Ухвала суду № 57569786, 25.04.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4701/16-к 1-кс/335/2857/2016 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., при секретарі Школяр К.П., за участю слідчого Мельника Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУДФС у Запорізькій області Мельника Є.О. про арешт майна та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за погодженням з прокурором звернувся старший слідчий з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУДФС у Запорізькій області Мельник Є.О. про арешт майна та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи вимоги тим, що в період 2015 - 2016 р.р. невстановлені особи організувавши діяльність підприємств з ознаками «фіктивності» ПВКП «Енерготон» (ЄДРПОУ 30293999), ТОВ «Коннект-сервіс» (ЄДРПОУ 35553376) та ТОВ «Запоріжмд-істейт» (ЄДРПОУ 30850563) та діючи від імені службових осіб, використовуючи реєстраційні дані та реквізити вищевказаних підприємств, не маючи у своєму розпорядженні основних засобів, виробничих потужностей, транспорту, виробничих та складських приміщень, трудових ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, проводили сумнівні фінансові операції, які мають ознаки безтоварних, чим сприяли третім особам (підприємствам - покупцям реального сектору економіки) у штучному формуванні податкового кредиту з ПДВ та отриманні податкової вигоди у вигляді заниження суми ПДВ, що підлягала б сплаті до бюджету, внаслідок чого можливі втрати бюджету складають суму у розмірі 7 829 062,71 грн.

Протягом зазначеного часу вказані підприємства були задіяні в схемах мінімізації податкових зобов'язань та конвертації грошових коштів. У період 2015 - 2016 р.р. через рахунки зазначених вище підприємств без належних правових підстав було переведено в готівку понад 45,0 млн. грн., які в подальшому було використано у тіньовому обігу, а також безпідставно сформовано «штучний» податковий кредит з ПДВ для контрагентів-покупців на загальну суму понад 7.8 млн. грн.?

Відповідно до наявної інформації, досудовим слідством встановлено, що у зазначеній злочинній схемі, при здійсненні незаконної діяльності фіктивного підприємства ПВКП «Енерготон» (код ЄДРПОУ 30293999) невстановленими особами використовуються банківські рахунки № 26006055706657 (українська гривня), 26008055710920 (українська гривня), 26051055709115 (українська гривня) та 26007055711812 (польський злотий) які відкриті в Запорізькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 313399).

Слідчий зазначає, що грошові кошти, що знаходяться на вказаних рахунках, є предметом протиправної діяльності вказаної групи осіб щодо сприяння суб'єктам підприємницької діяльності в мінімізації ними податкових зобов'язань, розкраданню державного майна, нажиті злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочину, виявлення винних осіб, та в подальшому визнання їх речовими доказами по кримінальному провадженню.

Посилаючись на положення ст. 170, ч. 2 ст. 170 ч. 2 ст. 167 КПК України, з метою запобігання протиправним діям з використанням банківського рахунку, припинення злочинної діяльності, відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову по провадженню, слідчий просить суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ПВКП «Енерготон», які відкриті в Запорізькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк»; заборонити ПВКП «Енерготон» проводити видаткові операції по перерахуванню і зняттю грошових коштів з банківських рахунків; зобов'язати службових осіб вказаного банку надати письмову інформацію про залишок грошових коштів на вказаному рахунку на момент пред'явлення постанови суду про накладення арешту, а також щомісяця до 30 числа надавати таку інформацію ініціатору винесення подання.

У судовому засіданні слідчий доводи клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Представник РУ ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не викликався.

Заслухавши слідчого, розглянувши подане клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя встановив наступне.

СУ ФР ГУ ДФС у Запорізькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, відносно невстановлених осіб, за фактом створення та використання фіктивних підприємств ПВКП «Енерготон», ТОВ «Коннект-сервіс» та ТОВ «Запоріжмд-істейт», в діях яких вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відомості про який 29 березня 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016080000000031.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя зазначає, що станом на час розгляду клопотання цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, а тому відсутні підстави для накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову.

Санкція частини 2 статті 205 КК не передбачає такого виду покарання як конфіскація чи спеціальна конфіскація, а тому відсутні підстави для накладення арешту на банківський рахунок з підстав забезпечення конфіскації майна.

Крім того, слідчий у своєму клопотанні посилається на положення втративші чинність ч. 2 ст. 170 КПК України відповідно до вимог якої, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Натомість, на теперішній час допускається накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно з ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Проте, слідчим не доведено, що зазначені грошові кошти відповідають критеріям статті 98 КПК України, а тому відсутні підстави для накладення арешту з метою збереження речових доказів.

Також слід зазначити, що вимога слідчого про зобов'язання службових осіб банку надати письмову інформацію про залишок грошових коштів не ґрунтується на законі, а тому не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, на даний час слідчий суддя не вбачає наявності всіх передбачених правових підстав для накладення арешту на майно, з огляду на що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170 - 173, 167 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФР ГУДФС у Запорізькій області Мельника Є.О. про арешт майна та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти діб з дня її постановлення.

Слідчий суддя: І.П. Соболєва