Вирок № 57554416, 04.05.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2084/16-к

Провадження № 1-кп/727/168/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді - Яреми Л.В.

при секретарі - Вакарюк К.А.

за участю сторін кримінального провадження:

з участю прокурора - Жук О.А.

з участю потерпілого - ОСОБА_1

з участю обвинуваченого - ОСОБА_2

з участю захисника - ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Чернівці угоду про примирення від 18 березня 2016 року по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, українця, громадянина України, не одруженого, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2016 року приблизно о 03 год., ОСОБА_2, перебуваючи біля нічного клубу «Сорбона», що знаходиться в м. Чернівці, по вулиці Університетській, 21, діючи умисно, протиправно, вчинив конфлікт з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг передбачити падіння ОСОБА_1 на тротуарну плитку, наніс кулаком правої руки один удар ОСОБА_1 в область обличчя, від якого останній втратив рівновагу та впав на тротуарну плитку, вдарившись потиличною частиною голови, у зв'язку із чим втратив свідомість. Згідно висновку судово-медичного експерта № 201 д від 09 лютого 2016 року під час зазначених подій ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: лінійного перелому тім'яної та скроневої кісток з права з переходом на основу черепа, забою головного мозку, епідуральної гематоми в правій скроневій ділянці, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як таких, що небезпечні для життя.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.

ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, підтверджується доказами, які зібрані досудовим розслідуванням, з яким він погодився в судовому засіданні.

В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України 18 березня 2016 року уклали угоду про примирення на тих умовах, що підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнає свою винуватість у спричиненні 02 січня 2016 року потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, просив у нього вибачення за спричинене діяння, повністю погоджується відшкодувати кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування ОСОБА_1 в розмірі 2140 гривень 27 копійок.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_2 за ст.128 КК України у вигляді 150 годин громадських робіт.

На момент підписання угоди про примирення потерпілий ОСОБА_1 та підозрюваний ОСОБА_2 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2) КПК України), про що їм було роз'яснено.

Підозрюваний ОСОБА_2 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1) КПК України, а потерпілий ОСОБА_1 погодився з тим, що буде позбавлений права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення (окрім випадку невиконання ним у подальшому умов угоди) і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Підозрюваний ОСОБА_2 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про примирення (ст.476 КПК України) потерпілий ОСОБА_1 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_2 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 підтвердили факт примирення, просять затвердити укладену між ними угоду про примирення і призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Також ОСОБА_2 визнав цивільний позов прокурора про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз'яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у потерпілого ОСОБА_1, що він розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди про примирення сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.

Кваліфікація вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ст.128 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.

Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов'язання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 18 березня 2016 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1, і узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 150 годин громадських робіт, вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся та відшкодував матеріальну шкоду потерпілому.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд,-

З а с у д и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 18 березня 2016 року між підозрюваним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_1.

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 128 КК України та призначити йому за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.

Цивільний позов Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту охорони здоров'я Чернівецької обласної державної адміністрації на р/р №31417544700001, відкритий в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, МФО 856135, одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецької області/ 24060300 «Інші надходження», ОКПО 37836095 витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення - ОСОБА_1 у сумі 2140 (дві тисячі сто сорок ) гривень 27 копійок.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівців протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим та його законним представником з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

СУДДЯ: Л.В.ЯРЕМА