Ухвала суду № 57558310, 04.05.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14539/15-кГоловуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П. Провадження № 11-кп/789/185/16 Доповідач - Комендат Р.Т.Категорія - ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Комендата Р.Т.

Суддів - Демченко О. В., Стадник О. Б.,

з участю: секретаря ДмитрівО.М.;

прокурора - Гулкевича Ю.Д.;

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,-

Цим вироком, ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, не судимого в порядку ст. 89 КК України,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:

- за ч.2 ст.296 КК України 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 121 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, постановлено визначити ОСОБА_2 до остаточного відбування покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.

Постановлено зобов'язати ОСОБА_2 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Постановлено цивільний позов прокурора задовольнити.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 в користь обласного бюджету для перерахування Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень. Вказані кошти перерахувати на р/р 31414544700001 ГУДКСУ в Тернопільській області, м.Тернопіль, Код ЄДРПОУ 37975990, МФО 838012.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Національної гвардії України судові витрати за проведення екстрадиції з республіки Німеччина в сумі 34263,29 грн. Вказані грошові кошти перерахувати на р/р 31259202414415, КПКВ 1003020, ККДБ 25010400, ЗКПО 08803508, МФО 820019 ГУДКС України у м. Києві.

Постановлено запобіжний захід у виді застави ОСОБА_2 скасувати, після набрання вироком законної сили.

Заставу, внесену згідно квитанції від 17 серпня 2015 року ОСОБА_2 через ОСОБА_4, в сумі 70 000 (сімдесят тисяч ) гривень 00 копійок після набрання вироком законної сили:

- в сумі 34263 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок, звернути на виконання вироку в частині відшкодування судових витрат на екстрадицію у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України, перерахувавши вказані кошти на користь Головного управління Національної гвардії України;

- в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень , звернути на виконання вироку в частині відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого у відповідності до ч.11 ст. 182 КПК України, перерахувавши вказані кошти на користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації;

- в сумі 33660 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят) гривень 71 (сімдесят одна) копійка повернути заставодавцю ОСОБА_2.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду, 29 березня 2014 року, близько 3 год. 00 хв. у ОСОБА_2, який разом із невстановленою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, перебував у громадському місці - неподалік від нічого клубу «ІНФОРМАЦІЯ_2», що по АДРЕСА_2, виник злочинний умисел направлений на вчинення хуліганства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 29 березня 2014 року, близько 3 год. 00 хв. ОСОБА_2, перебуваючи у громадському місці - неподалік від нічого клубу "ІНФОРМАЦІЯ_2", що по АДРЕСА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокій та відпочинок громадян, а також дотримання правил поведінки у побуті, з метою самоутвердитись у очах сторонніх осіб, що на той момент перебували поблизу, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у застосуванні фізичного насильства, наніс численні удари руками та ногами у ділянку голови ОСОБА_3, чим спричинив йому забій мяких тканин і садно лівої половини лобної ділянки, синці повік очей, крововилив у сполучну оболонку лівого очного яблука та забій правої щоки, які за ступенем якості належать до легких тілесних ушкоджень; переломи кісток лицевого черепа перелом верхньощелепної кістки в ділянці передньої стінки її пазухи з поширенням на ділянку правого вилично-верхньощелепного шва та багатоуламковий перелом носових кісток і передніх частин лобних відростків верхньощелепних кісток із крововиливами в пазухи останніх, які за ступенем тяжкості належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості; перелом склепіння та основи черепа (луски лівої половини лобної кістки з поширенням ліній перелому на очноямкову її частину, решітчасту кістку, праві мале та велике крила клиноподібної кістки, а також на ділянку лівого лобно-виличного шва) з крововиливами в комірки решітчастої та пазуху лобної кісток, наявністю повітря ; оболонками головного мозку (пневмоцифалією) та стисненням ним лобних а також забій речовини головного мозку з крововиливами під його м'яку оболонку в ділянках полюсів скроневих часток, які за ступенем тяжкості належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент діяння.

Під час вчинення ОСОБА_2 хуліганських дій відносно ОСОБА_3 до нього приєдналась невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка з хуліганських спонукань почала наносити удари ногами та руками в різні частини тіла ОСОБА_3, внаслідок чого останньому було завданого фізичного болю.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2 та невстановленої особи, було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_3, наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканість.

В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2. вказує на те, що він в повному обсязі погоджується, як із обраним йому покаранням, так із задоволеним цивільним позовом і їх не оскаржує. Але він не погоджується із вироком суду в частині звернення судом застави на виконання вироку суду в частині майнових стягнень, оскільки фактично заставодавцем є його батько, ОСОБА_4, хоча згідно квитанції від 17 серпня 2015 року він є платником і вніс заставу через свого батька ОСОБА_4, але це не відповідає реальним обставинам.

До нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і на час внесення застави він перебував у слідчому ізоляторі. Ні з його батьком, ні з іншими особами він не міг спілкуватися і нікому не доручав від його імені вносити заставу. Він взагалі не знав про те, що хтось має намір внести за нього заставу, оскільки ні він особисто, ні його батько будь-яких збережень не мали. Він перебуваючи в умовах слідчого ізолятора, не доручав батькові від його імені брати позику та вносити від його імені заставу.

Батько сам особисто, маючи намір виступити заставодавцем (його мати померла і він проживає разом із батьком), позичив кошти і вніс за нього заставу. При цьому він не мав ніякого наміру вносити заставу від його імені, а бажав внести заставу від свого імені, що може пояснити у судовому засіданні. Але перераховуючи кошти через банківську установу, вважаючи, що для його звільнення під заставу необхідне прізвище сина, яке і було зазначено у платіжному документі.

Тому в своїй апеляційній скарзі, обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок Тернопільського міськрайонного суду від 23 лютого 2016 року в частині звернення застави на виконання вироку суду в частині відшкодування судових витрат на екстрадицію, звернення застави в частині відшкодування витрат закладу охорони здоров'я та повернення коштів в сумі 33600 грн. заставодавцю ОСОБА_2 скасувати та ухвалити новий вирок в частині повернення коштів внесених як заставу заставодавцю ОСОБА_4.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, прокурора, який не заперечує про часткове задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, провівши часткове судове слідство, обговоривши доводи апелянта та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

В ході апеляційного розгляду, обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про долучення до матеріалів кримінального провадження копію розписки, згідно якої його батько - ОСОБА_4 16 серпня 2015 року позичив у ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 70 тисяч гривень для внесення застави за свого сина ОСОБА_2 Прокурор не заперечує щодо задоволення даного клопотання і просить провести часткове судове слідство з цього приводу.

Ознайомившись із вказаним документом, колегія суддів встановила, що дійсно ОСОБА_4 - батько обвинуваченого ОСОБА_2 позичив 16 серпня 2015 року у громадянина ОСОБА_5 70 тисяч гривень для внесення застави за свого сина.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесене заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Як встановлено з пояснень обвинуваченого ОСОБА_2 та розписки ОСОБА_4 сума застави 70000 грн. була внесена ОСОБА_4, що підтверджується дослідженою апеляційним судом квитанцією про касову операцію від 17 серпня 2015 року, та розпискою згідно з якими "внесення застави, згідно ухвали від 22.07.2015 року (справа № 607/2663/15-к, провадження №1-кс/607/983/15) за ОСОБА_2 здійснено через ОСОБА_4".

Отже, колегією суддів встановлено, що сума внесеної застави 70000 грн. належить не обвинуваченому ОСОБА_2, а іншій особі - ОСОБА_4

Разом з тим, з вироку суду першої інстанції вбачається, що вирішуючи питання цивільного позову прокурора щодо стягнення в користь обласного бюджету для перерахування Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень. Вказані кошти перерахувати на р/р 31414544700001 ГУДКСУ в Тернопільській області, м.Тернопіль, Код ЄДРПОУ 37975990, МФО 838012 та Головного управління Національної гвардії України судові витрати за проведення екстрадиції з республіки Німеччина в сумі 34263,29 грн. Вказані грошові кошти перерахувати на р/р 31259202414415, КПКВ 1003020, ККДБ 25010400, ЗКПО 08803508, МФО 820019 ГУДКС України у м. Києві - вказані суми було стягнуто з ОСОБА_2

Заставу, внесену згідно квитанції від 17 серпня 2015 року ОСОБА_2 через ОСОБА_4, в сумі 70 000 (сімдесят тисяч ) гривень 00 копійок після набрання вироком законної сили:

- в сумі 34263 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок, звернути на виконання вироку в частині відшкодування судових витрат на екстрадицію у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України, перерахувавши вказані кошти на користь Головного управління Національної гвардії України;

- в сумі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень , звернути на виконання вироку в частині відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого у відповідності до ч. 11 ст. 182 КПК України, перерахувавши вказані кошти на користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації;

- в сумі 33660 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят) гривень 71 (сімдесят одна) копійка повернути заставодавцю ОСОБА_2.

Таким чином, в порушення вимог ч. 11 ст. 182 КПК України, суд першої інстанції не з'ясував у заставодавця ОСОБА_4 його згоду на звернення застави на виконання вироку в частині майнових стягнень, що є істотним порушенням вимог процесуального закону відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, а тому вирок в цій частині підлягає до зміни з виключенням з мотивувальної та резолютивної його частин вказівку суду про задоволення цивільного позову прокурора за рахунок застави внесеної ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат в користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації в сумі 2067 грн. та Головного управління Національної гвардії України в сумі 34263 грн. 29 коп., а також повернення 33660 гривень заставодавцю ОСОБА_2

Отже, заставу в сумі 70 тисяч гривень слід повернути заставодавцю ОСОБА_4.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2016 року відносно ОСОБА_2 обвинуваченого за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України - змінити.

Виключити з резолютивної частин вироку вказівку суду про звернення:

- 34263 (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 29 (двадцять дев'ять) копійок застави на виконання вироку в частині відшкодування судових витрат на екстрадицію ОСОБА_2, перерахувавши вказані кошти на користь Головного управління Національної гвардії України;

- 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень застави на виконання вироку в частині відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого, перерахувавши вказані кошти на користь Департаменту фінансів Тернопільської обласної державної адміністрації;

- 33660 (тридцять три тисячі шістсот шістдесят) гривень 71 (сімдесят одну) копійку застави повернути заставодавцю ОСОБА_2.

Заставу в розмірі 70000 (сімдесят тисяч) гривень повернути заставодавцю ОСОБА_4.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Тернопільської області може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.Т. Комендат