Рішення № 57557831, 28.04.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1341/16-ц

Провадження №2/592/839/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання Чайка Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання поруки припиненою,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що між ВАТ КБ «Надра» та ним було укладено договір поруки від 31.10.2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року. Разом з тим, між ВАТ КБ «Надра» (нова назва - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_2 без її письмової згоди було укладено наступні додаткові угоди до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року: додаткова угода № 1 від 30.04.2009 року; додаткова угода № 1 від 03.11.2009 року; додаткова угода від 1 8.05.2010 року; додаткова угода від 13.12.2010 року; додаткова угода від 23.11.2010 року; додаткова угода від 02.08.2011 року; додаткова угода № 1 від 09.01.2013 року; додатковий договір про внесення змін та доповнень № 5 від 24.09.2014 року; додатковий договір про внесення змін та доповнень № 6 від 27.11.2014 року. Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим (постанови Верховного Суду України від 21 травня 2012 року: № 6-69цс11, № б-/8св11, № 20цс11, № 88цс11)». Згідно додаткової угоди № 1 від 30.04.2009 року до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року було викладено кредитний договір в новій редакції та встановлено нові умови без її письмової згоди, які призводять до збільшення обсягу її відповідальності та є підставою для припинення поруки. Зокрема, наступними змінами до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року було розширено зміст основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту та установлено (збільшено розмір) неустойки. Згідно пункту 3.2.8 додаткової угоди № 1 від 30.04.2009 року до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі: перевищення сумою простроченої заборгованості суми кредиту більше як на 10 процентів або несплати Позичальником в терміни, встановлені цим Договором більше однієї виплати по Кредиту, яка перевищує 5 процентів загальної суми Кредиту; якщо обставини, визначені Розділом б цього Договору, будуть діяти протягом більше як одного місяця; у разі порушення Позичальником або Третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов'язків, встановлених цим договором та договорами, зазначеними в Розділі 2 та п. 4.3.14 цього Договору або у разі припинення цих Договорів. Зазначає, що в початковій редакції вказаного кредитного договору такого пункту та таких умов взагалі не було, тобто ці умови розширюють зміст кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року щодо дострокового повернення кредиту. Згідно пункту 3.2.2 додаткової угоди № 1 від 30.04.2009 року до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року строк щодо надання забезпечення виконання кредитного зобов'язання скорочено з 14 днів, що було вказано у попередній редакції договору до трьох робочих днів, що вказано у новій редакції кредитного договору, що має наслідком розширення (зміна) змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту. Згідно пункту 4.2 додаткової угоди № 1 від 30.04.2009 року до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного у п. 2.3.2 цього Договору більш ніж на 2 дні Позичальник сплачує Банку фіксований штраф у розмірі 30 гривень. В початковій редакції вказаного кредитного договору такого пункту та такої умови взагалі не було, тобто ця умова установлює додатковий розмір неустойки, різновидом якої є штраф, що є має наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки поручитель згідно ст.554 ЦК України та розділу 1 Договору поруки від 31.10.2007 року (поручається за сплату Позичальником можливих штрафних санкцій) солідарно відповідає в тому ж обсязі, що і боржник. Згідно п. 1.1 Договору поруки від 31.10.2007 року Поручитель повинен виконати зобов'язання, в тому ж порядку, який встановлено для Позичальника Кредитним договором. Таким чином, оскільки право на припинення зобов'язання за договором поруки не визнано Банком, тому її права підлягають захисту в судовому порядку. Позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати припиненим договір поруки від 31.10.2007 року, що укладений між ВАТ КБ «Надра» та позивачем.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з зазначених підстав, зазначив про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом визнання договору поруки припиненим чи визнання поруки такою, що припинена.

В судовому засіданні представник відповідача ПАТ «Комерційний банк «Надра» позовні вимоги не визнала, пояснивши, що відсутні підстави для визнання поруки припиненою, оскільки фактично обсяг відповідальності поручителя не збільшився.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав:

Судом встановлено, що 31.10.2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №10/2007/НОМЕР_1 та додаткові угоди до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» надало ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності грошові кошти у сумі 27337,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту 30.10.2026 року (а.с.4-22).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір поруки від 31.10.2007 року (а.с.23-24). Згідно з п.1.1 договору поруки поручитель ОСОБА_1 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань, що витікають з кредитного договору №10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року; поручитель повинен виконати зобовязання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитним договором.

Станом на 06.07.2015 року ОСОБА_2 має заборгованість за договором №10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007р., яка становить 24924,60 доларів США, з яких: заборгованість по основній сумі кредиту 20534,00 дол.США, заборгованість за відсотками, в тому числі прострочена 1436,86 дол.США, пеня за прострочення сплати кредиту 219,99 дол.США, штраф за порушення умов кредитного договору 2733,75 дол.США. (а.с.38-39).

Між ВАТ КБ «Надра» ( Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_2 без письмової згоди поручителя за кредитним договором /2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007р. ОСОБА_1 було укладено наступні додаткові угоди до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007р.: додаткова угода № 1 від 30.04.2009р.; додаткова угода № 1 від 03.11.2009р.; додаткова угода від 1 8.05.2010р.; додаткова угода від 13.12.2010р.; додаткова угода від 23.11.2010р.; додаткова угода від 02.08.2011р.; додаткова угода № 1 від 09.01.2013р.; додатковий договір про внесення змін та доповнень № 5 від 24.09.2014р.; додатковий договір про внесення змін та доповнень № 6 від 27.11.2014р.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Згідно з додатковою угодою №1 від 30.04.2009 року (а.с.9-14) до кредитного договору №10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року, яка була укладена між банком і ОСОБА_2, було викладено кредитний договір в новій редакції і встановлені нові умови, які призводять до збільшення обсягу відповідальності поручителя без згоди позивача ОСОБА_1

Так, в п.п.4.2.3, 4.2.4 кредитного договору №10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007 року були викладені умови, за яких банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань: якщо позичальник протягом 14 днів від дати отримання вимоги банку про надання додаткового забезпечення виконання зобовязання, згідно з п.4.2.2 цього договору, його не надасть; якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений в п.3.3.3 цього договору.

В додатковій угоді №1 від 30.04.2009 року, крім пунктів 3.2.2 та 3.2.3 щодо права банка на вимогу про дострокове виконання зобовязань, зявилися нові умови щодо права банка вимагати дострокове повернення кредиту, нарахованих відсотків, сплати комісії (пункт 3.2.8 додаткової угоди). За змістом п.3.2.8 додаткової угоди банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі: перевищення сумою простроченої заборгованості суми кредиту більше як на 10 процентів або несплати позичальником в терміни, встановлені цим договором більше однієї виплати по кредиту, яка перевищує 5 процентів загальної суми кредиту; якщо обставини, визначені розділом 6 цього договору, будуть діяти протягом більше як одного місяця; у разі порушення позичальником або третьою особою (майновим поручителем, поручителем) обов'язків, встановлених цим договором та договорами, зазначеними в розділі 2 та п. 4.3.14 цього договору або у разі припинення цих договорів.

Однак, в початковій редакції вказаного кредитного договору такого пункту та таких умов взагалі не було, тобто ці умови розширюють зміст зобовязань за кредитним договором №10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007р. щодо дострокового повернення кредиту.

Згідно пункту 3.2.2 додаткової угоди № 1 від 30.04.2009р. до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007р. передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового виконання зобовязань, якщо позичальник протягом трьох робочих днів від дати отримання вимоги банку про надання забезпечення виконання зобовязання, його не надасть. Строк щодо надання забезпечення виконання кредитного зобов'язання скорочено з 14 днів, що було вказано у попередній редакції договору (пункт 4.2.3 кредитного договору) до трьох робочих днів, що вказано у новій редакції кредитного договору, що має наслідком розширення (зміну) змісту основного зобов'язання щодо дострокового повернення кредиту.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 21.05.2012 року у справі №6-69цс11 відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього; збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає, зокрема у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в сторону збільшення, розширення змісту основного зобовязання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним. У випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч.1 ст. 559 ЦК України на припинення зобовязання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, виходячи із загальних засад цивільного законодавства і судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обовязків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України, ст. ст. 3 5, 11, 15, 31 ЦПК України). Таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою.

Згідно пункту 4.2 додаткової угоди № 1 від 30.04.2009р. до кредитного договору № 10/2007/НОМЕР_1 від 31.10.2007р. у разі прострочення позичальником строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п. 2.3.2 цього договору більш ніж на 2 дні позичальник сплачує банку фіксований штраф у розмірі 30 грн. В розділі 5 кредитного договору були передбачені випадки, при яких позичальник сплачує штраф, а саме: у разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту, а також у разі порушення позичальником вимог п.4.3. (забезпечити банк всіма необхідними документами, не здійснювати дій щодо зниження вартості забезпечення виконання позичальником своїх зобовязань, повідомляти банк про зміну місця проживання, роботи, надавати документи, що підтверджують поточний фінансовий стан позичальника та інші умови). В розділі 5 кредитного договору не були передбачені умови щодо сплати штрафу за прострочення позичальником строку сплати мінімального платежу, а були передбачені умови лише щодо сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки.

В розділі 4 додаткової угоди збереглися умови щодо сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки за прострочення позичальником строку сплати мінімального платежу і в пункті 4.2. додаткової угоди зявилися нові умови щодо сплати фіксованого штрафу в розмірі 30грн. за прострочення позичальником строку сплати мінімального платежу.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі №6-3176цс15, до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

З врахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом

визнання припиненими правовідносин за договором поруки від 31.10.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1 (таке формулювання резолютивної частини рішення міститься в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 року у справі №6-2875цс15 про визнання поруки припиненою).

Керуючись ст.ст.526, 553, 554, 559 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати припиненими правовідносини за договором поруки від 31.10.2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 551грн.20коп. в відшкодування судового збору.

На рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подана

апеляційна скарга до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під чає проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко