Рішення № 57578578, 04.05.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 136/11/16-ц Провадження № 22-ц/772/1488/2016Головуючий в суді першої інстанції Мочульська Л. Т.Категорія 20 Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді Шемети Т. М.

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.

при секретарі Топольській В. О.

з участю представника позивача Кушнір В. А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» до ОСОБА_3, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» та за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29.02.2016 року, -

встановила:

КП «Вінницьке ОБТІ» звернулося до суду з вказаним позовом та просило стягнути з відповідача 15 503 грн. 33 коп. за надані послуги по проведенню поточної технічної інвентаризації нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Позов мотивував тим, що 12.03.2014 року до позивача від імені відповідача ОСОБА_3 звернувся на підставі довіреності ОСОБА_4 із заявою провести розрахунок відчужуваної частки літера «Г» та провести оцінку будівель, які були зазначені в договорі купівлі-продажу від 29.12.2006 року (ні підставі якого було зареєстровано право власності за ОСОБА_3. На підставі цієї заяви між ними 12.03.2014 року було укладено договір № 83 на проведення поточної інвентаризації нежитлової будівлі площею до 500 кв.м. з виготовленням технічного паспорту будівлі. В цей же день було укладено Додаткову угоду до договору № 83, за умовами якої термін виконання замовлення продовжено до 29.04.2014 року і замовник відмовився від виготовлення технічного паспорту. При укладенні договорів замовник сплатив аванс в сумі 608 грн. 28 коп.. Замовлення було виконано позивачем 25.04.2014 року та визначено вартість виконаних робіт 16 111 грн. 16 коп.. Проведення інвентаризації всіх будівель і споруд при визначенні розміру часток об'єктів нерухомого майна у спільній власності передбачена п.3.1, 3.9 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунок часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за № 582/5773. ОСОБА_3 14.05.2014 року було направлено лист-вимогу провести оплату виконаних робіт, яка за вирахуванням сплаченого авансу склала 15 503 грн. 33 коп.. Оскільки відповідач відмовився оплачувати замовлення, вони змушені звернутися до суду.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 29.02.2016 року позов задоволено частково: Стягнуто з ОСОБА_3 на користь КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 4 309 грн. 60 коп. та понесені позивачем судові витрати в розмірі 383 грн. 05 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалене по справі рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд неповно з'ясував обставини справи: договір № 83 від 12.03.2014 року не можна вважати укладеним, оскільки в ньому не було зазначено таку його істотну умову як вартість послуги, окрім того Договір містить суперечливі терміни «послуги» і «роботи», що унеможливлює зрозуміти суть договору, а тому він є неукладеним. Позивач, всупереч замовленню, самостійно збільшив обсяг виконаних робіт та провів інвентаризацію будівель площею понад 500 м 2 , про що йому було не відомо та він цього не замовляв. Суд також не врахував, що ОСОБА_4, представляючи його інтереси, перевищив надані Довіреністю повноваження: він мав повноваження на збір документів, необхідних для відчуження нежитлової будівлі гаража, площею 52, 2 кв.м., а позивач провів інвентаризацію всіх будівель, в тому числі і тих, що йому не належать.

Не погодився з рішенням суду першої інстанції і позивач та подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю, а також стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з свого боку вони замовлення виконали повністю, однак відповідач безпідставно відмовляється їх оплатити. Представник відповідача замовляв розрахунок частки будівлі гаража літ. «Г». Згідно п.3.1 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунок часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за № 582/5773 передбачено, що розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна. У відповідності до п. 3.9 зазначеної Інструкції, визначення розміру часток у єдиному майновому комплексі провадиться з урахуванням вартості всіх будинків, будівель і споруд, що розташовані за однією адресою та перебувають у власності всіх співвласників. Тому й було проведено обміри та оцінку всіх належних йому будівель. ОСОБА_3 особисто був присутній при проведенні огляду та обмірів приміщень, про що свідчать його підписи на технічних описах споруд та на ескізах поверхових планів будівлі. Цій обставині суд першої інстанції взагалі оцінки не дав, а такі дії відповідача свідчать про його обізнаність з виконанням замовлення та необхідністю для цього провести інвентаризацію всієї будівлі.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача Кушнір В.А. подану апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі з викладених у ній підстав, апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнала та просила її відхилити. ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що оскільки згідно Договору № 83 було замовлено послугу проведення інвентаризації нежитлової будівлі площею до 500 м 2, а КП Вінницьке ООБТІ самостійно, без погодження із замовником здійснила інвентаризацію всього об'єкта нерухомості. За таких обставин суд першої інстанції виключив з розрахунку обсяг робіт, які не були замовлені та визначив, з урахуванням авансу, суму яка підлягає до стягнення.

Однак такий висновок суду є невірним, постановлений з неправильним застосуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, по справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

-ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2006 року (а.с.12), є власником 87/100 нежитлових будівель із спорудами, загальною площею 11 279,9 кв.м., як розташовані за адресою АДРЕСА_1, що підтверджено реєстраційним посвідченням, виданим КП «ВООБТІ» 30.01.2007 року (а.с.13);

-15.01.2014 року ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси по питанню збору документів, необхідних для відчуження частини належної йому нежитлової будівлі - будинку авто гаража (позн. на плані літ. «Г», площею 52,2 кв.м.), розташованого АДРЕСА_1;

-Діючи на підставі доручення, ОСОБА_4 подав 12.03.2014 року на ім'я начальника КП «ВООБТІ» заяву (а.с.8), в якій просив провести розрахунок відчужуваємої частки літ. «Г» будівлі гаража, площею 52,2 кв.м. для відчуження та провести оцінку будівель згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2006 року;

-12.03.2014 року ОСОБА_4, діючи в інтересах ОСОБА_6 уклав з КП «ВООБТІ» Договір № 83 (а.с. 9), за умовами якого КП «ВООБТІ» зобов'язалось виконати роботи по проведенню поточної інвентаризації нежитлової будівлі площею до 500 м 2 з виготовленням технічного паспорту, на підставі чого було оформлено замовлення-зобов'язання № 00000001730 з терміном виконання замовлення 14.04.2014 року (а.с.7).

-В цей же день представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 та КП «ВОООБТІ» уклали Додаткову угоду до договору № 83 від 12.03.2014 року (а.с.10), за умовами якої було змінено термін виконання замовленої послуги: визначено дату 29.04.2014 року та Замовник відмовився від виготовлення технічного паспорту;

-На виконання вимог п 3.2. укладеного Договору Замовник 12.03.2016 року сплатив аванс, передбачений прейскурантом в розмірі 608 грн. 28 коп., що підтверджено квитанцією (а.с. 11), а остаточний розрахунок мав бути здійснений Замовником до отримання результату виконаного замовлення після фактичного виконання робіт, що зазначені нарядом на виконані послуги (п. 3.4. Договору)

На час здійснення замовлення проведення техінвентаризації нерухомого майна вартість робіт і послуг, що надаються ОБТІ, визначалась відповідним Прейскурантом, затвердженим наказом начальника ОБТІ, який розташований в БТІ на інформаційному стенді та з яким Замовник був ознайомлений, що підтверджується тим, що він сплатив аванс за замовлення згідно прейскуранту (п. 3.2 Договору).

КП «ВООБТІ» було виконано замовлення 25.04.2014 року, про що свідчить виготовлена ними Довідка з зазначенням частки будівлі авто гаража літ «Г» від об'єкта в цілому та від частик об'єкта, що належить ОСОБА_3 (а.с.19), розрахунок (а.с.16) та Нарядом на виконані послуги по замовленню № 00000001730 та договору № 83 від 12.03.2014 року (а.с.17-18).

Вартість виконаних робіт склала 16 111грн. 61 коп., що підтверджується копією наряду на виконані послуги по замовленню № 00000001730 та договору № 83 від 12.03.2014 року (а.с.17-18).

Таким чином, КП «Вінницьке ООБТІ» взяті на себе зобов'язання за умовами договору (замовлення) виконало в повному обсязі, а ОСОБА_3 всупереч умов укладеного Договору та вимог Цивільного кодексу України ухиляється від сплати вартості за виконані роботи. При цьому йому відомо про суму заборгованості та про необхідність її сплати, оскільки КП «Вінниьке ООТІ» було 14.05.2014 року надіслано ОСОБА_3 лист-вимогу про необхідність сплатити за Договором № 83 15 503 грн. 33 коп. ( з урахуванням сплаченого авансу в сумі 608 грн. 28 коп.), який був отриманий ОСОБА_3 16.05.2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі стосовно того, що в Договорі № 83 є суперечливі терміни «послуги» і «роботи», що унеможливлює зрозуміти суть договору, а тому він є неукладеним, - є безпідставними, оскільки частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зміст укладеного Договору № 83 є чітким та зрозумілим та, з урахуванням положень Глави 63 ЦК України, він є договором про надання послуг.

Приписами ч.1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Тобто, свобода договору проявляється у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст.

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи замовлення на виконання робіт з поточної інвентаризації, сторони досягли всіх істотних умов договору, зокрема і щодо кінцевої вартості виконаних робіт, їх оплати, що підтверджується здійсненим ОСОБА_4, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі Довіреності, підписом на Договорі № 83, додатковій угоді до Договру, Замовленні-зобовязанні № 00000001730.

Суд першої інстанції вважав, що позивач самостійно збільшив обсяг зобов'язання, провівши інвентаризацію об'єкта з площею понад 500 м 2. Однак такий висновок суду є невірним, виходячи з наступного.

Позивач, виконуючи отримане замовлення, повинен був діяти у відповідності до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунок часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 року за № 582/5773.

Пунктом 3.1 цієї Інструкції передбачено, що розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна, а пунктом 3.9 зазначеної Інструкції передбачено, що визначення розміру часток у єдиному майновому комплексі провадиться з урахуванням вартості всіх будинків, будівель і споруд, що розташовані за однією адресою та перебувають у власності всіх співвласників.

Тобто, позивач, виконуючи роботи по наданню замовленої ОСОБА_3 через свого представника послуги, повинен був провести обміри та оцінку всіх будівель і споруд, розташованих АДРЕСА_1. Визначення частки неможливе без визначення цілого. При проведенні огляду та обмірів приміщень ОСОБА_3 був присутній особисто, про що свідчать його підписи на технічних описах споруд та на ескізах поверхових планів будівлі (а.с. 77 - 112), що свідчить про його згоду на проведення таких робіт.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, оскільки КП «Вінницьке ООБТІ» виконало взяті на себе зобов'язання, а ОСОБА_3 ухиляється від оплати замовленої та виконаної послуги, то позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно аргументу ОСОБА_3 про те, що суд не дав оцінки факту перевищення ОСОБА_4 повноважень, які були йому надані Довіреністю:

Як свідчить зміст Довіреності від 15.11.2014 року (а.с.6) ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_4 бути його представником по питанню збору документів, необхідних для відчуження нежитлової будівлі - будинку авто гаража (згідно технічної документації позначеному на плані літ «Г», площа 52,2 кв.м.), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з наданням повноважень в тому числі замовляти та отримувати будь-які необхідні для цього документи.

ОСОБА_3 мав намір відчужити частину належного йому майна: будівлю авто гаража літ «Г». Виходячи з положення глави 13, глави 54 Цивільного кодексу України, об'єктом купівлі-продажу може бути як єдиний майновий комплекс, так і його частина, яка повинна бути визначена індивідуальними ознаками. Оскільки без інвентаризації в цілому майнового комплексу , розташованого АДРЕСА_1, неможливо визначити частку, яка припадає на приміщення авто гаража літ. «Г», то ОСОБА_4, подаючи заяву до ВООБТІ, діяв в межах наданих йому повноважень. А з урахуванням того, що, як уже зазначалося вище, ОСОБА_3 в ході виконання Договору № 83, укладеного ОСОБА_4 від його імені, сам безпосередньо та особисто брав участь в ході виконання КП «Вінницьке ООБТІ» замовлення (про що свідчать його підписи, особиста присутність), то це є підтвердженням того, що він, ОСОБА_3 не заперечував та повністю схвалив дії ОСОБА_4 по укладенню Договору № 83 про надання послуг.

Отже, подану апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід відхилити, подану апеляційну скаргу КП «Вінницьке ООБТІ» задовольнити, ухвалене по справі рішення скасувати як таке, що постановлене без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача, а саме: 1 378 грн. сплаченого при зверненні до суду судового збору (квитанція на а.с.1) та 1 516грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги ( квитанція на а.с. 122), а всього 2 894 грн..

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 29.02.2016 року скасувати та ухвалити нове:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації ( ЄДРПОУ 03338627, інд. под.. № 033386202280) 15 503 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот три) гривні боргу за надані послуги по договору № 83 від 12.03.2014 року по проведенню поточної технічної інвентаризації нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації ( ЄДРПОУ 03338627, інд. под.. № 033386202280) 2 894 (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири) гривні понесених судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, на рішення може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/ Т. М. Шемета

Судді: /підпис/ О. С. Панасюк

/підпис/ А. Ю. Зайцев

З оригіналом згідно: Т.М. Шемета