Рішення № 57562109, 27.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.04.16р. Справа № 904/2629/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Запоріжпідшипник", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металургійний завод", м. Нікополь Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 95 113, 74 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, довіреність від 03.01.16р.;

від відповідача не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Запоріжпідшипник" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металургійний завод" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений товар у розмірі 95 113, 74 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав відзив, згідно якого просить суд повернути позовну заяву позивачу без розгляду відповідно до статті 63 ГПК України, оскільки вказаний позов відповідач не отримував, що є порушенням ст.ст. 56, 57 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

На підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем, згідно видаткових накладних, підписаних представниками підприємств обох сторін та довіреностей на отримання матеріальних цінностей (а.с.11-30), позивач протягом 2015 року поставляв відповідачу товар за який відповідач розрахувався частково, у звязку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 95 113, 74 грн.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 12.01.2016 року позивач направив на адресу відповідача вимогу щодо погашення відповідачем заборгованості за поставлений товар.

Оскільки вищевказана вимога позивача залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільного повернення передплати.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, між сторонами, у спрощений, укладено договір поставки товару.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

З приводу заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази направлення позовних матеріалів на адресу відповідача, а тому заперечення відповідача відхиляються судом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський металургійний завод" (53207, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Карла Лібнехта, 126; код ЄДРПОУ 39389118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Запоріжпідшипник" (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд.1А; код ЄДРПОУ 34975392) суму 95 113, 74 грн. (девяносто пять тисяч сто тринадцять грн. 74 коп.) заборгованості, 1 426, 71 грн. (одна тисяча чотириста двадцять шість грн. 71 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст підписаний 06.05.2016р.