Вирок № 57563290, 05.05.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2790/16-к

Провадження № 1-кп/161/233/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 05 травня 2016 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук В.О.,

секретар судового засідання Бондар Н.О.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015030130000802 від 8 жовтня 2015 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого утриманців, з задовільним станом здоров'я, зареєстрованим місцем проживання та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

28 листопада 2013 року Луцьким міськрайонним судом за ст.185 ч.2 КК України, до 3 років позбавлення волі, ст.75 КК України 3 роки іспитового строку;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

з участю:

прокурора Балаш Н.М.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

ВСАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за скоєння злочинів проти власності, маючи не погашену та не зняту в законному порядку судимість, під час іспитового строку, на шлях виправлення та перевиховання не став і знову скоїв кримінальне правопорушення проти власності

Так, біля 18-тої години 27 вересня 2015 року, ОСОБА_1, перебуваючи на території Волинської психіатричної лікарні, що під №98 по вул..Теремнівській, в м.Луцьк Волинської області, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння майном, скориставшись тим, що перебуваючий в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, заснув на лавці біля відділення №4, шляхом висунення з кишені одягу ОСОБА_4, повторно, таємно викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон марки "Леново А319", чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 1 105 гривень, та поруч лежачий біля ОСОБА_2, велосипед марки "Аванті", синього кольору, вартістю 1 000 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 2105 гривень.

В судовому засіданні, ОСОБА_1, свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та показав, що, викрав у ОСОБА_2 мобільний телефон та велосипед, підтвердивши при цьому час та місце скоєння злочину, найменування викраденого майна, розмір майнової шкоди, що зазначені в обвинуваченні.

Разом з тим, ОСОБА_1 показав, що велосипед він продав за 1000 гривень, а мобільний телефон передав для продажі знайомому, в якого працівники поліції вилучили викрадений телефон.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4, показав, що ОСОБА_1, скориставшись тим, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння, з кишені його одягу викрав телефон, та поруч від нього, велосипед.

Також, ОСОБА_4 показав, що телефон повернули йому працівники поліції, а велосипед ОСОБА_1 не повернув та не відшкодував його вартість.

Разом з тим, ОСОБА_4 зазначив, що велосипед придбав рік тому до крадіжки в кредит за 3000 гривень, сплативши крім цього 2000 гривень відсотків.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5-матір потерпілого показала, що від сина ОСОБА_2 дізналась, що ОСОБА_1 викрав в сина мобільний телефон та велосипед.

З протоколу огляду місця події від 9 лютого 2016 року встановлено, що в ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон марки "Леново А319", чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1, НОМЕР_2 (а.с. 115-116).

З висновку експерта №59 від 29 лютого 2016 року встановлено, що залишкова вартість вилученого мобільного телефону марки "Леново А319" становить 1105 гривень (а.с. 122-125).

З довідки встановлено, що вартість бувшого в використанні велосипеда марки "Аванті", становить 1000 гривень.

На підставі об'єктивно проведеного аналізу поданих доказів, суд встановив, що винність ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю.

Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно.

Суд дослідив дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1,.

За місцем реєстрації проживання ОСОБА_1 характеризується лише, як особа, на яку не надходило скарг (а.с. 127).

Разом з тим, суд, встановив, що ОСОБА_1 раніше судимий:

-16 липня 2004 року Луцьким міським судом за ст.185 ч.2, 185 ч.3, ст.70 КК України позбавлення волі 3 роки;

-27 травня 2005 року Луцьким міським судом ст.185 ч.3, 15-ч.2, ст.185 ч.3, 70,71 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

-27 жовтня 2008 року Луцьким міським судом ст.187 ч.1 КК України позбавлення волі 3 роки;

- 28 листопада 2013 року Луцьким міськрайонним судом за ст.185 ч.2 КК України, до 3 років позбавлення волі, ст.75 КК України 3 роки іспитового строку (а.с.126, 130).

З медичних довідок, встановлено, що ОСОБА_1, осудний ( а.с. 128-129).

Обставини, що пом'якшують покарання слід визнати активне сприяння в розкритті злочину (а.с.43).

Обставин, що обтяжують покарання суд не встановив, оскільки такі не зазначені в обвинуваченні.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як середньої тяжкості, дані про особу винного, що указані вище, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин покарання, визнанням своєї вини, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання в виді позбавлення волі, що зазначена в санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 28 листопада 2013 року Луцького міськрайонного суду Волинської області.

Суд, врахувавши наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчиняти інші правопорушення, обставини, передбачені ст.178 КПК України, що враховуються при обрані запобіжного заходу, а саме: тяжкість покарання що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, вік та задовільний стан здоров'я, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, вважає, що ОСОБА_1, до набрання вироку законної сили, обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, що передбачений ст.183 КПК України, слід залишити без зміни.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази: відданний на відповідальне зберігання ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Леново А319", після набрання вироку законної сили, повернути, як законному володільцеві (а.с.118).

Заявлений позов ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в сумі 6000 гривень та моральної шкоди в сумі 6000 гривень, цивільний відповідач ОСОБА_1 не визнав та просив позов залишити без руху.

В позовній заяві ОСОБА_2 зазначив, що майнова шкода заподіяна йому внаслідок викрадення майна-велосипеда, а моральна шкода заподіяна внаслідок викрадення телефона та велосипеда, що заключається в стражданнях, пов'язаних з переживанням та душевним хвилюванням.

В письмових поясненнях представник цивільного відповідача ОСОБА_3 зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки відсутні відомості до якого суду звертається позивач, неповні відомості щодо позивача та відповідача, не конкретизована ціна позову, не зазначені докази щодо зазначених в позовній заяві доказів.

З врахуванням зазначеного, суд, встановив, що заявлений позов підлягають до часткового задоволення, оскільки позивач не подав доказів підтверджуючих розмірів заявленої вимоги майнового характеру та доказів заявлених в позові розмірів моральної шкоди, а тому відшкодування моральної шкоди суд зменшує відповідно засад розумності та справедливості

Разом з тим, суд встановив, що доводи відповідача про залишення позову без руху безпідставні, оскільки зазначені дані позивача, відповідача, ціна позову, розміри майнової та моральної шкоди та посилання на обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 368,28 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167 ЦК України, ст.368,370,371,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, ОСОБА_1 до призначеного покарання за даним вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком від 28 листопада 2013 року Луцького міськрайонного суду Волинської області у виді позбавлення волі строком на 3 роки, остато чно, до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід-тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 24 березня 2016 року, до вступу даного вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази:відданний на відповідальне зберігання ОСОБА_2 мобільний телефон марки "Леново А319", після набрання вироку законної сили, повернути як законному володільцеві.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в відшкодування майнової шкоди в розмірі 1000 (однієї тисячі ) гривень та моральної шкоди в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

Процесуальні витрати по справі в сумі 368(триста шістдесят вісім) гривень 28 копійок за проведення експертизи слід стягнути з ОСОБА_1 на користь держави.

На вирок може бути подана апеляція через Луцький міськрайонний суд в апеляційний суд Волинської області, протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженому, що перебуває під вартою, в той же строк, з дня отримання копії вироку.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, потерпілому і прокурору.

Суддя: В.О. Ковальчук