Рішення № 5757015, 07.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.09.09 р. Справа № 28/192

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь

про стягнення 1759 грн. 50 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Звягінцев М.С.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Баядєра”, м. Горлівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, про стягнення 1759 грн. 50 коп., в тому числі основний борг в розмірі 1602 грн. 78 коп., пеня в розмірі 119 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 15 грн.28 коп. та інфляційні витрати в розмірі 22 грн. 44 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №536 від 29.10.2008р., видаткову накладну №276123 від 20.03.2009р., кільцеву довіреність б/н та дати, податкову накладну.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.07.2009р. було порушено провадження по справі №28/192 та призначено її розгляд на 25.08.2009р.

Позивач в судовому засіданні 25.08.2009р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не зявився, витребувані судом документи не надав.

Ухвали господарського суду Донецької області направлялись сторонам рекомендованою кореспонденцією на адреси, що вказані у позовній заяві (згідно штампу канцелярії на зворотному боці вказаних ухвал).

Як встановлено судом, позивачем у позовній заяві було вказано адресу відповідача: 87521, АДРЕСА_1.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2009 р. юридичною адресою відповідача є: 87521, АДРЕСА_1.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, поважних причин невиконання вимог суду не представив.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Позивач, Приватне підприємство “Баядєра”, м.Горлівка, та відповідач, Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Маріуполь, уклали договір купівлі-продажу №536 від 29.10.2008р. (договір), відповідно до умов якого позивач (далі - продавець) зобовязався продати, а відповідач (далі - покупець) прийняти та оплатити товар, у терміни, асортименті, обсягах і за ціною погодженою сторонами і зазначеною в накладних, які є невідємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2 договору товар поставляється в асортименті, відповідно до письмової або усної заявки покупця.

Пункт 2.1 договору передбачає, що загальна сума договору складається із вартості товару, отриманого за всіма накладними. Ціна на товар, кількість і загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію, відповідно до накладних (п. 2.2 договору).

Право власності на товар переходить в момент передачі його від продавця (перевізника) покупцю (п. 4.3 договору).

Строк дії договору до 31.12.2008р. (п. 10.1 договору). Відповідно до п. 10.2. договору зазначено, що у випадку, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не заявить про його розірвання, договір вважається чинним на наступний календарний рік. З огляду на відсутність в матеріалах справи документів, які б достовірно підтверджували письмові звернення сторін одне до одного з вимогами щодо розірвання договору, враховуючи пояснення позивача б/н та дати, що надійшли до суду 07.09.2009р., згідно з якими останній зауважив, що договір №536 був продовжений, відповідно п. 10.2, це твердженні відповідачем не спростоване, суд вважає, що дія договору автоматично була подовжена на 2009р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідно до умов договору позивачем на адресу відповідача згідно видаткової накладної №276123 від 20.03.2009р. був поставлений товар на загальну суму 1602 грн. 78 коп. В зазначеній видатковій накладній є посилання на договір без номеру та дати.

Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, на видатковій накладній №276123 від 20.03.2009р.

Суду також надана відповідна податкова накладна, де умовою поставки є договір купівлі-продажу №536 від 29.10.2008р.

Оскільки, відповідно до пояснень позивача, інших договорів крім договору купівлі-продажу №536 від 29.10.2008р. не укладалось, враховуючи посилання в податковій накладній на договір, суд прийшов до висновку, що поставка товару здійснювалась саме за договором купівлі-продажу №536 від 29.10.2008р.

Відповідно до п.5.1 договору оплата товару здійснюється покупцем протягом 7 днів з дня одержання товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, або в іншій формі й в іншому порядку, погодженому сторонами, що не суперечить чинному законодавству України.

Суд встановив, що граничний строк оплати за видатковою накладною №276123 від 20.03.2009р. настав 27.03.2009р.

Тобто на момент подачі позовної, строк оплати за вищенаведеною видатковою накладною є таким, що настав.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобовязань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 1602 грн. 78 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 119грн. 00 коп. за період з 28.03.2009 р. по 21.07.2009р.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за неналежне виконання зобовязань, передбачених п.5.1 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України і діючої в період прострочення.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд самостійно здійснив розрахунок пені за вищенаведеною видатковою накладною та вищенаведеним періодом нарахування пені, прийшов до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства “Баядєра”, м. Горлівка про стягнення з відповідача пені в сумі 119 грн. 00 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 15 грн. 28 коп. за період прострочення з 28.03.2009р. по 21.07.2009р. та інфляційних витрат в розмірі 22 грн. 44 коп. за період з квітня 2009р. по травень 2009р.

За приписом ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 15 грн. 28 коп. (за період з 28.03.2009р. по 21.07.2009р.) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми інфляційних витрат, суд встановив, що зазначена позивачем сума не суперечать вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 22грн.44коп. за період з квітня 2009р. по травень 2009р. також підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача в повній сумі.

Одночасно, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009р. N 693 розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на момент подачі позивачем позовної заяви (30.07.2009р.) складав 118 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач повинен був сплатити 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви додане платіжне доручення №2685 від 22.07.2009р. по сплаті витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315 грн. 00 коп., що не відповідає встановленому законодавством України розміру.

За таких обставин, за висновками суду надлишково сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн. 00 коп. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 47, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Баядєра”, м.Горлівка, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Маріуполь, задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (87521, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомостей про рахунки не має) на користь Приватного підприємства “Баядєра” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057, п/р №26005200903714 в Донецькій обласній філії АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) заборгованість в сумі 1602грн. 78 коп., пеню в сумі 119 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 15грн. 28 коп., інфляційні витрати в розмірі 22 грн. 44 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Приватному підприємству “Баядєра” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ЄДРПОУ 13491057, п/р № 26005200903714 в Донецькій обласній філії АКБ УСБ м. Донецьк, МФО 334011) з державного бюджету України надлишково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 197 грн. 00 коп.

Видати довідку.

У судовому засіданні 07.09.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя