Постанова № 57561129, 26.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/162/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рогози Х.С.,

представника позивача - Сіромахи Г.А.,

представника відповідача - Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Раббит Лайф" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання договору про визнання електронних документів дійсним та визнання податкової декларації з податку на додану вартість поданою, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2016 року Фермерського господарства "Раббит Лайф" (надалі - ФГ "Раббіт Лайф", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про зобов'язання визнати дійсним договір про визнання електронних документів, а декларації такою, що подана вчасно (з урахуванням уточнення позовних вимог у судовому засіданні 26 квітня 2016 року).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на момент подачі електронної звітності, тобто 20 листопада 2015 року (дата фактичного отримання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період "жовтень" 2015 року (з позначкою Звітна нова) та додатку до неї, а саме Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) діяли посилені сертифікати відкритих ключів (чинні до 01 листопада 2016 року) та ФГ "Раббіт Лайф" станом на 20 листопада 2015 року місце реєстрації не змінювало, тому підстав для розірвання договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку не було. У зв'язку з чим, оскаржувані дії контролюючого органу є такими, що вчинені всупереч вимог чинного законодавства України, порушують права та законні інтереси ФГ "Раббіт Лайф" і потребують судового захисту.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що в даному випадку контролюючий орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ФГ "Раббіт Лайф" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 36719333 /а.с. 12-14/. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість 01 жовтня 2015 року, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування 01 жовтня 2015 року /а.с. 40/.

Судом встановлено, що між позивачем та Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС (Глобинське відділення) укладений договір № 1 від 12 жовтня 2015 року про визнання електронних документів /а.с. 79-82/.

ФГ "Раббіт Лайф" засобами електронного зв'язку подало до Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення) податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року /а.с. 20-23/, яка прийнята контролюючим органом без зауважень, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний номер документу 9223770141, з якої вбачається, що документ доставлено до районного рівня 1608 Кременчуцька ОДПІ (Глобинське відділення) 02 листопада 2015 року /а.с. 19/.

04 листопада 2015 року засобами електронного зв'язку позивачем до Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення) подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період "жовтень" 2015 року (з позначкою "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства") /а.с. 25-28/, з додатками до неї:

- № 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" /а.с. 29-30/;

- № 9 "Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг" /а.с. 31/.

Дана податкова декларація з додатками прийнята відповідачем без зауважень, що підтверджується квитанцією № 2, реєстраційний номер документу 9224893585, з якої вбачається, що документ доставлено до районного рівня 1608 Кременчуцька ОДПІ (Глобинське відділення) 04 листопада 2015 року /а.с. 24/.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою коригування раніше поданої загальної податкової декларації з податку на додану вартість ФГ "Раббит Лайф" 20 листопада 2015 року засобами електронного зв'язку направлено до Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення) податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період "жовтень" 2015 року (з позначкою Звітна нова) /а.с. 33-36/. Відповідно до квитанції № 1 документ доставлено до центрального рівня ДПС України 20 листопада 2015 року, проте не прийнятий, оскільки не укладено Договір про визнання електронної звітності /а.с. 32/.

Крім того, 20 листопада 2015 року позивачем засобами електронного зв'язку направлено до Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення) Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) /а.с. 38-39/. Відповідно до квитанції № 1 документ доставлено до центрального рівня ДПС України 20 листопада 2015 року, однак не прийнятий, оскільки не укладено Договір про визнання електронної звітності /а.с. 37/.

ФГ "Раббит Лайф" протягом листопада 2015 року подавало податкову звітність засобами електронного зв'язку відповідно до посилених сертифікатів відкритих ключів, які чинні до 01 листопада 2016 року, що не викликало будь-яких зауважень з боку відповідача /а.с. 16-18/.

Як зазначено у позовній заяві, будь-яких повідомлень щодо припинення дії Договору про визнання електронної звітності в односторонньому порядку позивач не отримував. З усних пояснень працівників контролюючого органу ФГ "Раббит Лайф" стало відомо, що дію Договору про визнання електронної звітності припинено з підстав відсутності юридичної особи за місцезнаходженням.

Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить із наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 (надалі - Інструкція № 233), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 7 Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Пунктами 7.3, 7.4 та 7.5 Розділу ІІІ Інструкції № 233 встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС /пункт 7.6 Розділу ІІІ Інструкції № 233/.

Відповідно до статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1. статті 16 ПК України Платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до положень пункту 46.1 статті 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (пункти 48.1, 48.3 статті 48 ПК України)

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (пункт 48.4 статті 48 ПК України).

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання контролюючим органом (пункти 49.8, 49.9 статті 49 ПК України).

Відповідно до пункту 49.10 статті 49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларації з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Судом встановлено, що ФГ "Раббит Лайф" 20 листопада 2015 року засобами електронного зв'язку направлено до Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення) податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період "жовтень" 2015 року (з позначкою Звітна нова) /а.с. 33-36/. Відповідно до квитанції № 1 документ доставлено до центрального рівня ДПС України 20 листопада 2015 року, проте не прийнятий, оскільки не укладено Договір про визнання електронної звітності /а.с. 32/.

Крім того, 20 листопада 2015 року позивачем засобами електронного зв'язку направлено до Кременчуцької ОДПІ (Глобинське відділення) Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) /а.с. 38-39/. Відповідно до квитанції № 1 документ доставлено до центрального рівня ДПС України 20 листопада 2015 року, однак не прийнятий, оскільки не укладено Договір про визнання електронної звітності /а.с. 37/.

Відповідно до приписів статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, адміністративний договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.

Так, відповідно до пункту 4 розділу 6 Договору про визнання електронних документів передбачено, що орган державної податкової служби має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником податків місця реєстрації.

Виходячи з умов договору про визнання електронних документів відповідач має право розірвати Договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації.

В ході розгляду справи, судом встановлено, що після різкого збільшення обсягів постачання продукції у жовтні 2015 року посадовими особами Кременчуцької ОДПІ здійснено вихід за податковою адресою ФГ "Раббит Лайф" за результатами якого не встановлено його місцезнаходження за адресою вул. Першотравнева, 46-А, с. Бабічівка, Глобинський район, Полтавська область, внаслідок чого складено акт від 13 листопада 2015 року № 66 /а.с. 101/.

Таким чином, на час розірвання за ініціативою податкового органу Договору № 1 від 12 жовтня 2015 року про визнання електронних документів, ФГ "Раббит Лайф" не знаходилося за юридичною адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, про інше офіційне місцезнаходження юридичної особи до суду інформації не надано.

Крім того, в судовому засіданні, судом, витребовувалися докази щодо наявності у суб'єкта господарювання відповідних виробничих потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів, наявності необхідної кількості працюючих з відповідними фаховими знаннями, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення сільськогосподарської діяльності. Однак, позивач інформацію не надав; представник позивача Сіромаха Г.А., в судовому засіданні, відмовився надавати будь-які пояснення з даного питання, оскільки, це не є стосується предмету даного позову.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ "Раббит Лайф".

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 травня 2016 року.

Суддя С.С. Бойко