Вирок № 57576154, 05.05.2016, Попаснянський районний суд Луганської області

Справа № 423/1035/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2016 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Мазура М.В., за участю секретаря судового засідання Жилякової Л.М., прокурора Можнякова Р.В., обвинуваченої ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015130530000958 за обвинуваченням

ОСОБА_1, громадянки України, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в м.Стаханов Луганської області, має базову загальну середню освіту, незаміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, раніше не судима, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України,

встановив:

17.12.2015 приблизно о 10.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_1, яка на той момент проживала за адресою АДРЕСА_2, де вони спільно протягом дня вживали спиртні напої у приміщенні літньої кухні, що розташована у дворі вказаного домоволодіння. Приблизно о 19.00 год. ОСОБА_1 знаходилась у приміщенні літньої кухні та нарізала ножом хліб, у цей час ОСОБА_2 підійшов до неї та став чіплятися, намагався обійняти ОСОБА_1, та між ними виник особистий конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1, яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, виникла особиста неприязнь до ОСОБА_2 та несподівано виник умисел на спричинення йому тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, на ґрунті вказаних неприязних відносин, умисно нанесла потерпілому ОСОБА_2 один удар ножом, який знаходився у неї в правій руці, в область черевної порожнини. У результаті протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням печінки, тонкої кишки, поперечно-ободочної кишки, внутрішньочеревна кровотеча, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення.

У судовому засіданні обвинувачена свою вину у скоєнні злочину визнала повністю, обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті визнала достовірними, але від дачі показань відмовилася.

Викладені в обвинувальному акті обставини вчинення злочину були визнані достовірними всіма учасниками судового провадження, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, з'ясувавши, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин і визнають їх достовірність добровільно, роз'яснивши цим особам, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 заподіяла потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, суд вважає за необхідне визнати її винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні виду й міри покарання суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Зокрема, суд бере до уваги те, що обвинувачена не працює, незаміжня, раніше не судима, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину, після вчинення злочину примирилася з потерпілим. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченої. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Разом із тим, суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України.

У межах кримінального провадження заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченої на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня ім. Титова витрати на лікування потерпілого в сумі 4919,72 грн. Обвинувачена цивільний позов визналав повністю. Суд вважає за необхідне прийняти визнання позову цивільним відповідачем і задовольнити позов у повному обсязі на підставі ч.1 ст.1206 ЦК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати у сумі 1164,05 грн., пов'язані із проведенням судової експертизи, слід стягнути з обвинуваченої на користь держави.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на два роки, зобов'язавши її не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; а також періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Речові докази, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області (4 ножи, рушник зі слідами речовини бурого кольору) - знищити.

Речові докази, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Попаснянського ВП ГУНП в Луганській області (спортивні штани та кофта) - повернути потерпілому ОСОБА_2

Речові докази (7 слідів пальців рук) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1164,05 грн. (одна тисяча сто шістдесят чотири гривні 05 коп.).

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня ім. Титова до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи Центральна міська лікарня ім. Титова, Ідентифікаційний код юридичної особи 05401658, 4919,72 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 72 коп.) в якості відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний щодо ОСОБА_1 під час досудового розслідування, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині відповідно до ст. 395 КПК України вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Попаснянський районний суд Луганської області.

Копію вироку можна отримати в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя М.В. Мазур