Ухвала суду № 57555354, 19.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження 2-з/760/86/16

Справа №760/6166/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Здорик Л.В.,

розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

07.04.2016 ухвалою суду позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

15.04.2016 ухвалою судді відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на4/10 частин будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України заходи забезпечення позову вживаються судом за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх невжиття може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України визначений перелік видів забезпечення позову, які мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати за ним право власності на 1/20.

Одночасно вбачається, що в заяві про забезпечення позову просить забезпечити позов просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на 4/10 частини будинку, тобто 2/5 не обґрунтовуючи цього.

Суд акцентує увагу позивача на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 4/10 є неспівмірним із позовними вимогами, та призведе до порушення прав інших осіб.

Отже, враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи, виходячи з позовних вимог, суд вважає за можливе накласти арешт лише на 1/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, виходячи з розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову, по відношенню заявлених позовних вимог.

Вивчивши письмові докази, суд, виходячи з того, що невжиття заходів забезпечення позову в разі відчуження майна може затягнути та утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за можливе частково задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на на 1/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, яка була успадкована після смерті ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Накласти арешт на 1/20 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_2.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_3.

Відповідач: ОСОБА_2, 03158, АДРЕСА_1.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно. Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову один рік.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: І.А. Усатова