Рішення № 57569109, 04.05.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/3363/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 травня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Ігнатюка Б.Ю.

суддів - Куштана Б.П., Мацунича М.В.

при секретарі - Кухта М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 9 березня 2016 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та індексацію аліментів,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів з 850 грн. до 2 494 грн.96 коп. та стягнення 1644 грн.96 коп. як індексації аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 7.06.2012 р. з відповідача в її користь стягнуто аліменти в розмірі 850 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття. Але дочка хворіє і тому просила збільшити розмір аліментів до вказаної суми. Одночасно просила стягнути суму індексації аліментів, яка за період з квітня 2012 р. по квітень 2015 р. становить 1644.96 коп., оскільки така індексація не проводилась.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково: з відповідача збільшено розмір стягуваних аліментів до 1500 грн. та задоволено вимоги про стягнення індексації розміру аліментів.

З цим рішенням не погодився відповідач, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про зменшення стягнення аліментів до 600 грн. та вирішити питання про індексацію аліментів.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Представник позивачки вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши осіб, які приймали участь у справі та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам постановлене у справі судове рішення не відповідає.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції мотивував проживанням дитини з позивачкою, хворобою дитини, утримання відповідачем дружини та двох їхніх дочок.

Зазначені обставини дійсно є фактичними обставинами цієї справи, але вони не є обставинами, які дають підстави для часткового задоволення позовних вимог в частині зміни розміру аліментів.

Так, відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 7.06.2012 р. питання про стягнення аліментів з відповідача в користь позивачки на утримання їхньої дочки вирішено: цим рішенням стягнуто аліменти в розмірі 850 грн. щомісячно до досягнення повноліття дитини. При прийнятті зазначеного рішення також враховано стан здоров'я дитини, що вимагається ст.182 СК України/а.с.9/. Саме ця сума підлягає індексації відповідно до ч.2 ст.184 СК України: розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Тому висновок суду про індексацію аліментів та стягнення суми індексації узгоджуються з вимогами зазначеної норми права та відповідаю правовій позиції ВСУ, висловленій у справі № 6-113 цс13.

Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту цієї норми права вбачається, що зміна розміру аліментів можлива лише у випадку зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення платника аліментів або їх одержувача. По даній справі таких обставин стосовно позивачки не встановлено: порівняльних відомостей щодо зменшення її доходів за період від часу прийняття рішення про стягнення аліментів до часу подання даної позовної заяви позивачкою не надано. Немає таких даних і відносно відповідача: відповідь з ДФС про зазначення обсягу отриманого відповідачем доходу за 2014 р. в 500 тис. грн. не свідчить про зміну його матеріального становища в сторону покращення, оскільки ці відомості надаються декларантом з його слів та перевірці не підлягають. Більш цього, з його ж таки слів, у 2015 р. він взагалі не отримував ніяких доходів, оскільки підприємницькою діяльністю не займався.

При вирішенні спірного питання також враховано наявність на утриманні відповідача двох дітей його теперішньої сім'ї.

Хвороба ж дитини, що є основним обґрунтуванням даного позову, не є підставою для застосування вимог ст.192 СК України, якою врегульовано питання зміни розміру аліментів. При цьому також враховано судову практику про розмір аліментів на одну дитину, яка склалась в даній місцевості і яка орієнтовно становить 800 грн., а також те, що батьки зобов'язані утримувати дитину в однаковій мірі, що випливає зі змісту ст.180 СК України: батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто, скільки в матеріальному плані затрачає батько дитини стільки ж повинна затрачати її мама. В даному випадку дохід матері дитини становить 1608 грн. на місяць і її частка разом з вже стягнутим розміром аліментів з відповідача становить більше її місячного доходу. Тому в задоволенні цієї частини позову слід відмовити, що не позбавляє права позивачки на звернення до суду про стягнення додаткових витрат на дитину на підставі ст.185 СК України.

Зменшувати розмір стягнення аліментів, про що зазначено в апеляційній скарзі відповідача, апеляційний суд не вправі, оскільки з такими вимогами відповідач до суду першої інстанції не звертався.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст.307,309,316 ЦПК України, судова колегія,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 9 березня 2016 року в частині зміни розміру аліментів скасувати і у цій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

В решті зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :