Постанова № 57560499, 27.04.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2016 року м. Луцьк Справа № 803/374/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Смокович В.І.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Забожчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області № 34 о/с від 25 лютого 2016 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції, поновлення на посаді слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції з 25 лютого 2016 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебував на службі в органах МВС України з 2005 року. Відповідно до наказу від 25 лютого 2016 року № 34 о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність). Підставою звільнення послугував висновок (рішення) атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю. Відповідно до рішення апеляційної атестаційної комісії №2 Західного регіону скарга позивача розгляду не підлягала.

Позивач вважає звільнення зі служби в поліції протиправним, оскільки атестаційною комісією не наведено обов'язкових критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу ІV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, які б свідчили про його службову невідповідність. Вказує, що рішення атестаційної комісії є суб'єктивним, атестацію проведено з незрозумілим підходом до оцінювання його особистих, ділових та професійних якостей, без жодної мотивації прийнятого рішення.

На адресу суду 21 квітня 2016 року надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить: визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Волинській області від 25 лютого 2016 року №34 о/с «По особовому складу» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1, слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції з 25 лютого 2016 року; поновити на посаді слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції з 25 лютого 2016 року; стягнути із ГУНП у Волинській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та просили їх задовольнити. Додатково зазначили, що під час проходження атестації члени атестаційної комісії задавали позивачу запитання, які не стосуються оцінки його ділових та професійних якостей, кваліфікаційного рівня. Крім того, просили суд звернути увагу на ту обставину, що відповідем не надано суду інформацію з відкритих джерел відносно ОСОБА_1, яка свідчила про його причетність до незаконної діяльності. Вказують на незаконне звільнення позивача як особи, яка тривалий час віддала себе службі в органах внутрішніх справ, та на суб'єктивний, поверхневий підхід членів атестаційної комісії до особи позивача. Відповідно до листа Слідче управління ГУ НП у Волинській області від 27 квітня 2016 року №2624/24/04-2010 повідомило, що виправдальних вироків у кримінальних справах (провадженнях), які розслідував слідчий СВ Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області перебуваючи на посаді з серпня 2009 року по 25 лютого 2016 року не було (а.с.61).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні. Вважає, що позивача на законних підставах звільнено зі служби в поліції, оскільки згідно з висновком атестаційної комісії, який прийнято більшістю голосів, присутніх на засіданні членів атестаційної комісії, позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Поліцейського було взято на службу за окремим порядком та призначено на посаду тимчасового штату територіального підрозділу Національної поліції України. Стверджує, що атестування ОСОБА_1 проведено комісією у межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений наказом МВС України № 1465 від 17 листопада 2015 року. Вказує на те, що у позовній заяві не зазначено, які норми чинного законодавства було порушено ГУНП у Волинській області під час проведення атестування та видання наказу про його звільнення з поліції через службову невідповідність. Оскільки оскаржуваний наказ узгоджується з вимогами законодавства і прийнятий відповідно до обставин справи, тому він є правомірним. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог (а. с. 13-20).

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах УМВС України у Волинській області на посаді слідчого з 2009 року по 06 листопада 2015 року. Наказом від 05 листопада 2015 року № 322 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас (відставку) з 06 листопада 2015 року за пунктом 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)), про що свідчить його послужний список (а. с. 29-32).

Відповідно до витягу з наказу від 07 листопада 2015 року № 1 о/с ОСОБА_1 призначено слідчим Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання капітан поліції (а. с. 22). Як свідчить даний наказ, призначення позивача на службу в поліції здійснено відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадового окладу згідно штатного розпису.

Разом з тим, згідно з наказом т. в. о. начальника ГУ НП у Волинській області від 25 лютого 2016 року № 34 о/с капітана поліції ОСОБА_1, слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції з 25 лютого 2016 року за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність) (а. с. 39). Підставою такого звільнення слугував висновок атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області від 10 лютого 2016 року.

Скарга на вказаний висновок розгляду не підлягала, що вбачається з протоколу ОП № 15.00003717.0018060 від 20 лютого 2016 року (а. с. 38).

Надаючи правову оцінку правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, суд дійшов до таких висновків.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію», який набув чинності 07 листопада 2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки.

Згідно з пунктом 9 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Пункт 10 Розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відповідно до статті 47 вищевказаного Закону призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

Статтею 58 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року призначений слідчим Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції, присвоївши йому спеціальне звання капітан поліції згідно відповідного наказу від 07 листопада 2015 року № 1 о/с.

Отже, позивач був прийнятий на службу в поліцію на постійній основі, за його згодою.

Відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частина друга даної статті визначає правові підстави, за яких проводиться атестування поліцейських, а саме:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Аналогічні норми в частині підстав для атестування поліцейських містить також Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція № 1465), зокрема, її пункт 3 розділу І.

Згідно із частиною третьою та четвертою статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками та рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Відповідно до частини п'ятої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Звідси убачається, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, суд вважає, що такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби. Водночас метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду України, що викладений у постанові від 11 березня 2014 року у справі № 21-13а14.

Відповідно до пунктів 4 та 5 розділу І Інструкції № 1465 рішення про проведення атестування та про строки, у які проводиться атестування, приймає Голова Національної поліції України, керівники органів поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими актами законодавства України призначаються на посади їх наказами. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Інструкції № 1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають створення атестаційних комісій; складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню; визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії; розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії; доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

З матеріалів справи вбачається, що т. в. о. начальника ГУ НП у Волинській області був виданий наказ від 22 січня 2016 року № 85 про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції у Волинській області (а. с. 23), 25 січня 2016 року був виданий наказ № 95 про організацію заходів з тестування поліцейських (а. с. 24), а наказом від 03 лютого 2016 року № 145 був затверджений персональний склад атестаційних комісій Головного управління Національної поліції у Волинській області (а. с. 25-26).

Разом з тим суд зазначає, що позивач був ознайомлений з наказами Головного управління Національної поліції у Волинській області №№85, 95, добровільно зареєструвався та пішов на атестування. Дані накази не оскаржував оскільки не вважав їх протиправними.

Щодо персонального складу атестаційних комісій позивач у судовому засіданні пояснив, що знайомився з ними на офіційному веб-сайті ГУНП.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Інструкції № 1456 до складу атестаційних комісій входять: голова комісії та секретар комісії, які визначаються керівником органу поліції за погодженням із Головою Національної поліції України.

Як передбачає пункт 4 розділу ІІ Інструкції № 1456, до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також за згодою народні депутати України, працівники МВС, громадських, правозахисних організацій, представники проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації.

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних сайтах МВС чи органів поліції, та за наявності їхньої згоди.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, персональний склад атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області згідно з наказом від 03 лютого 2016 року № 145 (із змінами, внесеними наказом ГУ НП у Волинській області від 09 лютого 2016 року № 148) затверджено у такому вигляді: голова комісії - полковник поліції Гурський С.Ю., секретар комісії - лейтенант поліції Морозов В.В. та члени комісії - Вальчук В.Ю., Ніколайчук О.П., Шелепін С.В., Сіхарулідзе О.П., тобто в склад комісії входили як фахові спеціалісти так і представники громадських організацій, що відповідає пункту 4 розділу ІІ Інструкції № 1456 (а. с. 26, 58).

Судом встановлено, що члени комісії не представлялися, були відсутні таблички з ініціалами персонального складу атестаційної комісії, що позбавило права позивача у разі необхідності заявити відводи членам комісії.

Порядок підготовки та проведення атестування визначений розділом IV Інструкції № 1465 та включає в себе такі етапи: складення атестаційних листів, проведення тестування поліцейського та проходження співбесіди поліцейського з атестаційною комісією.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Інструкції № 1465 в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується:

1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками;

2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення;

3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою;

4) володіння іноземними мовами;

5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів;

6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби;

7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці;

8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого;

9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Пункт 9 розділу IV Інструкції № 1465 передбачає, що прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямим керівником передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як встановлено судом та підтверджується письмовими матеріалами справи, за змістом атестаційного листа, складеного на ОСОБА_1, останній характеризується виключно з позитивної сторони як професійно грамотний, ініціативний співробітник, відповідальний, приймає виважені рішення, спокійний, врівноважений, розсудливий. Має вищу освіту, спеціальність правознавство. При спілкуванні з колегами та громадянами проявляє ввічливість та тактовність. Постійно працює над вдосконаленням свого освітнього та кваліфікаційного рівня. В стройовому відношенні підтягнутий, дотримується правил носіння форменного одягу, матеріальну частину табельної та вогнепальної зброї та правила її застосування знає і вміло володіє нею. За висновком прямого керівника ОСОБА_1 займаній посаді відповідає (а. с. 33).

Відповідно до пункту 10 розділу IV Інструкції № 1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Максимальна кількість балів, яку може набрати поліцейський за результатами проходження двох тестувань, - 120, які враховуються рівними частинами (50 % - тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та 50 % - тестування на загальні здібності та навички) (пункт 18 розділу V Інструкції № 1465).

Як свідчить інформація, занесена до розділу ІІІ атестаційного листа, ОСОБА_1 за результатами проведеного тестування на загальні здібності та навички набрав 30 балів з 60 можливих, за тестом на знання законодавчої бази набрав 27 балів з 60 можливих, тобто більше мінімума.

Відповідно до пунктів 11, 12 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Пунктом 15 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків:

1) займаній посаді відповідає;

2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду;

3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність;

4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно з пунктами 20-25 розділу IV Інструкції № 1465 усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення. У протоколі за результатами атестування серед іншого зазначається один із висновків, зазначених у пункті 15 цього розділу. Протоколи засідань атестаційної комісії підписуються головою, секретарем, присутніми на її засіданні членами комісії. За результатами атестування висновки, зазначені в протоколі атестаційної комісії, заносяться до атестаційного листа, який підписується головою та секретарем комісії та в місячний строк направляється до керівника, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції. Поліцейський, який атестувався, ознайомлюється з висновком атестування, зазначає дату та підпис.

З протоколу атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області ОП № 15.00003065.0018060 від 10 лютого 2016 року вбачається, що членами атестаційної комісії під час проведення тестування було досліджено атестаційний лист та інші матеріали, зібрані на ОСОБА_1, а саме: декларацію про доходи; послужний список; інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»; інформацію з відкритих джерел. За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення комісією одноголосно прийнято рішення (за - 6, проти - 0), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а. с. 36).

На думку суду, висновок атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді та, як наслідок, про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність не відповідає фактичним обставинам справи, є необгрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

Згідно матеріалів, які були досліджені атестаційною комісією, ОСОБА_1 характеризується виключно з позитивної сторони, за висновками безпосереднього керівника займаній посаді відповідає, по інформативних довідках за період служби в міліції мав одне заохочення та сім стягнень, які на час проведення атестації зняті, рівень професійної підготовки в системі службової підготовки «добре», професійної та фізичної підготовки за підсумками 2014-2015 навчального року: функціональна підготовка «добре», вогнева підготовка «добре», фізична підготовка «задовільно», загальна оцінка «добре», за результатами перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», до ОСОБА_1 заборони, передбачені частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону, не застосовуються (а. с. 34-35). За час виконання позивачем своїх прямих обов'язків, а саме з 2009 року по 25 лютого 2016 року виправдальних вироків у кримінальних справах (провадженнях), які він розслідував не було (а.с.61).

Згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії:

1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій);

2) показники службової діяльності;

3) рівень теоретичних знань та професійних якостей;

4) оцінки з професійної і фізичної підготовки;

5) наявність заохочень;

6) наявність дисциплінарних стягнень;

7) результати тестування;

8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Отже, вирішуючи питання відповідності поліцейського займаній посаді за наслідками атестування атестаційна комісія повинна прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням усіх критеріїв, визначених пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465.

Проте, в рішенні атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області не вказано, з яких підстав комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, якими критеріями вона керувалася, приймаючи таке рішення.

На думку суду, атестаційна комісія поверхнево, не в повній мірі з'ясувала обставини відповідно до вимог інструкції, без належного врахування всіх критеріїв прийшла до такого висновку, не взяла до уваги професійні, ділові якості позивача.

Разом з тим, протокол атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області не містить чіткого переліку запитань, які ставились позивачу під час проходження ним співбесіди, та відповідей на них. З пояснень позивача технічний запис не здійснювався.

У судовому засіданні позивач пояснив, що надав відповіді на всі запитання, які ставили члени комісії, зокрема: де працював до служби в міліції, де вчився, чи подобається служити в міліції, в поліції, яка відмінність, як розуміє реформу в поліції, його бачення, чи були виправдальні вироки, як бореться з незаконним видобутком бурштину. Позивачу пропонувалось пройти поліграф, на що він надав згоду однак з невідомих причин для позивача дана вимога не була реалізована. Звідси можна дійти висновку, що сумнівів у правдивості наданих відповідей у комісії не виникло.

Відповідно до пункту 1 розділу І Інструкції № 1465 метою атестування поліцейських є оцінка їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Отже, при атестуванні поліцейського повинні повно і всебічно враховуватись усі його ділові, професійні, особисті якості, освітній та кваліфікаційний рівні, а також можливість перебування поліцейського на службі в поліції, що зроблено в повній мірі не було. Зворотнього чи будь-яких письмових доказів, які свідчили б про протиправні дії позивача представник відповідача суду не надав.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді є необґрунтованим, упередженим, поверхневим та безпідставним, оскільки відповідачем не доведено суду відсутність у позивача належного рівня професійних, ділових та особистих якостей для виконання покладених обов'язків по службі, неможливості залишення позивача на службі в поліції та необхідності застосування крайньої міри у вигляді звільнення.

Згідно з пунктом 28 розділу IV Інструкції № 1465 керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність висновку атестаційної комісії № 6 ГУ НП у Волинській області про невідповідність позивача займаній посаді, тому наказ ГУ НП у Волинській області «По особовому складу» від 25 лютого 2016 року № 34 о/с, яким реалізовано висновки атестації в частині звільнення ОСОБА_1 із займаної посаді зі служби в поліції, слід скасувати як протиправний, поновити позивача на посаді слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції з 25 лютого 2016 року та стягнути на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 13 Конвенції пр. захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2.4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини - спраа «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року, «Єфименко проти України» від 18 липня 2006 року, які згідно до положень статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною, суд неодноразово наголошував, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує ефективний засіб юридичного захисту.

Згідно статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Отже, гарантування кожному права на захист від незаконного звільнення є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародному пакту про громадські та політичні права.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене, оскільки рішення атестаційної комісії стосовно невідповідності позивача займаній посаді жодним чином не мотивовано, під час судового засідання підтвердилися процесуальні недоліки в роботі комісії, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби з позивача, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Щодо стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд бере до уваги довідку про доходи ГУ НП у Волинській області № 450 від 25 квітня 2016 року (а. с. 55) з якої слідує, що грошове забезпечення позивача за грудень 2016 року становить 5 250 грн., за січень 2016 року - 5 250 грн., тобто загальна сума доходу за останні два місяці перед звільненням становить 10 500 грн. При цьому середньоденний заробіток позивача за 1 день складає 169, 35 грн. Таким чином, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу становить 10 330, 35 грн. (169, 35 грн. х 61 календарних днів вимушеного прогулу).

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

За таких обставин, суд дійшов висновку про звернення до негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 5 249, 85 грн.

Керуючись статтями 3, 11, 17, 158, 160, 162, 163, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про Національну поліцію», Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Волинській області № 34 о/с від 25 лютого 2016 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції.

Поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого Любешівського відділення поліції Камінь-Каширського відділу поліції з 25 лютого 2016 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 10 330, 35 грн. (десять тисяч триста тридцять гривень тридцять п'ять копійок) грн.

Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення грошового забезпечення в розмірі 5 249, 85 (п'ять тисяч двісті сорок дев'ять гривень вісімдесят п'ять копійок) грн. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст постанови виготовлений 02 травня 2016 року.