Ухвала суду № 57557033, 06.05.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7131/16-ц

Номер провадження 2/522/5183/16

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення позову

06 травня 2016 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Тарасов А.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі продажу, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 22.04.2016 року звернувся ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі - продажу, згідно якої позивач просив перевести на нього права і обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 11.04.2016 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Обґрунтовуючи подану позовну заяву, ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до договору оренди квартири від 25.05.2014 року є орендатором квартири за адресою: АДРЕСА_1, має першочергове право на викуп вказаного приміщення, однак власник квартири на момент оформлення орендних відносин ОСОБА_3 продав вищезгадану квартиру ОСОБА_2, порушивши право орендатора на першочерговий викуп орендованого приміщення.

Позивач 22.04.2016 року звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, згідно якої просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру,що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2016 року.

Дослідивши подану заяву та матеріали справи, суддя вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у звязку з наступними обставинами.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4І, в особі ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності, передав в оренду ОСОБА_1 квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з першочерговим правом викупу, що підтверджується договором оренди квартири від 25.05.2014 року. Позивач зазначає, що мав намір викупити вищезгадану квартиру, однак ОСОБА_4 продав квартиру ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2016 року, що свідчить про наявність ознак порушення прав позивача на користування спірною квартирою, а також про порушення належного позивачу права переважного придбання зазначеної квартири.

Таким чином між сторонами виник спір про право першочергового викупу вказаного майна, а предмет обтяження квартира АДРЕСА_2, одночасно є й предметом виниклого між сторонами спору.

Суд вважає, що відчуження спірного приміщення на користь третіх осіб, значно ускладнить розгляд справи та унеможливить в подальшому виконання рішення по справі у разі задоволення позовних вимог, крім того, виниклі між сторонами правовідносини зміняться, субєктивний склад спору буде ускладнений новими учасниками, чиї права можуть бути також порушені.

Відповідно ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідно ст. 152 ЦПК України, позов може забезпечуватися, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і можуть знаходитися у нього або інших осіб. Згідно розяснень Верховного суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову» умовами застосування таких заходів є припущення, що майно яке знаходиться у відповідача на момент розгляду справи може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю.

Враховуючи викладене, суддею встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, реально існує загроза невиконання можливого рішення суду при задоволення позову, а також встановлена відповідність видів забезпечення позову, яку просить застосувати позивач, заявленим позовним вимогам.

Таким чином, суддя вважає за необхідне накласти арешт на квартиру АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 11.04.2016 року.

При задоволені заяви про забезпечення позову, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про переведення прав та обовязків покупця за договором купівлі продажу задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Попередити, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Копію ухвали направити сторонам по справі для відома, державної реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня винесення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя А.В. Тарасов

06.05.2016