Ухвала суду № 57568238, 09.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-8816/15

760/21654/15-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Г.О. Козленко, розглянувши матеріали за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-

в с т а н о в и в :

Позивач, через свого представника звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, просили суд стягнути солідарно з відповідачів за оплату житлово-комунальних послуг суму у розмірі 23210, 89 грн, з яких 18090,22 грн - заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, 4778,69 грн - збитки від інфляції; 341,98 грн - 3 відсотки річних та суму сплаченого судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою ст.4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Компетенція судів щодо розгляду цивільних справ передбачена ст.15 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Тому суд зобов'язаний встановити наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У прохальній частині позивачем фактично заявлено одна позовна вимога.

Відповідно, у позовній заяві почергово повинно бути викладено по позовній вимозі: зміст позовної вимоги, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує цю позовну вимогу та зазначення доказів, що її підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Позовні вимоги не мають чіткого визначення взагалі та відповідно норм чинного законодавства.

Під час подачі позову до суду, позивачем в якості відповідачів визначені дві фізичні особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та в позовній заяві зазначено про те, що вони обидва зареєстровані та проживають в кім. № 143 гуртожитку по вул. Борщагівській, 171/18 у м. Києві. Однак матеріали справи містять докази реєстрації лише ОСОБА_1, відповідно вимоги, щодо сплати житлово-комунальних послуг можуть бути висунуті лише до ОСОБА_1 Тому позивачу слід обґрунтувати визначення в якості відповідача ОСОБА_2 та привести у відповідність позовну заяву в частині солідарного стягнення з двох відповідачів.

Також позивач зазначає про те, що оригінали рахунків на сплату за житлово-комунальні послуги «передавалися» відповідачам, однак позивач не посилається на докази щодо отримання відповідачами вказаних рахунків.

Крім того, позивач посилається на отримання позивачами вимог про погашення суми боргу, однак матеріали додані до позовної заяви не містять посилань на отримання відповідачами такої вимоги за 26.05.2013 № 0573.

Відповідно до ч.3 ст.118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій ст.96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у при знятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Позивач додав до позовної заяви ухвалу суду про скасування судового наказу від 10.09.2015, однак в заяві про видачу судового наказу заявник звертався за стягненням боргу за період з січня 2012 року по березень 2015 року, при цьому позовні вимоги за позовною заявою стосуються періоду з січня 2011 року по жовтень 2015 року. Тобто позивачу необхідно привести позовну заяву та додані до неї документи у відповідність до періоду згідно скасованого судового наказу, або звернутися до суду з заявою про винесення судового наказу за період що зазначений в позовній заяві, оскільки період з січня 2011 року по грудень 2011 року та з квітня 2015 року по жовтень 2015 року не охоплений скасованим судовим наказом та позовна заява в цій частині не може бути подана до суду.

Зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути заяву в суді першої інстанції.

Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст.119-121, 208, 209 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О.Козленко