Рішення № 57554869, 06.05.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2676/16-ц

пр. № 2/759/2423/16

06 травня 2016 рокуСвятошинський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Лук'яненко Л.М. за участю секретаря Скляренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» про стягнення заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» про стягнення заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу. З урахуванням уточнень до позовної заяви просила стягнути з відповідача на її користь нараховану але не виплачену заробітну плату у розмірі 4 007, 86 гривень; лікарняні в розмірі 2 817,87 гривень та суму компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати (вимушеного прогулу) за 53 дні в розмірі 13 833 грн. 53 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 працювала у Публічному акціонерному товаристві «Науково - дослідний інститут електромеханічних приладів» на посаді начальника юридичного відділу з 05 лютого 2015 року по 15 лютого 2016 року.

15.02.2016 р. Наказом № 8/4 к ПАТ «НДІ ЕМП» звільнена з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін. На день її звільнення відповідачем в порушення вимог законодавства України, була нарахована але не виплачена заробітна плата за період з 01 листопада 2015 року по 15 лютого 2016 року у сумі 22 624, 52 грн. До якої входить не виплачена основна заробітна плата, лікарняні та компенсація за невикористану відпустку за 26 днів, що становить 7 717, 17 грн.

Згідно довідки ПАТ «НДІ ЕМП» від 15 лютого 2016 року за № 7, середньоденний заробіток позивача за час роботи у відповідача становить 261, 01 грн. (а.с. 17 надана позивачем при подачі позову до суду ) .

Станом на 26.04.2016 року сума фактично виплаченої заробітної плати відповідно до виписки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 18.04.2016 року становить: 03.03.2016 року - 4 527,30 гривень; 17.03.2016 року - 770,00 гривень; 22.03.2016 рок - 690 гривень; 25.03.2016 року - 2 377,57 гривень; 25.03.2016 року - 1 623,03 гривень; 18.04.2016 року - 8 628, 76 гривень, а всього 18 618, 66 гривень ( а.с. 77 після плачі позовної заяви до суду та відкриття провадження по справі ) та невиплачена заробітна плата відповідно до довідок ПАТ «НДІ ЕМП» №7, №22 від 15.02.2016 року становить 4 007,86 гривень та лікарняні 2 817,87 гривень.

В ході судового розгляду справи позивач підтримала уточнені позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судове засідання з'явився представник відповідача по справі, з позовними вимогами не погодилвся та пояснив , що на рахунки підприємства накладено арешт 14.12.2015 року , крім того позивачу невірно в довідці про заробітну плату застосовано індексацію і відтак і невірний розрахунок по заробітній платі .

Вислухавши позивача, представника відповідача, допитавши свідка , дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими слідуючі обставини справи .

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

В ході судового розгляду встановлено, що 05.02.2015 року Наказом №1/5к ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ПАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» на посаду начальника юридичного відділу (а.с.13 - копія трудової книжки, а.с. 14 - копія наказу).

15.02.2016 р. Наказом № 8/4 к ПАТ «НДІ ЕМП» звільнена з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін. (а.с.13 - копія трудової книжки, а.с. 16 - копія наказу).

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Разом з тим, позивачу на момент подачі позову до суду 19.02.2016 року не була виплачена нарахована заробітна плата за період роботи з 01.11.2015 року по 15 лютого 2016 року, до якої входить не виплачена заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку та лікарняні. Згідно довідки № 216 від 18.04.2016 року виданої ПАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» сума заборгованості по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку у зв'язку із звільненням, а саме, на 15.02.2016 року становила 20 921,67 гривень: що складається з заробітної плати у розмірі 13 185 гривень, компенсації за невикористану відпустку у розмірі 5 424,93 гривні та заборгованість по виплаті лікарняних за рахунок фонду соціального страхування 2 305,01 гривню. Станом на 18.04.2016 року заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку виплачена у сумі 18 616,66 гривень. Про те до теперішнього часу невиплачені лікарняні позивачеві .

Відповідачем надано суду наказ ПАТ « НДІ ЕМП « 42/1 від 17.02.2016 року згідно якого у відповідності до службової записки від 17.02.2016 року з метою виправлення помилок , виявлених при нарахуванні заробітної плати працівникам ПАТ « НДІ ЕМП « довідки від 15.02.2016 року № 1-14 вважати анульваними . Даний наказ ніким не скасований , не оспорювався , чинний на підприємстві , а тому у суду немає підстав не застосовувати його при нарахуванні заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати працівникові . В судовому засіднні були допитані колишній головний бухгалтер підприємства ОСОБА_3 , яка суду пояснила , що працювала на підприємсті і також звільнилась разом з позивачем , нею була підготовлена довідка № 7 про заробітну плату позивача . Дійсно рахунки підприємства були арештовані в грудні 2015 року .

Судом була допитана в якості свідка теперішній бухгалтер ОСОБА_4 , яка суду пояснила , що працює у відповідача з 16.02.2016 року . Нею були виявлені порушення в нарахуванні заробітної плати тому підготувала службову записку . Виявлено , що невірно нарахована індексація - завищена та компенсація за невикористану відпустку нарахована некоректно . Складений корегуючий звіт був направлений в пенсійний фонд та податкову інспекцію . Так як кошти підприємства були арештовані , виникла заборгованість перед працівниками . По мірі можливості погашають заборгованість . На теперішній час заборгованість перед позивачем погашена , лише невиплачені лікарняні , оскільки кошти , які надійшли зі соцстраху на погашення лікарняних були списані із-за арешту . Нею підготовлена розгорнута довідка заробітної плати позивача ( а.с. 44 ) .

Суд вірить поясненням даного свідка , оскільки його покази послідовні , логічні та підтверджуються матеріалами справи , відсутні докази , які спростовували дану інформацію про розмір нарахування заробітної плати .

Тобто на день винесення рішення не виплаченими залишаються лікарняні , які підлягають стягненню.

Про те , суд вважає , що стягненню підлягає сума в розмірі 2 817 грн. 87 коп. ,оскільки згідно з листом з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності від 29.04.2016 року ( а.с. 87 ) сума за рахуноу Фонду виплата лікарняних в розмірі 2 817 грн. 87 коп. була профінансована 30.12.2015 року саме для розрахунку з позивачем , про те позивач даних коштів не отримала .

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» містяться роз'яснення, відповідно до яких, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно з п. 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, у разі виникнення спору про розміри належних звільненому працівникові сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь працівника або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Розмір заробітної плати у грудні - 3 832, 70 гривень, що складається з окладу 3 478 грн. 26 коп. + індексація 354 грн. 44 коп.(а.с. 44 ) (10 робочих днів в грудні ), в січні 2953,50 гривень що складається з окладу 2 526 грн. 32 коп. + індексація 427 грн. 18 коп. (6 робочих днів в січні ), (а.с. 44 , та копія табелю робочого часу наданого відповідачем ), тобто розмір середньої заробітної плати за один день становить ( 3 832.70 + 2 526.32 ) / 10 + 6 = 397.43 коп. . Станом на день винесення рішеня відповідачем не вповному обсязі проведено розрахунок з позивачем. Тобто з 16 лютого 2016 року по 06 травня 2016 року період затримки виплати становить 55 дні та відповідно компенсація заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати становить 397.43 * 55 = 21 859 грн. 13 коп.

Пунктом 4 розділу 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Суд вважає за необхідне на підставі ст..88 ЦПК Українистягнути з відповідача на користь держави судові витрати у даній справі пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1378,00 гривні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 117 КЗпП, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» про стягнення заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі, компенсації заборгованості середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» (ЄДРПОУ 14309824, 03142., м. Київ, вул.. Ак. Кримського, 27) на користь ОСОБА_1 (іН НОМЕР_1, 03170, АДРЕСА_1) - лікарняні 2 817 , 87 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 21 859 грн. 13 коп., а всього 24 677 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» (ЄДРПОУ 14309824, 03142., м. Київ, вул.. Ак. Кримського, 27) в дохід держави судовий збір в розмірі 1378 ( одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя