Рішення № 57577194, 18.04.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2810/16-ц

Пр. № 2/643/2943/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.04.2016 року м.Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Єрмак Н.В.

при секретарі Зубко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_2 про визнання кредитного та іпотечних договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання кредитного та іпотечних договорів недійсними, посилаючись на те, що 29 серпня 2013 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено ОСОБА_3 Договір № 6/4/2013/980-Р/1, предметом якого було надання Позивачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 3490460.77 гривень строком користування до 28 серпня 2023 року.

Цільове призначення кредиту - це погашення позичальником заборгованості за кредитними картками: картковий рахунок № 77507371; картковий рахунок № 77903477; картковий рахунок № 77914918; картковий рахунок № 77519999; картковий рахунок № 77360353; картковий рахунок № 77520080; картковий рахунок № 77362141; картковий рахунок № 77362164; картковий рахунок № 77837832, а саме заборгованості по сплаті залишку кредиту (основна заборгованість) та нарахованих та несплачених процентів за користування ними.

В якості забезпечення виконання кредитного Договору 30 серпня 2013 року між банком Надра та Позивачем було укладено Іпотечний Договір № 6/4/2013/980-1/2, згідно якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю літера «В-1» загальною площею 340 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145.

21.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний Договір № 6/1/2006/980-1/667 згідно якого в забезпечення зобовязань за картковими рахунками : картковий рахунок № 77507371; картковий рахунок № 77903477; картковий рахунок № 77914918; картковий рахунок № 77519999; картковий рахунок № 77360353; картковий рахунок № 77520080; картковий рахунок № 77362141; картковий рахунок № 77362164; картковий рахунок № 77837832 в іпотеку було передано нежитлову будівлю літера «В-1», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145.

Позивач вважає вказані кредитний та обидва іпотечні Договори такими, що укладені з порушенням чинного законодавства України і повинні бути визнані недійсними, оскільки укладені банком з використанням нечесної, агресивної підприємницької практики кредитний договір від 29.08.2013 року було укладено позивачем під тиском відповідача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначена діяльність відповідача була направлена на спонукання позивача до укладання ОСОБА_3 договору та його забезпечення Іпотечним договором. В інших обставинах позивач не укладав би з відповідачем ОСОБА_3 договір та договори іпотеки. Позивач також посилається на те, що грошові кошти від відповідача за ОСОБА_3 договором він не отримував. Визнання недійсним ОСОБА_3 договору тягне за собою визнання недійсними договорів іпотеки. Таким чином, позивач вважав є всі підстави для визнання договорів недійсними та просив визнати недійсними ОСОБА_3 договір № 6/4/2013/980-Р/1 від 29.08.2013 року, Іпотечний договір № 6/4/2013/980-1/2 від 30.08.2013 року та Договір іпотеки № 6/1/2006/980-1/667 від 21.09.2007 року, укладені між сторонами, та зобовязати орган державної реєстрації прав внести записи до Державного реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про припинення обтяження нерухомого майна нежитлової будівлі літера «В-1» загальною площею 340 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145 зареєстрованого в реєстрі за номерами № 1912 та № 1743, а також про припинення обтяження цього нерухомого майна забороною відчуження, зареєстрованою в реєстрі № 1913 та № 1744.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

29 серпня 2013 року між ВАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено ОСОБА_3 Договір № 6/4/2013/980-Р/1, предметом якого було надання позивачу у тимчасове користування грошові кошти у сумі 3490460,77 гривень строком користування до 28 серпня 2023 року (п. 2.1. ОСОБА_3 Договору).

Відповідно п. 2.2. ОСОБА_3 договору, цільове призначення кредиту - це погашення позичальником заборгованості за кредитними картками: картковий рахунок № 77507371; картковий рахунок № 77903477; картковий рахунок № 77914918; картковий рахунок № 77519999; картковий рахунок № 77360353; картковий рахунок № 77520080; картковий рахунок № 77362141; картковий рахунок № 77362164; картковий рахунок № 77837832, а саме заборгованості по сплаті залишку кредиту (основна заборгованість) та нарахованих та несплачених процентів за користування ними.

В якості забезпечення виконання кредитного Договору 30 серпня 2013 року між ВАТ КБ «НАДРА» та Позивачем було укладено Іпотечний Договір № 6/4/2013/980-1/2, згідно якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю літера «В-1» загальною площею 340 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145.

21.09.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний Договір № 6/1/2006/980-1/667, згідно якого в забезпечення зобовязань за картковими рахунками : картковий рахунок № 77507371; картковий рахунок № 77903477; картковий рахунок № 77914918; картковий рахунок № 77519999; картковий рахунок № 77360353; картковий рахунок № 77520080; картковий рахунок № 77362141; картковий рахунок № 77362164; картковий рахунок № 77837832 в іпотеку було передано нежитлову будівлю літера «В-1», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145.

Карткові рахунки були оформлені договорами-анкетами на відкриття рахунків були забезпечені Договором поруки від 21.09.2007 року № 6/1/2006/980-1/667 (Додаток-4) предметом якого була передача в іпотеку нерухомого майна - нежитлової будівлі літера «В-1» загальною площею 177,3 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145.

Предмет іпотеки було перезаставлено за новим Договором Іпотеки № 6/4/2013/980-І/2 від 30.08.2013 року, а перша іпотека не була знята у звязку із погашенням боргу за кредитними картками.

Нежитлова будівля літера «В-1» загальною площею 340 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145 заставлена двічі на забезпечення одного й того ж боргу, і на цей час перебуває у двох іпотеках у Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА».

Позивач посилається на те, що відповідач з метою укладання кредитного Договору та Договору Іпотеки для забезпечення зобовязань за ним поводився нечесно, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям і вплинуло на економічну поведінку споживача, що є нечесною підприємницькою практикою. Підприємницька практика відповідача спонукала позивача дати згоду на здійснення правочину, на якій він в іншому випадку не погодився б, така практика ввела в оману позивача стосовно потреби у послугах. Діяльність відповідача була направлена на спонукання позивача на укладання ОСОБА_3 договору і на забезпечення його Іпотечного договору.

Також позивач посилається на те, що кредитний договір від 29.08.2013 року було укладено позивачем під тиском відповідача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, в іншому разі, він у жодному разі не уклав би ОСОБА_3 договір та Договір іпотеки на забезпечення зобовязань за новим кредитом.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, доказів іншого суду не надав, таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 договір № 6/4/2013/980-Р/1 від 29.08.2013 року, є недійсний як такий, що був укладений з використанням нечесної підприємницької практики.

Доказів того, що відповідач надав позивачу грошові кошти за ОСОБА_3 договором № 6/4/2013/980-Р/1 від 29.08.2013 року, матеріали справи не містять, а відтак, зазначений ОСОБА_3 договір фактично не був укладений.

Недійсність ОСОБА_3 договору спричиняє недійсність Договорів іпотеки, що забезпечують зобовязання за цим Договором.

Таким чином, визнання недійсним ОСОБА_3 договору (основного зобовязання), як наслідок, тягне недійсність похідного зобовязання договору іпотеки. Тобто недійсність ОСОБА_3 договору є законною підставою для визнання недійсним Іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції є нечесною підприємницькою практикою.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який він в іншому випадку не погодився б, така практика вводить в оману стосовно потреби у послугах. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій незрозумілій або у двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Згідно ч. 4 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.

П. 6 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що кредитодавцю забороняється вчиняти дії, що вважаються нечесною підприємницькою практикою.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення Параграфу 1 цієї глави (тобто положення про договір позики).

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передавання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Це положення цілком відповідає правовій природі Договору позики, який є реальним Договором, а тому набирає чинності з моменту передавання предмету позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України недійсне зобовязання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобовязання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про заставу» застава має похідний характер від забезпеченого нею зобовязання.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно п. 2. ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання правочину недійсним.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10,11,60,61,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним ОСОБА_3 договір № 6/4/2013/980-Р/1 від 29.08.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «НАДРА» та ОСОБА_1.

Визнати недійсним Іпотечний договір № 6/4/2013/980-І/2 від 30.08.2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «НАДРА» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 1743.

Визнати недійсним Договір іпотеки № 6/1/2006/980-І/667 від 21.09.2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «НАДРА» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 1912.

Зобовязати орган державної реєстрації прав внести записи до Державного реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою нежитлової будівлі літера «В-1» загальною площею 340 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Салтівське шосе, № 145 зареєстрованого в реєстрі за номерами № 1912 та № 1743, а також про припинення обтяження цього нерухомого майна забороною відчуження, зареєстрованою в реєстрі № 1913 та № 1744.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «НАДРА» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2204 ( дві тисячі двісті чотири ) грн. 84 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя

18.04.2016