Ухвала суду № 57557636, 05.05.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/335/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура А.О.Номер провадження 22-ц/788/858/16 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 59

05 травня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Лузан Л. В.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу судді Лебединського районного суду Сумської області від 01 квітня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Лебединської обласної організації Українське товариство мисливців і рибалок

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Лебединського районного суду Сумської області від 01 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу, яким його позов визнано неподаним та повернуто, постановити нову ухвалу про звільнення заявника від сплати судового збору у суді першої інстанції, а справу направити до місцевого суду для її розгляду. Зазначені вимоги обґрунтовує тим, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, оскільки місячний дохід складає 544 грн.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, у судове засідання не з'явився.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, місцевий суд виходив з того, що вимог ухвали від 17 березня 2016 року про залишення позову без руху ОСОБА_3 не виконав, недоліків поданої позовної заяви не усунув і судовий збір не сплатив.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_3 без руху, суддя одночасно відмовив позивачу у звільнені його від сплати судового збору, про що заявник просив у відповідній заяві від 14 березня 2016 року.

В обґрунтування свого клопотання позивач надав суду довідку про розмір допомоги по безробіттю, який складає 540 грн. на місяць, а також повідомлення про призначення субсидії.

Зазначені докази майнового стану позивача суд вважав недостатніми, оскільки статус безробітного при відсутності відомостей про інші види доходів не доводить його скрутне матеріальне становище.

Проте зазначений висновок суперечить встановленим обставинам і вимогам процесуального закону, зокрема щодо обов'язку суду обґрунтувати відхилення того чи іншого доказу як неналежного або спростувати іншими доказами.

Матеріали справи не містять відомостей про будь-які інші доходи позивача, крім отримуваної ним допомоги по безробіттю, які б доводили, що крім місячного доходу у 544 грн. ОСОБА_3 має інші доходи.

Суд не вказав які саме інші види доходів може мати безробітний.

В п. 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 роз'яснено , що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Таким чином, не спростувавши подані заявником докази на підтвердження скрутного матеріального становища як в оскаржуваній ухвалі, так і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суддя, повертаючи позов, фактично створив перешкоди в доступі до правосуддя.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, ухвалу судді від 01 квітня 2016 року відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу судді Лебединського районного суду Сумської області від 01 квітня 2016 року скасувати, а питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до суду першої інстанції в тому ж складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -