Рішення № 57570284, 28.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №310/5137/15

Провадження №22ц/778/694/16 Головуючий у 1 інстанції: Черткова Н.І.

Суддя-доповідач: Каракуша К.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді: Каракуші К.В.,

суддів: Гончар М.С.,

Стрелець Л.Г.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої протиправними діями відповідача, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4, який в процесі розгляду справи уточнив.

Позов обґрунтував тим, що 16 червня 2014 року приблизно о 21 годині унаслідок хуліганських дій ОСОБА_4 на перехресті вул.Радищева, 1 та вул. Новоросійська, 86 у м. Бердянськ, було пошкоджено належний позивачу автомобіль ВАЗ 21083 реєстраційний номер НОМЕР_1, у якому в момент нападу ОСОБА_4 знаходився ОСОБА_3 та його цивільна дружина - ОСОБА_6 Внаслідок таких протиправних дій відповідача, позивачу завдано майнової шкоди у розмірі 9 168,40 грн, яка складається з вартості, яка визначена оцінкою ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» і становить 3929,05 грн та фактичних витрат понесених на ремонт вказаного автомобіля - 4839,43 грн, а також вартості оплати послуг з оцінки ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» 400грн, що разом становить 9168, 48 грн.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди у розмірі 10000 грн позивач зазначав, що до теперішнього часу його та його цивільну дружину переслідує жах і моральні страждання, які завдав їм відповідач неправомірними діями.

Посилаючись на ці обставини, просив стягнути з відповідача на його користь майнової шкоду у розмірі 9168,48 грн. та моральну шкоду - 10000 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 3929,05 грн. та моральну шкоду 3000 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати 121,80грн судового збору та 200 грн витрат на оплату послуг з оцінки пошкодженого автомобіля.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Основними доводами є те, що судом не правильно визначений розмір майнової шкоди, не враховані витрати на ремонт пошкодженого автомобіля, розмір моральної шкоди визначений без врахування усіх обставин справи.

ОСОБА_4 також звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи скарги полягають у тому, що судом не правильно визначений розмір шкоди, оскільки не розмежовано шкода спричинена пошкодженням внаслідок дій ОСОБА_4 та внаслідок зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_3 з нерухомим транспортним засобом. Довіреність на право керування не надає право позивачу на звернення з вказаним позовом. Відсутні докази на підтвердження моральної шкоди.

В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_4 та третя особа ОСОБА_5, які належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду не з'явились, що у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а скарга ОСОБА_3 - частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, правомірно виходив з того, що неправомірними діями відповідача була завдана позивачу майнова та моральна шкода.

Позивач ОСОБА_3 володів автомобілем ВАЗ 21083 реєстраційний номер НОМЕР_1 на підстави нотаріально посвідченої довіреності (а.с.84).

Відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою судді апеляційного суду Запорізької області від 21 жовтня 2015 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП за те, що 16 червня 2016 року близько 21 години він на перехресті вул.Радищева та вул. Новоросійська у м. Бердянську Запорізької області пошкодив автомобіль ВАЗ 21083 реєстраційний номер НОМЕР_1 (ас.87-89).

Вказаною постановою підтверджується неправомірність дії відповідача, внаслідок яких було пошкоджено майно позивача.

Пуктом 1 частини 2 ст.22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст.1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як на докази розміру матеріальних збитків позивач посилався на звіт ТОВ «Стандарт-сервіс» №17 від 19 червня 2014 року, за яким розмір майнової шкоди завданий пошкодженням вказаного автомобіля становив 3929,05грн (а.с.11-20) та власноруч виготовленою позивачем калькуляцією вартості фактичних витрат на відновлення цього автомобіля у розмірі 4839,43грн (а.с.93).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним та допустимим доказом розміру майнової шкоди є відповідний звіт №17 від 19 червня 2014 року і тому часткове задоволення судом вимог про стягнення майнової шкоди у розмірі 3929,05грн є правомірним.

Доводи апеляційної скарги про те, що розмір майнової шкоди повинен дорівнювати сукупності визначеної оцінщиком вартості відновлення пошкодженого майна та фактичних витрат на його відновлення є помилковим та не ґрунтується на приписах ст.22, 1166 ЦК України. Позивач має право обрати розмір завданої майнової шкоди або спираючись на відповідний звіт оцінки, або довести суду належними та допустимими доказами розмір фактичних витрат на відновлення цього майна. Оскільки власноруч виготовлена калькуляція вартості відновлення пошкодженого автомобіля не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру майнової шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з розміру шкоди визначеного відповідним звітом.

Неприйнятними є твердження апеляційної скарги відповідача про те, що судом не розмежовано шкода спричинена пошкодженням внаслідок його дій та внаслідок зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_3 з нерухомим транспортним засобом. Зокрема відповідач ОСОБА_4 у скарзі зазначав, що пошкодження блок-фари лівої та габаритного ліхтаря лівого сталось не внаслідок його дій. Колегія суддів виходить з преюдиціального факту встановленого постановою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 липня 2014 року про закриття за відсутності складу адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_3, яким встановлено, що останній з метою припинення нанесення ОСОБА_4 ударів битою по автомобілю належною позивачу, у якому знаходились ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_3 здійснив рух автомобіля вперед та такі дії ОСОБА_3 оцінені судом як такі, що вчинені у стані крайньої необхідності (а.с.25). Отже пошкодження автомобіля отримані внаслідок крайньої необхідності також включаються у майнову шкоду, завдану неправомірними діями відповідача.

Посилання ОСОБА_4 у скарзі на те, що нотаріальна посвідчена довіреність на право керування автомобілем не надає право позивачу на звернення з вказаним позовом спростовується як змістом вказаної довіреності, так і поясненнями в суді першої інстанції власника вказаного автомобіля ОСОБА_8 Отже позивач мав речове право на вказаний автомобіль, що також підтверджено власником, що надає ОСОБА_3 отримати відповідне відшкодування.

Задоволені частково позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000грн ґрунтуються на приписах ст. 23 ЦК України, за якими особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і моральна шкода полягає також у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" з відповідними доповненнями та змінами, роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової шкоди) підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, суд першої інстанції дійшов ґрунтованого висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає як у душевних стражданнях у зв'язку із неправомірними діями відповідача, факту пошкодження майна та виходячи з принципів розумності та справедливості визначив суму відшкодування немайнової шкоди у розмірі 3000грн.

Доводи апеляційних скарг як позивача, так і відповідача про несправедливість визначеного судом розміру відшкодування моральної шкоди не є переконливим і не спростовують правильності рішення суду першої інстанції у цій частині.

Посилання апеляційної скарги позивача ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції не правильно визначено компенсацію позивачу судових витрат та не у повному обсязі задоволенні позовні вимоги про стягнення майнової шкоди в частині включення витрат на оплату послуг ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» за проведення оцінки є прийнятними.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, суд першої інстанції помилково включив до судових витрат 200 грн., як витрати на оцінку пошкодженого автомобіля. Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив за відповідний звіт про оцінку пошкодженого автомобіля 400 грн (а.с.9), до того ж вказані витрати не можуть бути віднесені до судових, оскільки цей звіт замовлявся позивачем, а не призначався до проведення судом, тому вказані витрати повинні бути віднесені до складу майнової шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача у належному розмірі, тобто 400грн. Крім того, позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору 243,50грн, який підлягає присудженню на його користь з відповідача, що відповідає приписам ст.88 ЦПК України.

Таким чином, оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 400грн витрат на оплату послуг ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» за проведення оцінки пошкодженого автомобіля та в частині вирішення питання про стягнення судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення, яким до стягнення на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 підлягають витрат на оплату послуг ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» за проведення оцінки у розмірі 400грн і судовий збір 243грн.50коп. У зв'язку з чим рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року підлягає зміні в частині розміру загальної суми майнової шкоди стягнутою з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 з 3929,50грн. на 4329,05грн.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнової шкоди у розмірі 400грн витрат на оплату послуг ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» за проведення оцінки пошкодженого автомобіля та в частині вирішення питання про стягнення судових витрат скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_3 400 грн витрат на оплату послуг ТОВ « Виробниче - експертне підприємство Стандарт- сервіс» за проведення оцінки і судовий збір 243грн.50коп.

У зв'язку з чим рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 листопада 2015 року підлягає зміні в частині розміру загальної суми майнової шкоди стягнутою з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 з 3929,50грн. на 4329,05грн (чотири тисячи триста двадцять дев'ять).

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: