Постанова № 57560745, 14.04.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2016 р. № 338/171/16-а

14 год. 55 хв. м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - Гундяка В.Д.

при секретарі Бунич Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України про визнання протиправним, скасування рішення від 13.11.2015 та зобов"язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України про визнання протиправним, скасування рішення від 13.11.2015 та зобов"язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовував тим, що рішення від 13.11.2015 року, яким йому відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій, прийняте відповідачем протиправно та з порушеннями вимог законодавства України, чинного на момент його прийняття.

Ухвалою Богородчанського районного суду від 17.03.2016 року дану справу було передано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду для судового розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених в адміністративному позові. Суду пояснили, що ОСОБА_1 в період з 20.07.1968 по 04.11.1968 проходив спеціальні військові збори на території ЧССР та залучався до виконання спеціальних завдань в зоні бойових дій у Чехо-Словаччині. Вказали, що у зв'язку з наміром отримати статус учасника бойових дій позивач у встановленому порядку звернувся до Богородчанського районного військового комісаріату з питання розгляду матеріалів про визначення його учасником бойових дій. Зазначили, що згідно з витягу із протоколу №15 від 13.11.2015 року засідання Комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України прийнято рішення про відмову позивачу у наданні відповідного статусу. При цьому в порушення вимог Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій заявника не було проінформовано про дату та час розгляду вищевказаного питання, що фактично унеможливило його участь у засіданні комісії. Окремо позивач та його представник звернули увагу суду на те, що комісією не вжито усіх можливих та необхідних дій для з'ясування правомірності заяви позивача стосовно визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій. Просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. В поданому суду запереченні зазначив, що оскільки в переданій на розгляд комісії заяві позивач не вказав про бажання прийняти участь у її розгляді, то відповідно останнього на засідання комісії запрошено не було. Крім цього вказав, що документального підтвердження про проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині (польова пошта 27634) немає. При цьому в запереченні звернена увага суду, що вищевказана військова частина увійшла в ЧРСР 09.11.1968 року, а спеціальні учбові збори заявник проходив з 22.07.1968 по 04.11.1968, тобто в період перебування вищевказаної в/ч в м. Івано-Франківську. З огляду на вищевикладені обставини відповідач вважає, що дві обов'язкові умови, необхідні для встановлення статусу учасника бойових дій, а саме: проходження служби, роботи чи перебування у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії та участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ, у позивача відсутні. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши позивача та його представника, взявши до уваги заперечення відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України із заявою щодо визнання за ним відповідного статусу (а.с.18).

В судовому засіданні встановлено, що за наслідками розгляду наданих заявником документів 13.11.2015 року відповідачем прийнято протокольне рішення, яким заявнику в наданні статусу учасника бойових дій відмовлено (а.с.19).

Оцінивши одержані в ході судового розгляду докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем вищевказаного рішення з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог пп.3, 9 ч.3 ст.2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття таких рішень.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі, в першу чергу регулюються Положенням про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 07.05.2015 року за №200, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.05.2005 року за № 531/26976, а отже має силу нормативно-правового акту.

Згідно з пунктом першим вищевказаного Положення комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісії) створюються в Міністерстві оборони України, військовій частині А0515, військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим, обласних та Київському міському військових комісаріатах.

Відповідно до п.п. 5, 6 Положення у своїй діяльності Комісії керуються Конституцією України, іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України та цим Положенням. На Комісії Міністерства оборони України покладається вирішення питань про визнання учасниками бойових дій із числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які проходять військову (державну) службу, працюють у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України.

Нормами п.11 Положення визначено, що Комісії приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі таких документів:

заяв громадян або клопотань командирів (начальників);

довідок відповідного періоду, підписаних і завірених печаткою;

партизанського квитка;

посвідчення учасника підпілля;

посвідчення до знака "За розмінування";

грамот, фотографій (оригіналів);

газетних матеріалів того періоду, який потребує підтвердження;

історичних довідок, документів та інших архівних матеріалів;

документів потрібного періоду, де зазначені прізвище, ім'я та по батькові заявника;

документів, які підтверджують службу чи роботу заявника у відповідний період;

інших документів, на підставі яких можливо зробити достовірний висновок про участь у бойових діях або розмінуванні (траленні бойових мін).

Крім того відповідно до п.12 Положення за відсутності в заявника через незалежні від нього причини необхідних документів, які підтверджують його право на отримання статусу учасника бойових дій, дозволяється брати до уваги показання свідків (не менше двох), які в період, що потребує підтвердження, проходили військову службу чи працювали разом із заявником.

Згідно з п.10 Положення Комісії зобов'язані:

приймати до розгляду заяви громадян про визнання їх учасниками бойових дій відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

реєструвати заяви в спеціальній книзі обліку;

інформувати заявника про прийняття заяви до розгляду і дату засідання Комісії (при цьому жодних умов такого інформування не передбачено);

розглядати внесені на розгляд заяви та інші документи в місячний строк з дня їх отримання;

робити запити до відповідних архівних установ (за потреби), про що повідомляти заявника;

заслуховувати пояснення осіб, які подали заяви, свідків, представників організацій, установ та громадських організацій ветеранів, досліджувати інші докази особистої участі заявника в бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (сил) або розмінуванні (траленні бойових мін);

доводити рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, до відома громадянина в письмовій формі, а також роз'яснювати порядок його оскарження;

розглядати документи стосовно надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертати їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання;

засідання Комісії проводити не рідше одного разу на місяць (за наявності документів).

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що Комісія при прийнятті рішення про визнання учасником бойових дій повинна вжити достатніх заходів, необхідних для підтвердження чи спростування факту участі заявника у бойових діях.

За таких обставин на переконання суду при прийнятті оскаржуваногго рішення відповідач був зобов'язаний зробити запити до відповідних архівних установ, заслухати пояснення осіб, які подали заяви, свідків, тощо.

Однак відповідно до наданих в судовому засіданні пояснень позивача та його представника, які залишились неспростовані відповідачем, Комісією не вжито всіх можливих та необхідних заходів для з'ясування правомірності заяви позивача щодо визнання останнього учасником бойових дій та водночас протиправно не було повідомлено заявника про час розгляду даних матеріалів.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем в поданому запереченні не заперечувався факт неповідомлення заявника про дату та час розгляду поданих матеріалів, а зазначено виключно причину неповідомлення, а саме: заявником у поданій заяві не було вказано про бажання ОСОБА_1 прийняти участь у засіданні Комісії.Однак зазначене, на переконання суду, відповідно до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства України, не є підставою для бездіяльності щодо доведення до відома заявника інформації про час та місце розгляду даного питання.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення підлягає до скасування, як таке, що прийняте відповідачем протиправно, без урахування всіх обставин та з порушенням процедури його прийняття .

Одночасно суд вважає безпідставною позовну вимогу про визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій на території Чехословаччини з огляду на наступне.

Так згідно з положеннями КАС України щодо компетенції адміністративного суду, суд не може підміняти інший орган державної влади та реалізувати повноваження по вирішенню питань, які законодавством віднесенні до компетенції цього органу державної влади.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), критеріям, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України, не втручається та не може втручатись у дискрецію суб'єкта владних повноважень, а тому вимога позивача про визнання ОСОБА_1 учасником бойових дій на території Чехословаччини не може бути задоволена.

В той же час прийняттю рішення про визнання учасниками бойових дій передують стани перевірки поданих документів та отримання відповідей на запити від інших повноважених органів. Тому суд також не може зобов'язати відповідача визнати позивача учасником бойових дій за обставин, коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформлені, а усі етапи перевірки - завершені.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевказану норму, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України повторно розглянути документи ОСОБА_1 по питанню надання йому статусу учасника бойових дій.

Згідно ч.3 ст. 94 КАСУ, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень пропорційно до задоволених вимог.

Однак як вбачається з наявної в матеріалах справи квитанції №09022016120050 від 09.02.2016 року, ОСОБА_1 сплачено 554 грн. судових витрат (а.с.1). Таким чином, позивачем було сплачено судовий збір виключно за одну позовну вимогу.

З огляду на зазначене, з урахуванням розміру сплаченого позивачем судового збору, останній не підлягає до стягнення з суб'єкта владних повноважень.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 07.05.2015 року за №200, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2005 року за № 531/26976, керуючись ст.ст. 11, 17, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України від 13.11.2015 року про відмову у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Зобов'язати Комісію Івано-Франківського обласного військового комісаріату з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Збройних Силах України повторно розглянути документи ОСОБА_1 по питанню надання йому статусу учасника бойових дій.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Гундяк В.Д.

Постанова складена в повному обсязі 04.05.2016 року.