу ОСОБА_10, зав. складом ТМЦ МОЛ ТМЦ ОСОБА_2, комірника ТМЦ ОСОБА_16, комірника ТМЦ ОСОБА_13, економіста ОСОБА_14, бухгалтера ОСОБА_12 та з підписами від імені ОСОБА_10, комірника ТМЦ ОСОБА_16, комірника ТМЦ ОСОБА_13, економіста ОСОБА_14, бухгалтера ОСОБА_12 і за відсутності підпису ОСОБА_2 та з рукописним записом, що ОСОБА_2 від підпису акта відмовилася, про що складено відповідний акт без підпису та вказівки особи, що цей запис здійснила, має місце недостача: по запчастинам та будматеріалам 25655,55 одиниць різного найменування, сума 13019,95; 959 пляшок різного найменування, сума 1985,08; гофпродукція 454 одиниць найменувань, сума 1771,24.

В актах інвентаризації по складу допоміжних матеріалів відсутні дані про участь в інвентаризації голови інвентаризаційної комісії, а в матеріалах справи відсутні дані, на підставі чого склад робочих інвентаризаційних комісій зазначених у відповідному наказі про проведення інвентаризацій не відповідає складу інвентаризаційних комісій, які фактично здійснювали інвентаризації.

З копії наказу директора ТОВ НВП «Нива» № 28 від 20. 06. 2013 р. «Про проведення інвентаризації на складі готової продукції і про прийом-передачу матеріальних цінностей» видно про прийняття рішення провести інвентаризацію готової продукції за станом на 20. 06. 2013 р. по складу готової продукції і по закінченню інвентаризації 20. 06. 2013 р. завідуючій СГП ОСОБА_2 передати, а МОЛ завскладом ТМЦ при цеху розливу ОСОБА_10 прийняти всі фактичні залишки готової продукції на складі і визначено членів комісії: ОСОБА_9 - заст. головного бухгалтера, ОСОБА_18 - бухгалтера, ОСОБА_10 - завскладом ТМЦ при цеху розливу, МОЛ: ОСОБА_2 - завідуюча СГП з відміткою про ознайомлення вказаних осіб з наказом і підписами від їх імені.

Згідно копії акту ТОВ НВП «Нива» інвентаризації готової продукції (без вказівки назви складу, на якому вона проводилася, і без вказівки на підставі якого наказу/розпорядження вона проводилася) за станом на 20. 06. 2013 р. з вказівкою в акті матеріально відповідальної особи ОСОБА_2, матеріально відповідальної особи ОСОБА_10, бухгалтера ОСОБА_18, заст. головного бухгалтера ОСОБА_9 та з підписами від імені ОСОБА_10, бухгалтера ОСОБА_18, заст. головного бухгалтера ОСОБА_9 і за відсутності підпису ОСОБА_2 та з рукописним записом, що ОСОБА_2 від підпису акта відмовилася, про що складено відповідний акт без підпису та вказівки особи, що цей запис здійснила, має місце в підсумку недостача у вигляді 892 пляшок вина/шампанського різних сортів та сума недостачі складає 17376,72 грн. і мають місце надлишки у вигляді 123 пляшок вина/шампанського різних сортів без зазначення вартості вказаних надлишків.

Акти про те, що ОСОБА_2 від підпису актів інвентаризації відмовилася, у справі відсутні.

У справі наявна типова міжнародна форма № інв-3 Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, код по ОКДУ 03 0309003 8, за якою в цьому документі має чітко були вказана інвентаризаційна комісія та її голова, товарно-матеріальні цінності - найменування, одиниці виміру, ціна; фактична наявність - кількість, сума; по даних бухгалтерського обліку - кількість, сума, чому не відповідають наявні у справі акти інвентаризації.

З копії акту Державної податкової служби в Одеській області від 17. 05. 2013 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки Науково-виробничого підприємтсва «Нива» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ - 19201066) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01. 01. 2012 р. по 31. 12. 2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01. 01. 2012 р. по 31. 12. 2012 р. видно, що інвентаризація виноматеріалів, вин, спирту етилового та інших матеріальних цінностей проводиться відповідно до вимог КД У 00011050-15.9-2:2010 Інструкція про проведенню інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості», затвердженого 05. 07. 2010 р. Мінагрополітики України без вказівки фактів проведених інвентаризацій та їх результатів.

З копії акту державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від 20. 05. 2014 р. № 000064/15-32-22-04/19201066 «Про результати документальної позапланової перевірки Науково-виробничого підприємства «НИВА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, код за ЄДРПОУ 19201066 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01. 01. 2013 р. по 31. 12. 2013 р.» видно, що інвентаризація виноматеріалів, вин, спирту етилового та інших матеріальних цінностей проводиться відповідно до вимог КД У 00011050-15.9-2:2010 «Інструкція про проведенню інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості», затвердженого 05. 07. 2010 р. Мінагрополітики України, та Інструкції з приймання, зберігання, відпустку, транспортування та обліку спирту етилового, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13. 04. 2009 р. № 264 з вказівкою фактів інвентаризації, в тому числі, що за результатами інвентаризації станом на 05. 05. 2014 р. встановлено нестачу шампанського виноматеріалу Совиньон в кількості 2415 л, пояснення по факту нестачі посадові особи підприємства надавати відмовилися (п. 3.6.2.4).

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи і не спростовані сторонами.

Згідно зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовних вимог ТОВ НВП «Нива» видно, що питання про стягнення з відповідачки ОСОБА_2 матеріальної шкоди обґрунтовується наявністю 3 договорів від 01. 10. 2005 р., від 09. 03. 2006 р., від 02. 04. 2012 р. про повну матеріальну відповідальність, укладених між ТОВ НВП «Нива» та ОСОБА_2 як завскладом готової продукції і завскладом ТМЦ, і тим, що 20. 06. 2013 р. на складі готової продукції інвентаризацією було виявлено недостачу готової продукції у кількості 892 пляшки на суму 17376,72 грн. та товарно-матеріальних цінностей на суму 41698,12 грн. і, що відповідно до звіту по базі ПММ вартість нестачі про рах. 947, що числиться за «ОСОБА_4.» складає 59074,84 грн. з посиланням на положення ст. ст. 130 ч. ч. 1, 2, 5; 134 ч. 1 п. 1, ст. ст. 135-1, 135-3 КЗпП України.

Разом з тим, при розгляді справи по суті суд першої інстанції не дав належної оцінки матеріалам справи, не проаналізував та не врахував зміст позовних вимог ТОВ НВП «Нива» і положення законодавства України у сукупності на час спірних відносин між сторонами.

Так, відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків (ч. 1 статті); при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника; ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством (ч. 2 статті); працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково; за згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене (ч. 5 статті).

За ст. 131 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна (ч. 1 статті), працівники зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (ч. 2 статті).

Згідно зі ст. 134 ч. 1 п. 1 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

За ст. 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За положеннями ст. 135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, зв'язаних із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність (ч. 1 статті); колективна (бригадна) матеріальна відповідальність установлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації; письмовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу (бригади) (ч. 2 статті); перелік робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування, а також типовий договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність розробляються за участю профспілкових об'єднань України та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення (ч. 3 статті).

Визначення розміру шкоди урегульовано ст. 135-3 КЗпП України, за якою розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами (ч. 1 статті); у разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди (ч. 2 статті); законодавством може бути встановлено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає покриттю, в тому числі у кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації розкраданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у тих випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір (ч. 4 статті); розмір підлягаючої покриттю шкоди, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності (ч. 5 статті).

Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником, визначено ст. 136 КЗпП України, за якою покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника, а якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством (ч. ч. 1, 2 статті); у решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (ч. 3 статті).

Згідно ж зі ст. 138 (Обов'язок доказування наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника) КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Загальні питання організації та проведення інвентаризації на час спірних правовідносин було урегульовано Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11. 08. 1994 р. № 69.

За положеннями вказаної інструкції, зокрема передбачено порядок проведення раптової інвентаризації, випадки обов'язковості інвентаризації, в тому числі при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ), основні завдання інвентаризації, питання створення інвентаризаційної комісії, в якій має бути призначено голову комісії, проведення інвентаризації повним складом інвентаризаційної комісії та у присутності матеріально відповідальної особи; що робоча інвентаризаційна комісія разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею,а також списання нестач у межах природного убутку, робочі інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за своєчасність і додержання порядку проведення інвентаризації, за повноту і точність внесеня до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, документів тощо; інвентаризаційні комісії оформляють протокол із зазначенням у ньому складу складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списанню нестач в межах норм природного убутку, а також поднормових нестач і втарт від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам; порядок взаємного заліку лишків та нестач, а у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб, а якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності і за такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб; протокол інвентаризаційної комісії повинен бути у 5-денний термін розглянутий і затверджений керівником підприємства, а затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня місяця звітного року; у примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за відповідною формою; і, що Міністерства і відомства України можуть, враховуючи галузеві особливості, розробляти вказівки по застосуванню цієї Інструкції.

З урахуванням змісту позовних вимог ТОВ НВП «Нива» і вищевказаних правових положень апеляційний суд приходить до висновку, що в самому позові ТОВ НВП «Нива», поданому до суду першої інстанції, відсутнє викладення фактичних обставин, які б свідчили про наявність умов, передбачених ст. 130 (Загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників) КЗпП України, оскільки при невизнанні відповідачем ОСОБА_2 своєї вини у нестачі, розмір якої визначено як шкоду, що підлягає стягненню з відповідача, у позові ТОВ НВП «Нива» відсутні вказівки щодо: наявності порушення з боку відповідача покладених на неї трудових обов'язків; прямої дійсної шкоди з її вини; винних протиправних дій (бездіяльності) працівника; чи мало місце з вини відповідача незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей; і відповідно відсутнє обґрунтування (доказування) наявності умов для покладення на відповідача матеріальної відповідальності, передбачених ст. 130 КЗпП України.

Само ж по собі посилання у позові ТОВ НВП «Нива» лише на наявність актів інвентаризації, даних бухгалтерії та договорів про повну матеріальну відповідальність відповідача, який не визнає свою провину перед позивачем, і який за цими актами не визнанний винним у нестачі за результатами інвентаризацій, та за відсутності протоколів, які мали бути складеними інвентаризаційними комісіями та затвердженими керівником підприємства за результатами інвентаризації, не є тими фактичними обставинами, які встановлюють і вказують на наявність усіх вищевказаних умов, зокрема вини, порушення трудових обов'язків, прямої дійсної шкоди внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, і тому не є підставами для притягнення ОСОБА_2 до повної матеріальної відповідальності та задоволення вказаного позову.

До того ж за позовними вимогами ТОВ НВП «Нива» уся нестача ОСОБА_2 в розмірі 59074,84 грн. була виявлена внаслідок інвентаризації проведеної 20. 06. 2013 р. на складі готової продукції, що спростовується матеріалами справи про проведення окремих інвентаризацій по складу допоміжних матеріалів на початку червня 2013 р. та 20. 06. 2013 р. стосовно готової продукції без вказівки складу.

Крім того, апеляційний суд відмічає, що за вказаним договором про повну матеріальну відповідальність від 02. 04. 2012 р., укладеним між ТОВ НВП «Нива» та ОСОБА_2 (сторони), між сторонами було укладено договір, що працівник, який займає посаду зав. складом ТМЦ, готової продукції або виконуючий роботу безпосередньо пов'язану з прийомом, видачею, зберіганням матеріальних цінностей, а саме: ТМЦ, готова продукція, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання ввірених йому роботодавцем або третіми особами (за дорученням роботодавця) матеріальних цінностей (п. 1.1 договору); працівник зобов'язується: дбайливо відноситися до переданих йому для зберігання, обробки, видачі, перевезення або застосування в процесі виробництва матеріальних цінностей роботодавця або третіх осіб (за дорученням роботодавця), приймати заходи для запобігання шкоді, своєчасно повідомляти роботодавця про всі обставини, які погрожують забезпеченню зберігання ввірених йому матеріальних цінностей, вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти про рух та залишок ввірених йому матеріальних цінностей, приймати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей (п. 2.1 договору); адміністрація зобов'язується створювати працівнику умови необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного зберігання ввірених йому матеріальних цінностей, знайомити працівника з діючим законодавством про матеріальну відповідальність робочих та службовців за шкоду, завдану підриємству, установі, організації, а також з діючими інструкціями, нормативами та правилами зберігання, прийому, обробки, продажу (видачі), перевезення або застосування в процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей, проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей (п. 2.2 договору); у випадку не забезпечення з вини працівника зберігання ввірених йому матеріальних цінностей визначення розміру шкоди, завданої підприємству, установі, організації і його відшкодування проводяться відповідно з діючим законодавством (п. 3.1 договору), працівник не несе матеріальну відповідальність, якщо шкода завдана не з його вини (п. 3.2 договору)

Але у позові відсутні вказівки щодо вини відповідача у нестачі та відсутнє викладення протиправної винної діяльність або бездіяльності відповідача, внаслідок чого підприємству його діями/бездіяльністю було завдана матеріальна шкода, і тому твердження суду першої інстанції про вину відповідача у нестачі та обставини нестачі не ґрунтуються на позовних вимогах, де викладення цих обставин відсутнє. Одночасно апеляційний суд враховує, що з матеріалів справи в 4 томах, в тому числі з документів щодо отримання та руху матеріальних цінностей, і пояснень представника позивача у судовому засіданні 22. 12. 2015 р. в апеляційному суді видно, що на складах, завідувачем яких була ОСОБА_2 працювали і інші працівники, в тому числі матеріально відповідальні особи - комірники ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_11 та інші. Крім того, за наявності твердження позивача і документів про те, що ОСОБА_2 є завідуючею складу готової продукції і складу ТМЦ апеляційний суд відмічає, що в документах наданих позивачем, в тому числі в бухгалтерських тощо, склади зазначаються під різними найменуваннями: склад ОСОБА_2, склад ТМЦ, склад ГП, склад готової продукції, склад готової продукції при цеху розливу, матеріальний склад, склад допоміжних матеріалів, з одночасною вказівкою - склад, комора, що має істотне значення у справі у зв'язку з тим, що суть спору стосується конкретного складу.

Але позивачем, незважаючи на зобов'язання у грудні 2015 р. в судовому засіданні представника позивача, який визнаючи наявність по вказаних складах окрім ОСОБА_2 і інших матеріально відповідальних осіб, не міг пояснити суду необхідні для розгляду суду обставини пов'язані з цим, в тому числі щодо проведення інвентаризації та матеріально відповідальних осіб, і на виконання ухвали апеляційного суду так і не було надано в апеляційну інстанцію дані щодо працівників підприємства ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, а саме: належним чином завірені копії наказів про прийняття на роботу та переведення з однієї посади на іншу; посадових інструкцій; договорів про матеріальну відповідальність, укладених з цими особами; не надано дані щодо співвідношення повноважень цих осіб з повноваженнями ОСОБА_2, та чи підпорядковувалися вони ОСОБА_2, в тому числі і на час проведення інвентаризації матеріальних цінностей на складі готової продукції і складі допоміжних матеріалів підприємства у червні 2013 р.; не надані дані про усіх осіб, які працювали на підприємстві і з якими були укладені договори про матеріальну відповідальність стосовно матеріальних цінностей, які знаходилися на складі готової продукції і складі допоміжних матеріалів підприємства на час проведення інвентаризації матеріальних цінностей на складі готової продукції і складі допоміжних матеріалів підприємства у червні 2013 р., а саме: належним чином завірені копії наказів про прийняття на роботу та переведення з однієї посади на іншу; посадових інструкцій; договорів про матеріальну відповідальність, укладених з цими особами; а також надати дані щодо співвідношення повноважень цих осіб з повноваженнями ОСОБА_2, та чи підпорядковувалися вони ОСОБА_2 або ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_13; не надано на підставі яких нормативних документів (постанов, положень, інструкцій, методичних вказівок тощо) проводилась ця інвентаризація.

Одночасно апеляційний суд відмічає не надання позивачем і Інструкції про проведенню інвентаризації на підприємствах виноробної промисловості, на яку посилаються органи податкової служби і відсутність даних, що вказана у позові інвентаризації проводилася з урахуванням цієї Інструкції, а також відсутність даних у наведених вище документах податкових органів про вказану у позові інвентаризацію.

При цьому, за наявності численних письмових конкретизованих заперечень відповідача щодо документів, пов'язаних з обігом матеріальних цінностей на складах, і оформлення цих документів іншими особами, в т. ч. ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_11, які отримували ці цінності на зберігання під свою відповідальність, і клопотань відповідача про витребування доказів з цих питань суд першої інстанції не дав цим обставинам ніякої оцінки, внаслідок чого належним чином не визначив коло осіб, які є відповідальними стосовно нестачі за позовом, та межі їх відповідальності, а також не звернув увагу про участь частини цих осіб в роботі інвентаризаційних комісій.

З наданих позивачем та наявних у справі первісних бухгалтерських документів, зокрема, зі змісту приймально-здавальних накладних на виноробну продукцію в пляшках (Форма П-31) видно, що ці документи не містять зазначення ім'я (прізвища) осіб, які приймали та здавали продукцію зі складу готової продукції розливного цеху на склад готової продукції, а містять лише підписи від імені невказаних осіб, а у відповідних документах по складу ТМЦ зазначені прізвища комірників ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_11 з підписами, а акти прийому продукції, накладні на внутрішнє переміщення продукції, видаткові накладні містять різні підписи від імені ОСОБА_2

Зазначені обставини без наявності інших доказів спростовують висновок суду першої інстанції щодо доведеності факту нестачі саме у ОСОБА_2, в тому числі, що на приймально-здавальних накладних на виноробну продукцію в пляшках, накладних міститься особистий підпис матеріально-відповідальної особи ОСОБА_2, яка до того ж за результатами інвентаризації у встановленому порядку не була визнана винною у нестачі за актами інвентаризації.

Враховує апеляційний суд і ті обставини, що за позовом ТОВ НВП «Нива» інвентаризація, під час якої було встановлено нестачу, мала місце 20. 06. 2013 р., а згідно письмових пояснень та заперечень на апеляційну скаргу представника позивача відповідачка ОСОБА_2 20. 06. 2013 р. була звільнена з роботи за прогул у зв'язку з відсутністю на робочому місці протягом робочого дня, що було зафіксовано актом комісії підприємства від 20. 06. 2013 р. про відсутність її на роботі 20. 06. 2013 р., що виключало її відмову від підпису акту інвентаризації, в проведенні якої вона не брала участі, а також, що за актом інвентаризації готової продукції від 20. 06. 2013 р. було встановлено нестачу 892 пляшок вина/шампанського різних найменувань на суму 17376,72, а при перерахунку окремих даних у цьому акті отримується сума таких пляшок в 1115 одиниць на суму 17340 грн., а також, що при встановленні фактів нестачі та надлишку при інвентаризації від 25. 12. 2012 р. було проведено пересортицю і частковий залік надлишків в рахунок нестачі та відсутність даних про прийняття будь-якого рішення з цього питання стосовно інших актів інвентаризації за 2013 р., чому також не була дана належна оцінка судом першої інстанції.

З урахуванням позовних вимог та вищенаведених обставин апеляційний суд відмічає відсутність у справі встановлених у належному порядку даних про розмір нестачі, причини нестачі, відповідальних за це осіб і межі їх відповідальності.

Оскільки ж позивач ігнорував розгляд справи в апеляційній інстанції на протязі січня - квітня 2016 р., незважаючи на намагання апеляційного суду вияснити його позицію та надати йому можливість реалізувати свої права, то апеляційний суд з урахуванням вимог ст. ст. 10, 11, 60, 303 ЦПК України вимушений основувати своє рішення у даній справі лише на підставі матеріалів справи, наявних у справі доказів та в межах заявлених позовних вимог та апеляційної скарги.

Але за вищевикладених обставин, висновок суду першої інстанції, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні й доводять наявність вини відповідачки у нестачі та не відшкодуванні матеріальної шкоди, завданої нею, як працівником, під час виконання своїх трудових обов'язків в сумі 59074,66 грн. не відповідає матеріалам справи та вимогам матеріального та процесуального законодавства івиходить за межі позовних вимог ТОВ НВП «Нива», в яких не зазначалися обставини, що вказали б на наявність передбачених законом підстав для притягнення саме відповідача до повної матеріальної відповідальності.

Тому ухвалене судом першої інстанції рішення про задоволення позову ТОВ НВП «Нива» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків,є необґрунтованим та не відповідає вимогам закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскаржуване судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до ст. ст. 11, 303, 307, 309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в повному обсязі з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ НВП «Нива» до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Керуючись ст. ст. 209, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309, 313-316, 317, 318, 319, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18. 09. 2015 р.скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Науково-виробничого підприємства «НИВА» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А. П. Бабій

В. А. Станкевич

О. А. Ступаков