Постанова № 57560539, 26.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. Луцьк Справа № 803/403/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача 1 Забожчук О.В.,

представника третьої особи Буравського В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Волинська обласна профспілкова організація атестованих працівників ОВС України про визнання протиправними та скасування рішень, наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області, атестаційної комісії № 3 Головного управління національної поліції у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Волинська обласна профспілкова організація атестованих працівників ОВС України про визнання протиправними дій щодо проведення незаконної атестації ОСОБА_1; визнання протиправними та скасування рішення (висновку) атестаційної комісії № 3 Головного управління національної поліції у Волинській області, про невідповідність займаній посаді та звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність та рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2; визнання протиправним та скасування наказу № 41 о/с від 02 березня 2016 року в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення на посаді поліцейського Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 02 березня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 21 квітня 2006 року по 06 листопада 2015 року позивач перебував на службі в органах внутрішніх справ України.

07.11.2015 року наказом № 1 о/с "По особовому складу" у відповідності до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" ОСОБА_1 був призначений поліцейським Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з присвоєнням йому спеціального звання "старший сержант поліції".

Наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 22 січня 2016 року №85 було наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Волинській області та підпорядкованих підрозділів атестаційними комісіями, починаючи з 22 січня 2016 року. Позивач для проходження атестування зареєструвався у єдиній централізованій відомчій телекомунікаційній мережі та пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 33 бали із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 28 балів із 60 можливих).

15 лютого 2016 року атестаційна комісія №3 Головного управління Національної поліції у Волинській області прийняла рішення щодо позивача про те, що він займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Рішенням апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2 від 23 лютого 2016 року скаргу позивача відхилено.

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 02 березня 2016 року №41 о/с "По особовому складу" старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області з 02 березня 2016 року звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність.

З рішеннями атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 15 лютого 2016 року, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2 від 23 лютого 2016 року, наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 02 березня 2016 року № 41 о/с позивач не згідний, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, виходячи з такого.

Позивач вважає, що його атестування було протиправним з огляду на те, що він не підлягав атестації, яка до того ж проводилася неправомочною комісією (до складу комісії не входили кваліфіковані фахівці в галузі його службової діяльності, які могли б повно, всебічно і неупереджено оцінити усі критерії відповідності того чи іншого поліцейського) та не об'єктивно (без урахування професійних якостей позивача, його характеристик та висновку безпосереднього керівника).

Атестаційна комісія №3 Головного управління Національної поліції у Волинській області при прийнятті рішення відносно ОСОБА_1 не врахувала критеріїв, визначених пунктом 16 Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465, у протоколі від 15 лютого 2016 року не відображено хід проведення співбесіди та питання, що ставилися позивачу, відсутні мотиви прийняття рішення. Рішенням апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 від 23 лютого 2016 року скаргу позивача відхилено з формальних та надуманих підстав.

Висновки атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції у Волинській області та атестаційної комісії Західного регіону №2 є необ'єктивними та протиправними, відтак, на їх підставі позивача незаконно було звільнено зі служби в поліції згідно із наказом від 02 березня 2016 року № 41 о/с.

У судовому засіданні перед початком слухання справи по суті позивач відмовився від позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції України у Волинській області щодо проведення незаконної атестації. Суд керуючись статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України прийняв дану відмову оскільки це процесуальне право позивача. Додатково пояснив, що дійсно проходив співбесіду на засіданні атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції у Волинській області та був присутнім при розгляді його скарги на засіданні апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2, при цьому, члени комісій не задавали йому запитань стосовно його службової діяльності, а висловлювали припущення щодо можливого вчинення позивачем протиправних дій, тому позивач вважає висновки вказаних комісій відносно нього не об'єктивними.

Просить визнати протиправними та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 15 лютого 2016 року, рішення (висновок) апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 від 23 лютого 2016 року та наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області №41 о/с від 02 березня 2016 року в частині звільнення, поновити його на посаді поліцейського Ковельського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 14 квітня 2016 року № 717/26/01-2016 (а.с.158-165) представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що атестування позивача було проведено на підставі і у порядку, що передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС України від 17 листопада 2015 року № 1465, у складі атестаційних комісій були відсутні особи, які могли б не об'єктивно та упереджено прийняти рішення, вказані комісії створені з метою допомоги керівництву органів Національної поліції для якісного та неупередженого встановлення відповідності колишніх працівників міліції оновленим вимогам суспільства до поліцейських та наділені дискреційними повноваженнями, а висновки апеляційної атестаційної комісії є обов'язковими для виконання керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Вказує на те, що у позовній заяві не зазначено, які норми чинного законодавства було порушено ГУ НП у Волинській області під час проведення атестування та видання наказу про його звільнення з поліції через службову невідповідність. ОСОБА_1 було взято на службу за окремим порядком та призначено на посаду тимчасового штату територіального підрозділу Національної поліції України.

Відповідачі атестаційна комісія №3 Головного управління Національної поліції у Волинській області та апеляційна атестаційна комісія Західного регіону №2 письмових заперечень проти позову до суду не подали та в судове засідання своїх представників не направили, хоча відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття представника відповідача 2 та представника відповідача 3 в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Представник третьої особи - Волинської обласної профспілкової організації атестованих працівників ОВС України в судовому засіданні підтримав позицію позивача. Додатково пояснив суду, що позивач є членом профспілки на підставі поданої ним письмової заяви, має вищу освіту, виховує 3-є дітей, проживає з дружиною та дітьми з батьками у двохкімнатній квартирі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача 1, представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 21 квітня 2006 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України, на посаді інспектора патрульної служби, про що свідчить його послужний список (а. с. 29-32).

Згідно із наказом Головного управління Національної поліції у Волинській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с «По особовому складу» відповідно до пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, призначено поліцейським Ковельського відділу поліції з присвоєнням йому спеціального звання «старший сержант поліції» (а. с. 40).

Разом з тим, згідно з наказом т. в. о. начальника ГУ НП у Волинській області від 02 березня 2016 року № 41 о/с старшого сержанта поліції ОСОБА_1, поліцейського Ковельського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції з 2 березня 2016 року за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Підставою такого звільнення слугував висновок атестаційної комісії №3 ГУ НП у Волинській області від 15 лютого 2016 року, висновок апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 від 23 лютого 2016 року(а.с.186).

Надаючи правову оцінку правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, суд дійшов до таких висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію», який набув чинності 07 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 Розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відповідно до статті 47 вищевказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Статтею 58 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року призначений поліцейським Ковельського відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції згідно відповідного наказу від 07 листопада 2015 року № 1 о/с за заявою (а.с.167).

Отже, позивач був прийнятий на службу в поліцію на постійній основі, за його згодою.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частина друга даної статті визначає правові підстави, за яких проводиться атестування поліцейських, а саме:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування поліцейських містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465), зокрема, її пункт 3 розділу І.

Згідно із частиною третьою та четвертою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками та рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Звідси убачається, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд вважає, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі № 21-13а14.

Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу І Інструкції № 1465 рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають створення атестаційних комісій; складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

З матеріалів справи вбачається, що т. в. о. начальника ГУ НП у Волинській області був виданий наказ від 22 січня 2016 року №85 про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Волинській області (а.с. 168), 25 січня 2016 року був виданий наказ №95 про організацію заходів з тестування поліцейських (а.с. 169), а наказом від 03 лютого 2016 року № 145 був затверджений персональний склад атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Волинській області (а. с. 170-173 зворот).

Разом з тим суд зазначає, що позивач був ознайомлений з наказами Головного управління Національної поліції у Волинській області № № 85, 95, добровільно зареєструвався та пішов на атестування. Дані накази не оскаржував оскільки не вважав їх протиправними.

Щодо персонального складу атестаційних комісій позивач у судовому засіданні пояснив, що знайомився з ними на офіційному веб-сайті ГУНП.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 1456 до складу атестаційних комісій входять: голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України.

Як передбачає пункт 4 розділу ІІ Інструкції № 1456, до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, персональний склад атестаційної комісії № 3 ГУНП у Волинській області згідно з наказом від 03 лютого 2016 року № 145 (із змінами, внесеними наказом ГУ НП у Волинській області від 12 лютого 2016 року № 157) (а.с.83) затверджено у такому складі: голова комісії - підполковник поліції Павленко Р.С., головний оперуповноважений-інспектор Департаменту карного розшуку Національної поліції України; секретар комісії - лейтенант поліції Фалько І.В., Управління патрульної поліції в м. Київ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України; члени комісії - Гаврищук А.О., представник Асоціації захисту прав молоді Волині (за згодою); Ковальов С.В., Волинського обласного відділення спілки адвокатів України (за згодою); Шелеп М.Р., представник Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу (за згодою); Кочнєва О.В., старший слідчий в особливо важких справах Головного слідчого управління Національної поліції України, тобто в склад комісії входили як фахові спеціалісти так і представники громадських організацій, що відповідає пункту 4 розділу ІІ Інструкції № 1456 (а. с. 170-171).

Судом встановлено, що члени комісії не представлялися, були відсутні таблички з ініціалами персонального складу атестаційної комісії, що позбавило права позивача у разі необхідності заявити відводи членам комісії.

Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції № 1465 та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції № 1465 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:

1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками;

2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;

3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;

4) володіння іноземними мовами;

5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;

6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;

7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;

8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;

9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Пункт 9 розділу IV Інструкції № 1465 передбачає, що прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямим керівником передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими матеріалами справи, за змістом атестаційного листа, складеного на ОСОБА_1, останній характеризується виключно з позитивної сторони як професійно грамотний, ініціативний співробітник, відповідальний, приймає виважені рішення, спокійний, врівноважений, розсудливий. Має вищу освіту, спеціальність правознавство. При спілкуванні з колегами та громадянами проявляє ввічливість та тактовність. Постійно працює над вдосконаленням свого освітнього та кваліфікаційного рівня. В стройовому відношенні підтягнутий, дотримується правил носіння форменного одягу, матеріальну частину табельної та вогнепальної зброї та правила її застосування знає і вміло володіє нею. За висновком прямого керівника ОСОБА_1 займаній посаді відповідає (а. с. 174-175).

Відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати поліцейський за результатами проходження двох тестувань, - 120, які враховуються рівними частинами (50 % - тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % - тестування на загальні здібності та навички) (пункт 18 розділу V Інструкції № 1465).

Як свідчить інформація, занесена до розділу ІІІ атестаційного листа, ОСОБА_1 за результатами проведеного тестування на загальні здібності та навички набрав 33 балів з 60 можливих, за тестом на знання законодавчої бази набрав 28 балів з 60 можливих, тобто більше мінімума (разом 61 бал).

Відповідно до пунктів 11, 12 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-25 розділу IV Інструкції № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії. За результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис.

З протоколу атестаційної комісії № 3 ГУНП у Волинській області ОП № 15.00003257.0018446 від 15 лютого 2016 року вбачається, що членами атестаційної комісії під час проведення тестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, зібрані на ОСОБА_1, а саме: декларацію про доходи; послужний список; інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення комісією одноголосно прийнято рішення (за - 6, проти - 0), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 182).

На думку суду, висновок атестаційної комісії №3 ГУНП у Волинській області про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та, як наслідок, про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Згідно матеріалів, які були досліджені атестаційною комісією, поліцейський характеризується виключно з позитивної сторони, за висновками безпосереднього керівника займаній посаді відповідає, по інформативних довідках за період служби в міліції мав одне заохочення та п'ять стягнень, які на час проведення атестації зняті, рівень професійної підготовки в системі службової підготовки «задовільно», професійної та фізичної підготовки за підсумками 2014-2015 навчального року: функціональна підготовка «добре», вогнева підготовка «задовільно», фізична підготовка «задовільно», загальна оцінка «задовільно», за результатами перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», до ОСОБА_1 заборони, передбачені частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону, не застосовуються (а. с. 179-181). Щодо стягнень надав суду пояснення, що сувора догана була накладена за втрату службового посвідчення при переслідуванні порушника, остання догана була в 2012 році за невиконання наказу, наразі всі стягнення зняті.

Представник третьої особи - Волинської обласної профспілкової організації атестованих працівників ОВС України в судовому засіданні пояснив суду, що позивач є членом профспілки на підставі поданої ним письмової заяви, має вищу освіту, виховує 3-х дітей, проживає з дружиною та дітьми з батьками у двохкімнатній квартирі, що, на думку суду, характеризує в побуті його як людину скромну, хорошого сім'янина.

Згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, вирішуючи питання відповідності поліцейського займаній посаді за наслідками атестування атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465.

Проте, в рішенні атестаційної комісії № 3 ГУ НП у Волинській області не вказано, з яких підстав комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, якими критеріями вона керувалася, приймаючи таке рішення.

На думку суду, атестаційна комісія поверхнево, не в повній мірі з'ясувала обставини відповідно до вимог інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшла до такого висновку, не взяла до уваги професійні, ділові, особисті якості позивача.

Разом з тим, протокол атестаційної комісії № 3 ГУНП у Волинській області не містить чіткого переліку запитань, які ставились позивачу під час проходження ним співбесіди, та відповідей на них. З пояснень позивача технічний запис не здійснювався.

У судовому засіданні позивач пояснив, що під час проходження атестації члени атестаційної комісії задавали запитання, які не стосуються оцінки його ділових та професійних якостей, кваліфікаційного рівня. Зокрема, ставились запитання щодо отримання ним неправомірної вигоди чи виконував злочинні накази. Крім того, просив суд звернути увагу на ту обставину, що відповідачами не надано суду інформацію з відкритих джерел відносно ОСОБА_1, яка свідчила б про його причетність до незаконної діяльності.

Поліцейському не пропонувалось проходження поліграфу, що є одною із умов передбачених Інструкцією у разі сумнівів при усній співбесіді з позивачем.

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 1465 метою атестування поліцейських є оцінка їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Отже, при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватись усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції, що зроблено в повній мірі не було. Зворотнього чи будь-яких письмових доказів, які свідчили б про протиправні дії позивача представник відповідача суду не надав.

Як передбачено пунктом 5 розділу VI Інструкції № 1465, поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії. Скарга подається безпосередньо до апеляційної атестаційної комісії відповідно до компетенції, яка визначена пунктом 1 цього розділу, чи шляхом надсилання на адресу відповідної апеляційної атестаційної комісії рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою).

Наказом по Національній поліції України № 124 від 12 лютого 2016 року було затверджено персональний склад апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2: голова - майор поліції ОСОБА_11, заступник начальника управління - начальник відділу Головного слідчого управління Національної поліції України; секретар - лейтенант поліції ОСОБА_12, інспектор роти № 7 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві; члени комісії - майор поліції ОСОБА_13, головний інспектор Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України; ОСОБА_14, представник ГО «Народний тил» (за згодою); ОСОБА_3, представник Волинської обласної профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ України (за згодою); ОСОБА_15, представник комітету правозахисту та боротьби з корупцією Громадської ради Волині (за згодою); ОСОБА_16, представник Волинської обласної ГО «Центр правової допомоги» (за згодою) (а. с. 183).

Згідно із пунктами 10, 12 - 14 цього ж розділу зазначеної Інструкції з метою повного всебічного та об'єктивного розгляду скарги апеляційна атестаційна комісія може прийняти рішення щодо виклику поліцейського, який подав скаргу, на співбесіду. Запрошення на співбесіду проводиться шляхом персонального запрошення та/або розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції. Якщо поліцейський, який атестувався, не з'явився на співбесіду з апеляційною атестаційною комісією, то комісією приймається висновок без проведення співбесіди за наявними матеріалами, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання комісії. Апеляційна атестаційна комісія на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, шляхом відкритого голосування приймає рішення про відхилення скарги поліцейського або скасовує висновок відповідної атестаційної комісії та приймає новий висновок. Рішення апеляційної атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів апеляційної атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови апеляційної атестаційної комісії. Рішення апеляційної атестаційної комісії оформляються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, мотиви прийнятого рішення. Протокол підписує головуючий і члени комісії, які брали участь у прийнятті рішення. Висновки апеляційної атестаційної комісії заносяться до атестаційного листа, який підписують голова та секретар комісії, та протягом 5 робочих днів надсилаються для обов'язкового негайного виконання керівнику, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції.

З матеріалів справи слідує, що позивач подав скаргу на рішення атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції у Волинській області від 15 лютого 2016 року, за результати розгляду якої рішенням апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2, оформленим протоколом ОП № 15.00003776.0018446 від 23 лютого 2016 року, скаргу поліцейського відхилено. При цьому, вказане рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2 мотивоване тим, що під час співбесіди апелянт продемонстрував неналежний рівень теоретичних знань законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність на займаній посаді; не оперує професійними поняттями. Відсутня інша мотивація для продовження служби в поліції, окрім особистого покращення матеріального стану. Відсутнє розуміння необхідності реформування системи.

Проте, всупереч вимогам пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV, пункту 13 розділу VI Інструкції № 1465, у рішенні апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2, що оформлене протоколом ОП № 15.00003776.0018446 від 23 лютого 2016 року, не вказано, з яких підстав членами апеляційної атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV зазначеної Інструкції не відповідає поліцейський ОСОБА_1 У вказаному протоколі не відображено також хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє покликання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Крім того, у вказаному протоколі також не відображено, з яких мотивів виходила апеляційна атестаційна комісія, підтримуючи рішення атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді, та вважаючи за необхідне звільнити його зі служби в поліції через службову невідповідність.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії №3 ГУНП у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді є необґрунтованим, упередженим, поверхневим та безпідставним, оскільки відповідачами не доведено суду відсутність у позивача належного рівня професійних, ділових та особистих якостей для виконання покладених обов'язків по службі, неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення.

Згідно з пунктом 28 розділу IV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність висновку (рішення) атестаційної комісії №3 ГУНП у Волинській області та апеляційної атестаційної комісії Західного регіону №2 про невідповідність позивача займаній посаді, тому наказ ГУ НП у Волинській області «По особовому складу» від 02 березня 2016 року № 41 о/с, яким реалізовано висновки атестації в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посаді зі служби в поліції, слід скасувати як протиправний, поновити позивача на посаді поліцейського Ковельського відділу поліції з 02 березня 2016 року та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 13 Конвенції пр. захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2.4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини - спраа «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року, «Єфименко проти України» від 18 липня 2006 року, які згідно до положень статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною, суд неодноразово наголошував, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує ефективний засіб юридичного захисту.

Згідно статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Отже, гарантування кожному права на захист від незаконного звільнення є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародному пакту про громадські та політичні права.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачі у даній справі не довели правомірності оскаржуваних у даній справі дій щодо проведення атестування позивача, рішень атестаційних комісій та наказу про звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність, з огляду на таке.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене, оскільки рішення атестаційної комісії стосовно невідповідності позивача займаній посаді жодним чином не мотивовано, під час судового засідання підтвердилися процесуальні недоліки в роботі комісії, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування рішення атестаційної комісії № 3 ГУНП у Волинській області, апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2; визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби позивача, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд бере до уваги довідку про доходи Головного управління Національної поліції у Волинській області від 06 квітня 2016 року № 351, відповідно до якої позивачу було нараховане грошове забезпечення за січень 2016 року - 3 375 грн., за лютий 2016 року - 3 375 грн., тобто загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням становить 6750 грн. (а. с. 185). При цьому середньоденний заробіток позивача за 1 день складає 112, 50 грн. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу становить 6 075 грн. (шість тисяч сімдесят п'ять гривень) (112, 50 х 54 календарних дні вимушеного прогулу), яке слід стягнути з відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Отже, постанову суду в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3 375 грн. (три тисячі триста сімдесят п'ять гривень) слід звернути до негайного виконання.

Керуючись статями 3, 11, 17, 71, 158, частиною третьою статті 160, 162-163, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 3 Головного управління Національної поліції у Волинській області відносно ОСОБА_1, оформлене протоколом ОП № 15.00003257.0018446 від 15 лютого 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2, відносно ОСОБА_1 оформлене протоколом ОП № 15.00003776.0018446 від 23 лютого 2016 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області № 41 о/с від 02 березня 2016 року «По особовому складу» в частині звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади поліцейського Ковельського відділу поліції, з 02 березня 2016 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського Ковельського відділу поліції з 02 березня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 11, ідентифікаційний код 40108604) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 6 075 (шість тисяч сімдесят п'ять гривень) грн.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 3 375 (три тисячі триста сімдесят п'ять гривень) грн. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 01 травня 2016 року.