Постанова № 57560996, 04.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року Справа № 814/2437/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмовго провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, с. Краснопілля, Березанський район, Миколаївська область

до відповідача: Відділу Державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції, смт. Березанка, Миколаївська область

Суть спору: скасування постанови від 03.11.2014 року № 45202563,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції (надалі - відповідач) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 03.11.2014 року № 45202563 та скасування відкриття виконавчого провадження про стягнення судового збору від 23.06.2014 року № 47943666.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини нечвки суд не сповістив. Позов заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, суд встановив наступне.

На виконані в відділі державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції перебувало виконавче провадження № 45202563 видане Березанським районним судом Миколаївської області по справі № 469/1102/13ц стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль " заборгованості в розмірі 322 416,69 грн., що було закінчено 23.06.2015 року на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а саме повне фактичне виконання рішення суду.

23.06.2015 відповідачем в особі головного державного виконавця Опята Юрієм Юрієвичем було винесено постанову № 47943666 про відкриття виконавчого провадження стосовно стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору в розмірі 32 241, 66 грн. на підставі постанови від 03.11.2014 про стягнення виконавчого збору за виконавчим провадженням № 45202563.

Позивач зазначає, що з постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2014 по справі № 45202563 був фактично ознайомлений тільки 13.11.2014 з'явившись до відділу державної виконавчої служби Березанського районного управління юстиції, на вимогу державного виконавця.

Ознайомлюючись з матеріалами виконавчого провадження 13.11.2014 року, позивач стверджує, що постанови про стягнення виконавчого збору там не було, що унеможливлювало її оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 31 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (надалі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони.

На виконання Закону України «Про виконавче провадження» наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 затверджено Інструкцію про проведення виконавчих дій, п. 4.1. якої передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток. У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Відповідно до ст. 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувану та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Як вбачається з ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Так як, позивач ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження тільки 13.11.2014 року, то і строк добровільного виконання розпочинається лише з 13.11.2014 року, а тому строк добровільного виконання спливає 20.11.2014 року.

Відповідач на підтвердження вчасності винесення постанови від 03.11.2014 року надав Реєстр відправлення рекомендованої кореспонденції за 28.10.2014 року та фіскальний чек про сплату відділенням відправки рекомендованих листів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв"язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Отже, постанова про стягнення виконавчого збору від 03.01.2014 року винесена відділом передчасно.

Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору від 23.06.2015 року, яка прийнята на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 03.01.2014 року, яка в свою чергу винесена відповідачем завчасно, пілягає скасуванню.

Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2014 року боржнику надано 7 днів для добровільного виконання вказаної постанови.

Так як, позивач ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження тільки 13.11.2014 року, то і строк добровільного виконання розпочинається лише з 13.11.2014 року, а тому строк добровільного виконання спливає 20.11.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач добровільно сплатив заборгованість за виконавчим листом Березанського районного суду Миколаївської області.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони відповідно до вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 03.11.2014 року № 45202563.

Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору від 23.06.2015 року № 47943666.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О. Ф. Середа