Ухвала суду № 57579264, 04.05.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/1808/15-ц 04.05.2016 04.05.2016 04.05.2016

Справа №480/1808/15-ц

Провадження № 22ц-784/1004/16 Суддя першої інстанції - Стрельніков Д.В

Категорія 39 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 травня 2016 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Колосовського С.Ю.,

із секретарем - Богуславською О.М.,

за участю: позивачки - ОСОБА_2 її представників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Жужми ОСОБА_5 ОСОБА_6 за участю третьої особи - Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області про визнання заповіту недійсним,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 ОСОБА_8 про визнання заповіту недійсним.

Позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її мати ОСОБА_9 Після смерті останньої залишилося спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 7,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. Спадкоємцем вказаного майна є позивачка. Однак, звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, позивачці стало відомо про наявність заповіту посвідченого секретарем Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 30 квітня 2014 року щодо вказаного майна на користь відповідачів.

Вказувала, що мати на день посвідчення заповіту знаходилась у похилому віці їй було 84 роки не могла пересуватися говорити та критично оцінювати всі обставини. Заповіт матері на ім'я відповідачів не відповідав її дійсному волевиявленню внаслідок обману з боку відповідачів.

Посилаючись на викладене та на недодержання форми заповіту ї його невідповідність при складанні секретарем сільської ради вимогам ст. 1255 ЦК України і Наказу Міністерства юстиції України №3253/5 від 22 грудня 2010 року та форми №49 Правил ведення матеріального діловодства, позивачка остаточно уточнивши вимоги, просила суд визнати недійсним заповіт посвідчений секретарем Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 30 квітня 2014 року за р.№25 на ім'я відповідачів.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року позов задоволено частково. Заповіт посвідчений секретарем Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 30 квітня 2014 року за р.№25, яким ОСОБА_9 заповіла ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_8 земельну ділянку площею 7, 83 га що розташована на території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва визнано недійсним в частині, яка не перевищує обов'язкову частку у праві на спадщину ОСОБА_2 Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення просила про його скасування та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу третя особа - Кривобалківська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_9

30 квітня 2014 року ОСОБА_9 на випадок своєї смерті склала заповіт згідно якого зробила розпорядження, яким належну їй квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Належну земельну ділянку загальною площею 7,83 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області заповіла ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вказаний заповіт записаний секретарем Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та посвідчений секретарем Кривобалківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_10 30 квітня 2014 року о 17 год. за реєстровим №25 в с. Крива Балка Миколаївського району Миколаївської області і 20 травня 2014 року зареєстрований у спадковому реєстрі за №56096901 (а.с.28,58).

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9 померла у віці 83 років в с. Крива Балка Миколаївського району Миколаївської області (а.с.31,32).

Позивачка у встановлений законом строк як спадкоємиця першої черги звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори 22 жовтня 2014 року.

На підставі вказаної заяви щодо майна померлої ОСОБА_9 заведена спадкова справа №13/2014 (а.с.25-63).

Як на підставу задоволення своїх вимог позивачка посилається на порушення вимог щодо складання та посвідчення заповіту.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За положеннями ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1247 ЦК України встановлені загальні вимоги до форми заповіту, зокрема, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; має бути особисто підписаний заповідачем, а якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч. 4 ст. 207 цього Кодексу; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у ст. ст. 1251,1252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про нотаріат» якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному напису.

Згідно пункту 2.3. розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11 листопада 2011 року №3306/5 (надалі - Порядок) у разі, якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт чи заяву, підписується інша фізична особа, посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього. Копія документа, за яким встановлюється особа, долучається до примірника документа, який залишається у справах органу місцевого самоврядування.

Пунктом 1.4. розділу ІІІ вказаного Порядку передбачено, що якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути посадова особа органу місцевого самоврядування, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6 розділу II цього Порядку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі виконання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частина 1 статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 17 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із ч. 1 ст. 1257 ЦК України є нікчемним, тому на підставі ст. 215 ЦК України визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, у п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року №9 судам роз'яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі, у резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину, або про відмову в ньому.

Зі змісту заповіту вбачається, що у зв'язку з хворобою заповідача та неможливістю останньої самостійно прочитати та підписати заповіт за проханням ОСОБА_9 та у її присутності текс заповіту підписано ОСОБА_11 та у присутності запрошених свідків ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає в АДРЕСА_2 і ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає у АДРЕСА_3 (а.с.58).

Наведе свідчить, що заповіт складено відповідно до вимог законодавства, а тому відсутні підстави для визнання заповіту недійсним з підстав заявлених позивачкою.

Крім того, судом встановлено, що волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, питання щодо обов'язкової частки у спадщині вирішується нотаріусом про видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Хоча суд і визнав заповіт недійсним в частині, яка не перевищує обов'язкову частку у праві на спадщину ОСОБА_2, про те, це не призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що мати на час складання заповіту знаходилась у похилому віці та не могла критично оцінювати всі обставини, у зв'язку з чим наявна невідповідність її волі при посвідченні заповіту на ім'я відповідачів не заслуговують на увагу, оскільки належних доказів на підтвердження вказаних обставин матеріали справи не містять.

Посилання на розголошення таємниці заповіту є безпідставними, оскільки спростовуються показами свідків, допитаних у судовому засіданні.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються змістом заповіту в якому зазначено - місце його посвідчення, необхідні відомості про свідків відповідно до вимог закону.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення, а тому апеляційна скарга в силу ч.1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: