Вирок № 57570201, 26.04.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6558/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2016 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

при секретарі Підлужний А.Р.

прокурор Сидор О.І.

захисник ОСОБА_1

обвинувачена ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження /внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12015140000000172 від 25.03.2015 року/ про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, не працюючої, пенсіонера, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судженої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

обвинувачена ОСОБА_2, протягом 2007-2012р.р., працюючи на посаді головного бухгалтера Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, що по вул.Коперніка 40а у м.Львові, будучи службовою особою, вчинила службову недбалість, тобто, неналежно виконала свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки та виразилось у наступному.

Згідно розпорядження №1-5/43 від 08.11.1993 року Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, ОСОБА_2 призначена на посаду головного бухгалтера товариства.

Відповідно до п.1.1 Статуту Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, є громадською неприбутковою благодійною, національно - культурною, науково-творчою організацією, яка створена з метою виявлення, вивчення і збереження історико-культурної спадщини згідно чинного законодавства України.

Згідно п.8.2 Статуту кошти і майно Товариства складаються з: вступних і щорічних, індивідуальних та колективних членських внесків; добровільних пожертв, безповоротної фінансової допомоги, заповітів та інших внесків приватних та юридичних осіб України та з-за кордону, які надані в установленому порядку; відрахувань від виробничої, господарської, видавничої та іншої комерційної діяльності створених ним підприємств і структур та заснованих ним юридичних осіб; коштів від організації благодійних заходів, реалізації продукції, виставок, аукціонів, фестивалів та інших заходів і видів творчої діяльності, що проводиться на користь Товариства відповідно до даного Статуту; майна, переданого йому членами Товариства, або державою в установленому порядку; інших джерел незаборонених законодавством України; надходжень від лекційно-екскурсійної, туристичної, видавничої, виробничої та іншої господарської діяльності; цільового збору коштів на спорудження, ремонт, реставрацію окремих пам'яток та інших фінансових надходжень. Товариство використовує свої кошти на виконання статутних завдань (п.8.5 Статуту).

Бюджетним кодексом України /пунктом 38 ст.1, ч.6 ст.22/ передбачено, що одержувачем бюджетних коштів, зокрема, є громадська чи інша організація, яка уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань - ч.6 ст.22 Кодексу.

Типовим положенням про бухгалтерську службу бюджетної установи (затверджене постановою КМУ від 26 січня 2011 p. №59) передбачено, що бухгалтерська служба веде бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів); забезпечує дотримання порядку проведення розрахунків за товари, роботи та послуги, що закуповуються за бюджетні кошти; забезпечує повноту та достовірність даних підтвердних документів, які формуються та подаються в процесі казначейського обслуговування, зберігання, оформлення та передачу до архіву оброблених первинних документів та облікових регістрів, які є підставою для відображення у бухгалтерському обліку операцій та складення звітності, а також звітності, тощо - пункт 7 Положення.

Відповідно до п.13 Положення, головний бухгалтер організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та забезпечує виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу; здійснює керівництво діяльністю бухгалтерської служби; підписує звітність та документи, які є підставою для проведення розрахунків відповідно до укладених договорів, приймання і видачі грошових коштів, проведення інших господарських операцій; відмовляє у прийнятті до обліку документів, підготовлених з порушенням встановлених вимог; здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням фінансових ресурсів, правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягам виконаних робіт, придбаних товарів чи наданих послуг згідно з умовами укладених договорів, тощо. Головний бухгалтер у разі отримання від керівника розпорядження вчинити дії, які суперечать законодавству, інформує у письмовій формі керівника про неправомірність такого розпорядження, а у разі отримання даного розпорядження повторно надсилає керівникові бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, та керівникові органу Казначейства за місцем обслуговування бюджетної установи відповідне повідомлення.

Відповідно до Указу Президента України від 11.12.2000 під N 1328/2000 «Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам'яток історії та культури України" та від 28.11. 2007 за N 1156/2007 «Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного, видання "Звід пам'яток історії та культури України" доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям під час формування бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів передбачати кошти для фінансування підготовки ОСОБА_3, а також створити належні умови для роботи регіональних редакційних колегій та робочих груп цього видання, забезпечити поліграфічне виготовлення томів ОСОБА_3.

На виконання Указів Президента України, рішенням Львівської обласної ради №285 від 17.04.2007 затверджено Регіональну програму розвитку інформаційного простору Львівської області на 2007-2011 роки, рішенням облради №384 від 28.02.2012 затверджено аналогічну Програму на 2012-2016 роки. Фінансування заходів програм передбачено за рахунок коштів обласного бюджету впродовж 2007-2012 років.

Вказаними програмами, передбачено фінансове забезпечення на розділ програми «Підтримка видавництва «Звід пам'яток України» в сумі 1 084 200 грн., в тому числі на 2007 рік - 125,0 тис. грн., 2008 - 150,0 тис. грн., 2009 - 160,0 тис. грн., 2010 - 200,0 тис. грн., 2011 - 200,0 тис. грн., 2012 - 249,2 тис. грн.

На підставі вказаних Програм та зазначених норм Бюджетного кодексу України відповідним структурним підрозділом Львівської обласної державної адміністрації (Управління у справах поліграфії та телерадіопростору, Управління преси та інформації, ОСОБА_4 управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації) щорічно протягом 2007 - 2012 років визначалась одержувачем бюджетних коштів та включалася у мережу установ та організацій, які отримують кошти з обласного бюджету, Львівська обласна організація з метою виконання Програми та забезпечення виконання робіт щодо видавництва «Звід пам'яток України».

Відповідно п.2 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (затверджений постановою КМУ №228 від 28.02.2002), план використання бюджетних коштів - це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, в розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Згідно з ч.1, 2 ст.23 БК України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Протягом 2007 - 2012 років на казначейський рахунок Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури, відповідно до Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2007-2011 роки та Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2012-2016 роки, з обласного бюджету на фінансування розділу «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України» було фактично перераховано кошти в загальній сумі 1 087 306,90 тис. грн.

Товариство, згідно розподілів відповідного структурного підрозділу Львівської обласної державної адміністрації (Управління у справах поліграфії та телерадіопростору, Управління преси та інформації, ОСОБА_4 управління з питань внутрішньої політики, преси та інформації), отримувала фінансування за кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 120300 «Книговидання» та за кодом економічної класифікації видатків 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)».

Щорічними планами використання коштів Львівської ОО УТОПіК, погодженими уповноваженим структурним підрозділом Львівської ОДА, було передбачено видатки у 2007 році на заробітну плату 90 315,0 грн., нарахування на заробітну плату - 32 695 грн., на оплату комунальних послуг 1 990 грн.; у 2008 році - на заробітну плату - 108 532 грн., нарахування на заробітну плату - 39 288 грн., на оплату комунальних послуг - 2 180 грн.; у 2009 році - на заробітну плату - 105 564 грн., нарахування на заробітну плату - 38 425 грн., на оплату комунальних послуг - 16 011грн.; у 2010 році - на заробітну плату 13 1356 грн., нарахування на заробітну плату - 47 818 грн., на оплату комунальних послуг - 20 826 грн.; у 2011 році - на заробітну плату - 136 677 грн., нарахування на заробітну плату - 50 243 грн., на оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 13 080 грн.; у 2012 році - на заробітну плату - 168 687 грн., нарахування на заробітну плату - 62 013 грн., на оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 18 500 грн.

Відтак, протягом 2007-2012 років із обласного бюджету на оплату робіт щодо підготовки до видання тому «ОСОБА_3 пам'яток України» та відповідні нарахування на заробітну плату було передбачено кошти в сумі 1 011 613 грн. та на утримання приміщення (оплата комунальних послуг та енергоносіїв), що використовуватиметься для виконання таких робіт - 72 587 грн. (всього 1 084200 грн.) із виділених на виконання розділу Програми «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України» .

Разом з тим, встановлено, що протягом 2007-2012 років особами, залученими Львівською обласною організацією до виконання робіт з підготовки тому «Звід пам'яток України», підготовлено матеріалів на 1044 сторінках (фото, схеми, ескізи) з історії міста Львова, що укладені в макет книги (рукопис тому) під назвою «Звід пам'яток історії та культури України м. Львів. Т.1».

Так, згідно висновку судової експертизою у сфері інтелектуальної власності , мінімальний розмір авторської винагороди, який мав сплатити роботодавець (замовник) автору об'єкта права інтелектуальної власності, а саме рукопису (макету) тому під назвою «Звід пам'яток історії та культури України м. Львів. Т.1» станом на 01.01.2013 року становить 208 602,63 грн.

Протягом 2007-2012 років обвинувачена ОСОБА_2 будучи на посаді головного бухгалтера Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури, неналежно виконуючи свої службові обов'язки щодо здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням фінансових ресурсів, правильністю проведення розрахунків при здійсненні оплати товарів, робіт та послуг, відповідністю перерахованих коштів обсягам виконаних робіт, придбаних товарів чи наданих послуг згідно з умовами укладених договорів, здійснюючи свої службові повноваження, головного бухгалтера юридичної особи, одержувача бюджетних коштів, протягом 2007-2012 років, забезпечила складання документів про нарахування та здійснила виплату, з отриманих із обласного бюджету коштів, заробітної плати ОСОБА_5 - 95 793 грн., ОСОБА_6 - 83 177 грн., ОСОБА_7 - 87 548 грн., ОСОБА_8 - 39 765 грн., ОСОБА_9 - 4 760 грн., ОСОБА_10 - 6 120 грн., ОСОБА_11 - 5 849 грн., ОСОБА_12 - 5 280 грн., ОСОБА_13 - 38 459 грн. та ОСОБА_14 - 20 807 грн., які не виконували робіт з підготовки до видання тому «Звід пам'яток України» й роботи яких відсутні у підготовленому томі, контракти з якими, окрім ОСОБА_13 та ОСОБА_14, на виконання таких робіт не укладались, акти виконаних робіт вказаними особами не подавались, в загальній сумі 387 558 грн.

Також, обвинувачена ОСОБА_2 будучи на посаді головного бухгалтера Львівської обласної організації, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, протягом 2007-2012 років, забезпечила складення документів згідно з якими, із отриманих бюджетних коштів, було проведено оплату послуг з водопостачання та водовідведення, електропостачання та компослуг з утримання приміщення Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури, по вул. Коперніка, 40а у місті Львові, яке для виконання робіт з підготовки тому «Звід пам'яток України», здійснення книговидання чи забезпечення роботи творчого колективу не використовувалось, а використовувалось Львівською обласною організацією для забезпечення роботи та досягнення власних цілей цієї громадської організації, які передбачені її установчими документами, в сумі 71 504,31 грн.

Таким чином, протягом 2007-2012 років, не на оплату робіт з підготовки до видання тому «Звід пам'яток України», а на інші цілі без отримання підтверджуючих документів, було використано кошти обласного бюджету, що виділені на фінансування розділу «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України» Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області, в загальній сумі 459 062,31 грн.

Крім того, встановлено що обвинувачена ОСОБА_2 обіймаючи посаду головного бухгалтера Львівської обласної організації, неналежно виконуючи вказані вище службові обов'язки, здійснюючи свої службові повноваження головного бухгалтера юридичної особи, одержувача бюджетних коштів, перебуваючи у приміщенні по вул. Коперніка 40а у місті Львові, протягом 2007-2012 років, без складення кошторису виконання робіт з підготовки тому «Звід пам'яток України», актів виконаних робіт, проведення калькуляції ціни таких робіт, угод на виконання робіт, забезпечила складення документів щодо нарахування та здійснила виплату заробітної плати (авторської винагороди) та відповідних нарахувань особам, що здійснювали підготовку до видання тому «Звід пам'яток України», та статті яких наявні у підготовленому макеті, за рахунок коштів обласного бюджету в загальній сумі 515 814,59 грн. при тому, що обґрунтована вартість підготовлених матеріалів (сума авторської винагороди) згідно висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, мінімальний розмір авторської винагороди, який мав сплатити роботодавець (замовник) автору об'єкта права інтелектуальної власності, а саме рукопису (макету) тому під назвою «Звід пам'яток історії та культури України м. Львів. Т.1» станом на 01.01.2013 року становить 208 602,63 грн.

Внаслідок службової недбалості, неналежного виконання обвинуваченою ОСОБА_2 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, протягом 2007-2012 років, завдано шкоду територіальній громаді Львівської області (обласному бюджету) на суму 766 274,27 грн., що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України.

Відповідно ст.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Ухвалення судом вироку Іменем України є свідченням того, що саме держава Україна в особі суду надає правову оцінку особі та вчиненому нею діянню; вирок суду повинен бути ухвалений судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та оціненими під час судового з точки зору їх належності, допустимості і достовірності; сукупність доказів повинна бути достатньою та взаємнозвязаною для прийняття законного, обґрунтованого вмотивованого судового рішення.

Норма статті 370 КПК України визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

З врахуванням норм ст. ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про винуватість обвинуваченої ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого правопорушення.

При цьому, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України, від 17 липня 1997 року, норм Конституції України, КПК України, які визначають права і свободи кожного, хто перебуває під юрисдикцією членів Ради Європи, які підписали означену конвенцію, держави, яка ратифікувала її у встановленому Законом порядку, та гарантують кожному права і свободи, визначені в розділі 1 Конвенції та розділу VIII Конституції України.

Так, встановлені судом обставини щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, підтверджуються доказами та документами, дослідженими під час судового розгляду.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення заперечила та пояснила, що дійсно протягом 2007-2012р.р. працювала на посаді головного бухгалтера Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури. Свої обовязки виконувала добросовісно та сумлінно. Всіма технічними питаннями щодо підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід памяток історії та культури України займався заступник керівника товариства відповідальний секретар редколегії, член авторського колективу і робочих груп ОСОБА_6, а також керівник творчого колективу з підготовки ОСОБА_3 - ОСОБА_15. Заробітну плату вона нараховувала відповідно до наданих їй вказаними особами документів; звіти про використання бюджетних коштів вона заповняла та підписувала за вказівкою ОСОБА_6 і їх змісту та внесених даних не перевіряла. Також не привласнювала своєї заробітної плати, оскільки отримувала таку за виконаний обсяг робіт в частині ведення бухгалтерського обліку виконаних нею, як бухгалтером, по роботі над ОСОБА_3 памяток України. Зокрема, вона обробляла документи, готувала фінансову звітність протягом 2007-2012 рр., проводила оплати, тощо. Просить її виправдати.

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновків експертів; докази, будучи належними і допустимими, мають властивість слугувати засобами пізнання вчиненого злочину та обумовлюють ті обєктивні звязки, які існують між ними і обставинами минулої події; відсутність такої взаємодії може свідчити лише про відсутність доказів.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що протягом 2007 - 2012 років на казначейський рахунок Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури, відповідно до Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2007-2011 роки та Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2012-2016 роки, з обласного бюджету на фінансування розділу «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України» було фактично перераховано кошти в загальній сумі 1 087 306,90 тис. грн. Щорічними планами використання коштів Львівської ОО УТОПіК, погодженими уповноваженим структурним підрозділом Львівської ОДА, було передбачено видатки на заробітну плату, нарахування на заробітну плату, на оплату комунальних послуг . Однак, звіти від Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури щодо використання вказаних коштів не надходили.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що в 2009 р. на громадських засадах був головою ради Товариства охорони памяток історії та культури по підготовці матеріалів «ОСОБА_3 памяток України»; займався представницькими функціями, за які оплати не отримував.

Свідок ОСОБА_9 працював над проектом ОСОБА_3 памяток України за договором з Управлінням культури; отримував авторську винагороду, однак, щодо її розміру та процедури виплати пригадати нічого не може.

Свідок ОСОБА_7 ствердив, що працював складі творчого колективу по підготовці матеріалів «ОСОБА_3 памяток України»; всю бухгалтерію щодо ОСОБА_3 вела бухгалтер ОСОБА_2, формувала рахунки, виплачувала зарплату.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що до фінансування проекту ОСОБА_3 памяток України не мав відношення; займався науковими та творчими питаннями. Всіма організаційними питаннями займався голова Товариства ОСОБА_6, виплатою зарплат, проведенням фінансової звітності - бухгалтер ОСОБА_2

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_13, ОСОБА_25, та ін. ствердили, про те, що протягом 2007-2012р.р. працювали у складі творчого колективу по підготовці матеріалів «ОСОБА_3 памяток України»; ними готувались наукові статті, фотоматеріали; за спливом часу не пригадують форми трудового договору та виплату винагороди; таку вони отримували за виконану робот у, на підставі актів, які подавали секретарю редколегії ОСОБА_6 або керівнику творчого колективу з підготовки ОСОБА_3ОСОБА_15. В який спосіб їм нараховувалась та виплачувалась авторська винагорода зараз не пригадують. Свідки пояснили, що в період 2007-2012р.р. постійно працювали за своїм основним місцем праці, і в Товариство не працевлаштовувались; трудові угоди з ними не укладались.

Свідки також ствердили, що за місцем знаходження Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, що по вул. Коперніка 40а у м.Львові, ніхто з них не працював; кожен працював за місцем своєї основної роботи - Інститут народознавства АНУ.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України також стверджується наступними доказами.

Як вбачається із п.1.1 Статуту Львівська обласна організація Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, є громадською неприбутковою благодійною, національно - культурною, науково-творчою організацією, яка створена з метою виявлення, вивчення і збереження історико-культурної спадщини згідно чинного законодавства України.

Згідно п.8.2 Статуту кошти і майно Товариства складаються з: вступних і щорічних, індивідуальних та колективних членських внесків; добровільних пожертв, безповоротної фінансової допомоги, заповітів та інших внесків приватних та юридичних осіб України та з-за кордону, які надані в установленому порядку; відрахувань від виробничої, господарської, видавничої та іншої комерційної діяльності створених ним підприємств і структур та заснованих ним юридичних осіб; коштів від організації благодійних заходів, реалізації продукції, виставок, аукціонів, фестивалів та інших заходів і видів творчої діяльності, що проводиться на користь Товариства відповідно до даного Статуту; майна, переданого йому членами Товариства, або державою в установленому порядку; інших джерел незаборонених законодавством України; надходжень від лекційно-екскурсійної, туристичної, видавничої, виробничої та іншої господарської діяльності; цільового збору коштів на спорудження, ремонт, реставрацію окремих пам'яток та інших фінансових надходжень. Товариство використовує свої кошти на виконання статутних завдань (п.8.5 Статуту) /т.5.а.с.28-35/.

Як вбачається із рішення №285 від 17.04.2007р. Львівської обласної ради на виконання Указу Президента України від 11.12.2000 під №1328/2000 «Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання "Звід пам'яток історії та культури України" та від 28.11.2007 за №1156/2007 «Про додаткові заходи з підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного, видання "Звід пам'яток історії та культури України" затверджено Регіональну програму розвитку інформаційного простору Львівської області на 2007-2011 роки, рішенням облради №384від 28.02.2012 затверджено аналогічну Програму на 2012-2016 роки. Фінансування заходів програм передбачено за рахунок коштів обласного бюджету впродовж 2007-2012 років.

Вказаними програмами, передбачено фінансове забезпечення на розділ програми «Підтримка видавництва «Звід пам'яток України» в сумі 1 084 200 грн., в тому числі на 2007 рік - 125,0 тис. грн., 2008 - 150,0 тис. грн., 2009 - 160,0 тис. грн., 2010 - 200,0 тис. грн., 2011 - 200,0 тис. грн., 2012 - 249,2 тис. грн.

Матеріалами справи встановлено, що протягом 2007 - 2012 років на казначейський рахунок Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури, відповідно до Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2007-2011 роки та Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2012-2016 роки, з обласного бюджету на фінансування розділу «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України» було фактично перераховано кошти в загальній сумі 1 087 306,90 тис. грн. /т.4,7/.

Як видно із щорічних планів використання коштів Львівської ОО УТОПіК, погодженими уповноваженим структурним підрозділом Львівської ОДА, було передбачено видатки у 2007 році на заробітну плату 90 315,0 грн., нарахування на заробітну плату - 32 695 грн., на оплату комунальних послуг - 1990 грн.; у 2008 році - на заробітну плату - 108 532 грн., нарахування на заробітну плату - 39 288 грн., на оплату комунальних послуг - 2 180 грн.; у 2009 році - на заробітну плату - 105 564 грн., нарахування на заробітну плату - 38 425 грн., на оплату комунальних послуг - 16 011грн.; у 2010 році - на заробітну плату 131 356 грн., нарахування на заробітну плату - 47 818 грн., на оплату комунальних послуг - 20 826 грн.; у 2011 році - на заробітну плату - 136 677 грн., нарахування на заробітну плату - 50 243 грн., на оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 13 080 грн.; у 2012 році - на заробітну плату - 168 687 грн., нарахування на заробітну плату - 62 013 грн., на оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 18 500 грн.

Відтак, протягом 2007-2012 років із обласного бюджету на оплату робіт щодо підготовки до видання тому «ОСОБА_3 пам'яток України» та відповідні нарахування на заробітну плату було передбачено кошти в сумі 1 011 613 грн. та на утримання приміщення (оплата комунальних послуг та енергоносіїв), що використовуватиметься для виконання таких робіт - 72 587 грн. (всього 1 084200 грн.) із виділених на виконання розділу Програми «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України».

Судом оглянуто та досліджено рукописне наукове видання «Звід памяток історії та культури України», що складається із трьох книг /томів/ кількістю 1044 сторінок /статті, фото, схеми, ескізи/.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 ствердив, що саме над цим ОСОБА_3 працював творчий колектив науковців протягом 2007-2012 р.р.

Як вбачається із висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності №2037/14-53 від 18.07.2014р., проведеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, мінімальний розмір авторської винагороди, який мав сплатити роботодавець (замовник) автору об'єкта права інтелектуальної власності, а саме рукопису (макету) тому під назвою «Звід пам'яток історії та культури України м. Львів. Т.1» станом на 01.01.2013 року становить 208 602,63 грн. /т.4,ас.44-49/.

В судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_4 повністю підтримала означений висновок. Пояснила, що нею при проведенні експертизи було оцінено безпосередньо сам підготовлений твір у трьох томах та здійснено обрахунок кількості символів у підготовленому творчим колективом тексті, та графічні матеріали, переведено їх у авторські аркуші обсягом 40 тисяч друкованих знаків, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати. Мінімальні ставки винагороди /роялті/ визначені Постановою КМУ №72 від 18.01.2003р. «Про за твердження мінімальних ставок ви нагороди /роялті/ за використання обєктів авторського права і суміжних прав».

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010р. «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав», за створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюється трудовим договором /контрактом/ або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. У разі коли між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру авторської винагороди, при обчисленні такої винагороди слід керуватись положеннями Постановою КМУ №72 від 18.01.2003р. «Про за твердження мінімальних ставок ви нагороди /роялті/ за використання обєктів авторського права і суміжних прав».

Як встановлено судом цивільно-правові угоди із авторами і Львівською обласною організацією Українського товариства охорони памяток історії та культури, окрім як із ОСОБА_13 та ОСОБА_14, не укладались.

Відтак, суд вважає, що висновок експертизи у сфері інтелектуальної власності, проведений судовим експертом КНДІСЕ є обєктивно обґрунтований, відповідає встановленим обставинам справи, тому приймається судом до уваги та оцінюється в сукупності із іншими доказами у даному кримінальному провадженні.

Щодо висновку експерта /оцінювача ТзОВ «Гал Світ» ОСОБА_26 про неможливість застосування у даних правовідносинах Постанови КМУ №72 від 18.01.2003р. «Про за твердження мінімальних ставок ви нагороди /роялті/ за використання обєктів авторського права і суміжних прав», то суд вважає такі доводи необґрунтованими, що суперечать національному законодавству у сфері інтелектуальної власності.

Як вбачається із акту позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури за період 2007-2012р.р., проведеної Державною фінансовою інспекцією у Львівській області від 12.03.2014р. Товариством протягом 2007-2012 років нараховано та здійснено виплату, з отриманих із обласного бюджету коштів, заробітної плати ОСОБА_5 - 95 793 грн., ОСОБА_6 - 83 177 грн., ОСОБА_7 - 87 548 грн., ОСОБА_8 - 39 765 грн., ОСОБА_9 - 4 760 грн., ОСОБА_10 - 6 120 грн., ОСОБА_11 - 5 849 грн., ОСОБА_12 - 5 280 грн., ОСОБА_13 - 38 459 грн. та ОСОБА_14 - 20 807 грн., в загальній сумі 387 558 грн., які не виконували робіт з підготовки до видання тому «Звід пам'яток України» й роботи яких відсутні у підготовленому ОСОБА_3; контракти з вказаними особами, крім ОСОБА_13 та ОСОБА_14В./т.5 а.с.71-72/, на виконання таких робіт не укладались, акти виконаних робіт вказаними особами не подавались /т.4 а.с.12-21/.

Як вбачається із ОСОБА_3 памяток України, ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_27, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не є авторами жодної із вміщених статей, відтак, слід прийти до висновку, що вказані особи участі у виконанні робіт з підготовки ОСОБА_3 не приймали.

Жодними доказами не підтверджується підставність виплати вказаним особам авторської винагороди; відсутні договори, акти виконаних робіт, калькуляція вартості таких робіт, що свідчить про безпідставність нарахування та виплати їм авторської винагороди.

Із видаткових касових ордерів за 2010 р. ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_13, нараховувалась та виплачувалась заробітна плата бухгалтером ОСОБА_2 /т.4, а.с.57-90/.

Висновком експерта НДЕКЦ №/6/737 від 25.12.2014р. стверджується, що підписи в означених касових ордерах в графі «бухгалтер», «касир» виконані ОСОБА_2; в графах «керівник» - виконані ОСОБА_6.

Факт того, що ОСОБА_2 організовувала роботу з ведення бухгалтерського обліку, підписувала звітність та документи, приймала і видавала грошові кошти, тощо, Львівської обласної організації українського товариства охорони памяток історії та культури підтверджуються бухгалтерськими документами, звітами про надходження та використання коштів за її підписами /т.5,6 а.с.1-158/.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечує тієї обставини, що акти виконаних робіт, обєми робіт, калькуляції тощо, нею не перевірялись; всі розрахунки вона проводила та підписувала документи за дорученням та вказівкою керівника ОСОБА_6.

Як пояснили суду свідки, цього не заперечує і обвинувачена ОСОБА_2, що протягом 2007-2012 років, за час роботи над ОСОБА_3 памяток України творчим колективом не використовувалось приміщення Львівської обласної організації Українського товариства охорони памяток історії та культури, по вул. Коперніка 40а у місті Львові, однак, ОСОБА_2 забезпечила складення документів згідно з якими, із отриманих бюджетних коштів, було проведено оплату послуг з водопостачання та водовідведення, електропостачання та комунальних послуг з утримання приміщення Товариства в сумі 71 504,31 грн. для забезпечення роботи та досягнення власних цілей цієї громадської організації, які передбачені її установчими документами, що стверджується актом позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності Товариства від 12.03.2014 р. /т.ч.а.с.3-12/.

Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення доведена.

Дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.2 ст.367 КК України, оскільки вона вчинила службову недбалість, тобто, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується, у тому що будучи службовою особою, працюючи на посаді головного бухгалтера Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, що по вул. Коперніка 40а у місті Львові, виконуючи протягом 2007-2012 років надані їй повноваження щодо здійснення керівництва діяльністю бухгалтерської служби та ведення бухгалтерського обліку при освоєнні бюджетних коштів, виділених на фінансування розділу «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України» Регіональної програми розвитку інформаційного простору Львівської області на 2007-2011 роки та відповідної програми на 2012-2016 роки, зловживаючи службовим становищем, не здійснюючи робіт з підготовки видання вказаного тому «Звід пам'яток України», без складення актів виконаних робіт, проведення калькуляції ціни таких робіт чи укладення договору на виконання цих робіт, перебуваючи у приміщенні здійснила складення документації та провела нарахування собі протягом 2007-2012 років заробітної плати, за рахунок бюджетних коштів, виділених на фінансування розділу «Підтримка видавництва тому «Звід пам'яток України», відтак, заволоділа чужим майном на загальну суму 112 434 грн. Тобто, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

Слідством не доведено вини ОСОБА_2 у вчиненні означеного злочину, відтак, за ч.2 ст.191 КК України обвинувачену слід виправдати, виходячи із наступного .

З обєктивної сторони ч.2 ст.191 КК України передбачає привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка цієї форми в тому, що майно яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища субєкт злочину має право оперативного управління цим майном.

Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна, незаконно дає вказівку матеріально-відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує його за фіктивними документами, тощо.

Субєктивна сторона - прямий умисел, корисливий мотив та мета.

Як встановив суд, ОСОБА_2 працювала на посаді головного бухгалтера Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, і виконувала, покладені на неї обовязки по організації роботи з ведення бухгалтерського обліку та забезпечення виконання завдань, покладених на бухгалтерську службу; підписувала звітність та документи, які є підставою для проведення розрахунків відповідно до укладених договорів, приймання і видачі грошових коштів, проведення інших фінансових операцій, тощо. Аналогічні обовязки ОСОБА_2, як бухгалтер, виконувала при роботах повязаних з підготовкою до видання тому «Звід пам'яток України», якою займався творчий колектив Товариства з підготовки ОСОБА_3. Ця робота не була повязана із виконанням її основних обовязків, що стверджується матеріалами справи.

Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Основними законодавчими актами, які регулюють питання оплати праці є Закон України "Про оплату праці" та Кодекс законів про працю України.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" субєктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, обєднання власників або їх представницькі органи; професійні спілки, обєднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Відповідно до Закону України «Про оплату праці», ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи,, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

В силу ст.94 КЗпП про те, що заробітна плата є винагородою, яку власник виплачує працівникові, дозволяє віднести до заробітної плати не тільки виплати, що здійснюється власником у силу обов'язків, які він несе в трудових відносинах, але й у силу прав, що йому належать. Структура заробітної плати визначається в ст.2 Закону України "Про оплату праці», де заробітна плата визначається, як будь-яка виплата в грошовій формі або видача в натуральній формі, яка провадиться підприємством на користь працівника і має заохочувальний чи компенсаційний характер.

Виходячи із норм трудового права та національного законодавства, що регулює питання виплати заробітної плати, за виконувану ОСОБА_2 бухгалтерську роботу, повязану із підготовкою до видання тому «Звід пам'яток України», їй на законних підставах виплачувалась заробітна плата згідно трудового договору. Щодо розміру заробітної плати, то орган звинувачення не перевіряв цієї обставини і не надав суду доказів щодо її неправильності; зокрема, не знайшли підтвердження доводи про те, що ОСОБА_2 довільно, на власний розсуд, визначала розмір коштів, що їй виплачувались.

Крім того, як вбачається із наказу по Львівській обласній організації товариства охорони памяток історії та культури від 03.01.2007 р. ОСОБА_2 зарахована до складу авторського колективу та робочих груп з підготовки матеріалів ОСОБА_3 на умовах оплати праці, затвердженими Головною редакцією «ОСОБА_3 памяток історії та культури України»; додаток до Наказу №48 від 30.09.98р.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності по ч.2 ст.191 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання суд не встановив; обставини, що помякшують покарання судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченої, то встановлено, що ОСОБА_2 позитивно характеризується; має незадовільний стан здоровя (наявність цукрового діабету II типу середньої важкості в стадії декомпенсації), що стверджується приєднаними до справи доказами; є особою пенсійного віку, має на утриманні хворих батьків.

З врахуванням наведених обставин суд вважає, що покарання слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі.

Разом з тим, виходячи із норм ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, яке повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 ст.75 КК України, як до особи, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності; вчинила злочин середньої тяжкості та звільнити її від відбування покарання із випробуванням,встановивши іспитовий термін.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_2, яка в силу пенсійного віку не працю, отримує незначний розмір пенсії, суд вважає, що покарання у виді штрафу, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, не застосовувати.

Під час досудового розслідування проведено експертні дослідження, загальна вартість яких становить 11 733,60 грн., що підлягають стягненню з ОСОБА_2 в дохід держави.

Щодо цивільного позову прокурора прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної ради, то такий слід задовольнити частково:зокрема, відшкодуванню на користь Львівської обласної ради з ОСОБА_2 підлягає завдана матеріальна шкода в розмірі 766274,27 грн. /із суми позову 878708,27 грн. слід відмінусувати 112434,00 грн. заробітної плати, яка вмінялась по ч.2 ст.191 КК України, по якій ОСОБА_2 суд виправдовує/.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПКУкраїни, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади, повязані із виконанням організаційно - розпорядчих функцій строком на один рік, без призначення сплати штрафу.

ОСОБА_2 по ч.2 ст.191 КК України - виправдати.

Відповідно до ст.75 КК України засуджену ОСОБА_2 звільнити від відбуття призначеного покарання із випробуванням та визначити 2 /два/ роки іспитового строку з позбавлення права обіймати посади, повязані із виконанням організаційно - розпорядчих функцій строком на один рік, без призначення сплати штрафу.

Згідно ст.76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 обовязок періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 11 733,60 грн. витрат на проведення експертних досліджень.

Цивільний позов прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_28 в інтересах держави в особі Львівської обласної ради до ОСОБА_2 задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Львівської обласної ради 766274,27 грн. матеріальної шкоди спричиненої кримінальним правопорушенням.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд протягом тридцять днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникисудового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя І.Р.Волоско.